Журналіст, редактор The PharmaMedia
Патологічні зміни кісткової тканини при цукровому діабеті обговорюють не так часто, як такі грізні ускладнення хвороби як ураження серцево-судинної системи та нирок. Але й вони також належать до групи хронічних ускладнень ЦД. До того ж є доволі частою причиною інвалідизації.
Про те як цукровий діабет впливає на здоровʼя опорно-рухового апарту, та як запобігти важким ускладненням, ThePharmaMedia говорила з лікарем-ендокринологом, доктором медичних наук, професором, заслуженим лікарем України Володимиром Івановичем ПАНЬКІВИМ.
Обережно, діабетична артропатія! Чому ЦД асоціюється з підвищеним ризиком переломів?
Коли звертається пацієнт зі скаргами на проблеми з суглобами, чи болями в кістках та м’язах, одним з перших запитань лікаря буде: чи не хворієте на цукровий діабет? Чому? Як пов’язані ці патології?
Проблеми з суглобами в людей з цукровим діабетом виникають внаслідок багатьох причин.
По-перше, цукровий діабет та остеопороз — це супутні захворювання, що впливають одне на одне.
Діабет може підвищити ризик розвитку остеопорозу, а наявність остеопорозу може ускладнити контроль діабету. При цукровому діабеті порушується баланс між клітинами, що руйнують стару кісткову тканину, та клітинами, що будують нову. Це призводить до того, що кістки стають більш крихкими. Підвищений рівень цукру в крові змінює структуру білків у кістках, роблячи їх слабшими.
По-друге, частим є поєднання цукрового діабету та подагри.
Подагра розглядається як системне метаболічне захворювання, пов’язане з супутньою патологією, включаючи серцево-судинні захворювання, цукровий діабет 2 типу, гіперліпідемією та хронічною хворобою нирок.
По-третє, при цукровому діабеті причиною ураження суглобів вважається пошкодження сенсорних нервів та вегетативної нервової системи.
Отже, питання про наявність/відсутність цукрового діабету у пацієнта закономірне, як бачите.
Як швидко можуть розвинутися хвороби опорно-рухового апарату при діабеті? Які фактори на це впливають? Іншими словами, чи є час та засоби цьому завадити?
Дослідження за участі людей з нещодавно діагностованим цукровим діабетом демонструють, що порушення кісткового метаболізму присутні вже на ранніх стадіях захворювання.
Однак підвищений ризик переломів при діабеті може бути повʼязаний з іншими змінами якості кістки, ймовірно, в результаті модифікованої мікроархітектоніки кісткової тканини на більш пізніх стадіях хвороби.
Хронічні ускладнення ЦД, такі як нейропатія, атрофія мʼязів, ретинопатія та діабетична хвороба нирок, призводять до підвищення ризику переломів на пізніх стадіях захворювання. При цьому підвищений ризик перелому можна розглядати не як наслідок внутрішньої дії кожного ускладнення, а як частина системного процесу руйнування, що негативно впливає на кістку.
Діабетична ретинопатія та нейропатія збільшують ймовірність падінь, тоді як нефропатія може призводити до вторинного гіперпаратиреозу та остеодистрофії.
Так само автоімунні захворювання, повʼязані з цукровим діабетом (хвороба Грейвса, ревматоїдний артрит), можуть негативно впливати на здоровʼя кісток.
(!) Відзначається збільшений ризик переломів у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з тривалістю перебігу захворювання понад 10 років.
Відомо також, що ризик розвитку синдрому діабетичної стопи зростає разом зі збільшенням тривалості ЦД. Зверніть увагу (!), що при цьому відмінностей за статтю та віком не існує, патологічний процес у кістково-м’язових тканинах може супроводжувати декомпенсацію захворювання незалежно від типу діабету.
Крім цього, важливо зауважити, що кістково-суглобові порушення у хворих на цукровий діабет у багатьох випадках відрізняються від класичних проявів таких у людей без діабету.
Отже, основним фактором, що може пришвидшити або пригальмувати ці патологічні процеси, є ефективна компенсація цукрового діабету.
При цьому не слід забувати й про такі загальні рекомендації як здоровий спосіб життя – нормалізація нічного сну, дотримання рекомендацій щодо дієтотерапії при ЦД, адекватні фізичні навантаження (з урахуванням загального стану здоров’я людини, коморбідних станів тощо), відмова від шкідливих звичок у т.ч. зловживання сіллю, кавою тощо.
Важливим фактором є також вчасне та ретельне лікування супутніх хвороб, синдромів та станів у пацієнта.
Симптоми, які не можна ігнорувати!
Які найперші симптоми, з якими слід звертатися до лікаря? До якого саме лікаря зазвичай направляють з такою проблемою (ендокринолог, чи, можливо, ревматолог)?
Основними клінічними проявами ураження суглобів є біль, обмеження їх рухливості та припухлість над суглобами. В окремих випадках може відбутися деформація суглобів.
Важливо усвідомлювати: сподівання, що ці симптоми минуть самостійно, марні!
Чим раніше лікар разом з пацієнтом розробить й почне втілювати комплексну лікувально-профілактичну стратегію, тим більше шансів у пацієнта на відновлення якості життя.
Лікування хворих на ЦД з патологією опорно-рухового апарату мають проводити спільно ендокринолог і ревматолог.
Хочу ще раз підкреслити, що ретельна й тривала компенсація цукрового діабету – головна умова успішного лікування таких пацієнтів.
Які б рекомендації Ви надали людям, які живуть з діабетом щодо можливої профілактики таких ускладнень? Можливо, потрібно споживати якісь нутрицевтики додатково; на які види фізичної активності звернути увагу, а які краще мінімізувати?
Гарна новина у тому, що покращений глікемічний контроль сам по собі здатен стабілізувати мінеральну щільність кісток.
Саме тому основним методом як лікування, так і профілактики розвитку ускладнень при ЦД у т.ч. з боку опорно-рухового апарату, є контроль гіперглікемії.
Отже, три основні фактори можуть забезпечити успіх терапії:
- своєчасне (тобто раннє!) виявлення діабету.
- моніторинг його перебігу і, як наслідок,
- адекватне лікування/контроль ЦД.
Відповідно, ці заходи також можуть допомогти значно покращити якість життя пацієнтів з діабетом.
Крім того, доведено у багатьох дослідженнях, що куріння збільшує у понад два рази ризик розвитку синдрому обмеження рухів суглобів та хвороби Дюпюїтрена у пацієнтів з діабетом.
Якщо є обмеження рухливості суглобів стопи, гомілковостопного суглоба, що поєднуються з діабетичною нейропатією, важливо підбирати якісне комфортне взуття, уникати вузьких моделей, надлишкового тиску на стопи, тертя тощо для профілактики появи виразкових дефектів.
Резюме
Лікувальна гімнастика, регулярна (щоденна) фізична активність, корекція дефіциту вітаміну D, регулярні огляди у лікаря, своєчасне звернення по медичну допомогу при появі негативних змін самопочуття – все це дозволяє запобігти будь-яким ускладненням діабету у т.ч. ураження кісток, суглобів та м’язів.
