Категорія: Новини

Чому спати потрібно саме вночі: лікар пояснив роль циркадіанного ритму

Дата публікації: 25 листопада 2025 09:30

Нічний сон є найприроднішим для людського організму та забезпечує оптимальну роботу мозку і всіх систем. Про те, як у мозку працюють механізми, що перемикають нас між сном і неспанням, а також чому циркадіанний ритм визначає найкращий час для відпочинку, розповів невролог, доктор медичних наук і експерт ВООЗ в Україні Юрій Фломін.

Під час сну мозок активно працює: як формуються стани сну і неспання

Експерт наголошує, що сон не є «пасивним» станом. Попри враження повного спокою, мозок залишається активним і виконує складні процеси відновлення. За словами Юрія Фломіна, в організмі існують дві взаємозалежні системи — сну та неспання, які працюють за принципом маятника: коли одна активізується, інша пригнічується.

Ці системи перемикаються під впливом двох чинників:

homeostatic sleep drive — накопичення потреби у сні, що зростає після тривалого періоду неспання;
циркадіанний ритм — внутрішній біологічний годинник, який сигналізує про наближення часу відпочинку.

Баланс між цими механізмами визначає, чи людина засинає, чи залишається бадьорою. Якщо одна з систем працює надто активно або, навпаки, занадто слабко, виникають розлади сну — від ранніх пробуджень до денного сонливого стану.

Фломін підкреслює, що для більшості людей оптимальною є тривалість сну 7–8 годин, а постійне недосипання до 6 годин або регулярний сон понад 9 годин може негативно позначатися на тривалості життя.

Циркадіанний ритм: чому ніч — найкращий час для сну

Циркадіанні ритми — це коливання гормонів, температури тіла, артеріального тиску та реактивності, що відбуваються в циклі приблизно 24 години. Експерт нагадує: людина еволюційно пристосована до зміни дня і ночі, тому її біологічні процеси синхронізовані саме з цим природним циклом.

Умовний сценарій добового ритму людини такий:

2:00 — найглибша фаза сну;
4:30 — мінімальна температура тіла;
6:00 — ранковий стрибок артеріального тиску, організм готується до пробудження;
7:30 — припинення вироблення мелатоніну;
10:00 — період найвищої когнітивної активності;
14:30 — максимальна координація і швидкість реакції;
17:00–18:00 — пік фізичної витривалості та стійкості серцево-судинної системи;
18:30–19:00 — підіймається температура тіла та артеріальний тиск.
21:00 — старт вироблення мелатоніну й перехід організму в «режим сну».

Юрій Фломін підкреслює, що організм найкраще функціонує, коли людина активна вдень і відпочиває вночі. Він застерігає, що нічна робота або спроба компенсувати сон у денні години суперечать природній фізіології й можуть спричинити порушення концентрації, метаболічні збої, підвищення серцево-судинних ризиків та розлади сну.