ЄС

Затягування процедур, дублювання функцій і непрозорість процесу — це лише кілька проблем, які нині ускладнюють рух ліків від виробництва до споживачів. Одна з причин — децентралізований контроль за лікарськими засобами. Як вдосконалиться національна система фармрегулювання після створення нового органу державного контролю, який має почати роботу 1 січня 2027 року і покликаний забезпечити нагляд і контроль упродовж усього життєвого циклу лікарських засобів й посилити прозорість процедур, — розповіли в МОЗ.

28 травня Єврокомісія оголосила конкурс для країн-членів ЄС на участь у проєкті Twinning — вперше в історії української сфери охорони здоров’я. Його мета — створити незалежний регулятор у фармацевтичній галузі. Що це означає на практиці — пояснює Марина СЛОБОДНІЧЕНКО, заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції та лідерка проєкту від України.

Нещодавно Євросоюз представив «Стратегію готовності Союзу» (Preparedness Union Strategy), спрямовану на зміцнення стійкості до будь-яких надзвичайних ситуацій – природних і техногенних катастроф, пандемій, кібератак, збройних конфліктів тощо.

Досвід Німеччини, Швеції, Франції, Нідерландів, Бельгії та інших показує, що ефективна система фармацевтичної послуги спирається на комплексні заходи: продумане законодавство, стале фінансування, високий професіоналізм і розширені функції фармацевтів, сучасні цифрові рішення та активну публічну роль аптек.

Public Service Obligations (PSO) – це державний механізм, що регулює фармацевтичну дистрибуцію, забезпечуючи стабільну, повну та безперебійну поставку лікарських засобів незалежно від комерційної вигоди. Його мета – гарантувати рівний доступ до критично важливих ліків у всіх регіонах країни, навіть якщо вони є малоприбутковими або мають обмежений попит.

Згідно з заявою SwedenBIO, медико-біологічна галузь цієї скандинавської країни засвідчує постійне зростання експортної вартості.

Незабаром у Європейському Союзі мають завершитися законодавчі та регуляторні реформи, радикально трансформуючі фармгалузь.

Члени Європейського парламенту погодили новий статут, який, за їхніми словами, «забезпечить Євросоюзу доступ до ключових запатентованих продуктів під час криз».

Раніше ми розпочали розмову про нововведення, що чекають на нас незабаром в у зв’язку з введенням нового Технічного регламенту на косметичну продукцію. Сьогодні поговоримо про те, як саме його впровадити, а також про сертифікацію виробництва вимогам GMP (ІSO 22716:2007).

Про привабливість України як хабу ліків для Європи почали говорити ще під час пандемії COVID-19. У зв’язку з нинішньою геополітичною ситуацією така перспектива стала ще реальнішою. Чи посильна ця ноша для вітчизняної фарми, і чи готові європейці довіряти лікам з України?

Поки Україна просувається на шляху до членства в Євросоюзі, вітчизняному бізнесу треба б вже починати вивчати його права та звичаї, зокрема ті, що стосуються інтелектуальної власності, захист якої – ахіллесова пʼята нашого права.