Низькі дози апіксабану краще підходять для тривалого застосування в онкології

Хоча клінічні настанови пропонують продовжувати лікування антикоагулянтами до тих пір, поки рак активний і його лікування раку, оптимальна доза антикоагулянтів після 6 місяців прийому не встановлена через відсутність даних відповідних рандомізованих контрольованих досліджень.

Для вивчення цього питання було організовано дослідження API-CAT, до якого зареєстрували 1 766 пацієнтів з активним раком, 65,8% з яких мали метастатичні пухлини; 81,2% на момент зарахування отримували лікування. (Диференціація учасників за первинними пухлинами: РМЗ (22,7%), рак товстої або прямої кишки (15,2%), гінекологічні пухлини (12,1%) та рак легені (11,3%).) В учасників також був тромбоз проксимальних глибоких вен або тромбоемболія легеневої артерії й вони пройшли щонайменше 6 місяців терапії антикоагулянтами.

Пацієнтів розподілили в групи перорального прийому апіксабану у низькій дозі (2,5 мг) або повній дозі (5,0 мг) двічі на день протягом 12 місяців.

Як показало дослідження API-CAT, подовжена терапія зниженими дозами апіксабану настільки ж ефективна, як і високими, у запобіганні рецидиву венозної тромбоемболії (ВТЕ) у пацієнтів з активним раком, і пов’язана з нижчою частотою клінічно значущих кровотеч.

Рецидив ВТЕ спостерігався у 18 пацієнтів (2,1 %) у групі низької дози та у 24 пацієнтів (частота, 2,8 %) у групі повної дози апіксабану.

Клінічно значущих кровотеч була значно менше у групі зниженої дози апіксабану, ніж у групі повної дози: 102 проти 136 пацієнтів (12,1 % проти 15,6%).

Рівень летальності був подібним: 17,7 % проти 19,6 %.

На думку дослідників, нижчі дози апіксабану є ефективними та безпечнішими, ніж повна доза, й їхні висновки призведуть до зміни настанов з профілактики ВТЕ у пацієнтів з онкологічними захворюваннями.