«Стратегія готовності Союзу» зміцнить стійкість Європи у мінливому світі

Документ перелічує 30 ключових дій для реагування на надзвичайні ситуації, таких як захист основних соціальних функцій, сприяння підготовці населення через освіту та симуляційні методи навчання, зміцнення цивільно-військової та державно-приватної співпраці тощо. Охорона здоров’я займає в ньому центральне місце, і щоб уникнути непідготовленості до майбутніх криз, його автори наголошують на переході від реактивних заходів до структурного підходу, орієнтованого на профілактику, прогнозування та реагування. Загалом, охорона здоров’я позиціонується в стратегії як ключовий елемент — не лише для ефективного надання екстреної допомоги, а й для підтримки соціальної єдності під час тривалої кризи.

Ключові моменти

Стратегія включає конкретні заходи для зміцнення сектору громадського здоров’я, лікарень і систем медичної допомоги.

• Критерії готовності для основних служб. «Стратегія готовності Союзу» передбачає розробку мінімальних критеріїв готовності для основних служб, включаючи лікарні, школи, транспорт і телекомунікації, щоб забезпечити їх функціонування під час надзвичайних ситуацій.
• Зміцнення кібербезпеки в медичних закладах. Європейська Комісія запустила план дій для зміцнення кібербезпеки в лікарнях і постачальниках медичних послуг, створивши Центр підтримки кібербезпеки для надання конкретних рекомендацій, інструментів, послуг і навчання.
• Диверсифікація постачання лікарських засобів. Міністри охорони здоров’я 11 країн-членів ЄС рекомендували зменшити залежність від певних країн у постачанні життєво важливих ліків, таких як антибіотики та анестетики, шляхом сприяння місцевому виробництву та централізованому зберіганню для покращення готовності до майбутніх криз у сфері охорони здоров’я.
• Створення Управління з підготовки та реагування на надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я. Цей орган має проводити оцінку потенційних загроз здоров’ю, сприяти дослідженням, забезпечувати доступність критичного виробництва та сприяти створенню стратегічних запасів медичного обладнання.

На локальному рівні

При підготовці «Стратегії готовності Союзу» використовувалися моделі, уже запроваджені в скандинавських країнах, зокрема, у Фінляндії, Швеції та Данії, які впровадили подібні заходи для підготовки населення до криз і конфліктів. Документ також ґрунтується на Стратегічному порядку денному ЄС на 2024-2029 роки.

Втім, попри свій всеосяжний характер, стратегія ЄС, на думку деяких фахівців, недостатньо акцентує увагу на місцевих медичних службах, таких як первинна та домашня допомога, зосереджуючи замість цього увагу на стратегічних резервах, польових госпіталях і логістиці надзвичайних ситуацій.

Згідно зі стратегічним документом ЄС, зміцнення систем швидкого оповіщення має включати діалог з місцевими учасниками, зокрема лікарями загальної практики, громадськими медсестрами та фармацевтами, які можуть стати ключовими центрами для передавання достовірної та оперативної інформації на національному та місцевому рівнях. Для цього необхідна мобілізація установ на всіх рівнях, що потребуватиме часу.

На індивідуальному рівні: основні компоненти набору для надзвичайних ситуацій – практичні рекомендації

Стратегія ЄС також включає формування «набору стійкості», який допоможе громадянам самостійно впоратися з першими 72 годинами надзвичайної ситуації, тим самим зменшуючи тиск на рятувальну мережу, яка займається ургентними ситуаціями.

Проте «Стратегія готовності Союзу» не містить конкретики щодо складу тривожного набору, натомість це питання висвітлює ресурс Medscape, який попросив зібрати таку «валізку» відповідних фахівців.

Отже, для потреби влаштування укриття на відкритому повітрі можуть стати в нагоді: термоковдра, вітрозахисні сірники або вітрозахисна запальничка, 3-4 таблетки для розпалювання вогню та резистентний до високих температур пластиковий лист розміром 3 × 2 м.

Знадобляться засоби особистої гігієни, передусім вологі серветки та засоби жіночої гігієни, захисні маски та одноразові рукавички.

Протеїнові батончики та кубики цукру практичні та займають мало місця; пакетик солі також корисний (для регідратації), і, звичайно, пляшки з питною водою.

Якщо потрібно подати сигнал про свою присутність здалеку, бажано мати потужний галогеновий акумулятор, який підзаряджається вручну або сонячною панеллю; свисток; сонячну панель для зарядки телефону та кабелі; 2 м нейлонового шнура; топографічну карту місцевості.

Для першої допомоги знадобляться пластирі або, краще, рулон медичного скотчу; стерильні марлеві компреси; самоклейний бинт; джгут (кровоспинний пристрій турнікетного типу); знеболювальні засоби (оптимально парацетамол 1000 мг); хлорні таблетки (для знезараження води та як дезінфікуючий засіб у відповідних розведеннях); крем або мазь від опіків; засіб від діареї, присоска для видалення отрути. Для членів сім’ї з хронічними захворюваннями потрібно сформувати запас відповідних ліків.

Тим, хто опікується людиною з інвалідністю, може знадобитися міцний пластиковий лист із ручками для перенесення людей і матрац (наприклад, надувний). Всім пацієнтам з обмеженими функціями чи хронічними захворюваннями бажано використовувати картку, розміщену на шиї, із зазначенням імені та власних контактних даних, а також даних контактних осіб.