5 травня відбулося чергове засідання робочої групи з удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби під головуванням заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук. На засіданні обговорювався проєкт урядової постанови про надання маркетингових та інших послуг, повʼязаних з реалізацією лікарських засобів. Зокрема, йшлося про те, який відсоток маркетингу має бути після того, як мине період повної його заборони.
Відсоток має значення
МОЗ внесло пропозицію, що оптимальним буде 12%, і назвало це суттєвим зрушенням, враховуючи те, що до реформи маркетинг сягав 20% (до того ж на той час він стосувався і рецептурних препаратів). Відтак, якщо враховувати, що обсяг аптечного ринку у 2024 році становив 195 млрд грн (з них 153 млрд – безпосередньо ліки), то на маркетинг (безпосередньо промоція ЛЗ, маркетинг, бонусні програми, різні договори з аптеками, стимулювання продажів тощо), за оціночними даними, припадало 30,6 мільярда гривень на рік. Якщо ж буде запроваджено ліміт на маркетинг у 12%, за підрахунками МОЗ, вдасться вивільнити ресурс у 12,2 мільярда гривень щороку. Тобто аптеки матимуть з маркетингу на 40% менше коштів, ніж вони мали в минулому році. У МОЗ переконані, що це не завдасть шкоди економіці аптечного бізнесу та його стабільності, тобто не спричинить для нього ризику дефолту чи неспроможності сплачувати за своїми зобов’язаннями тощо, тож і не призведе до закриття аптек та зменшення доступу населення до лікарських засобів.
Однак присутні на нараді представники аптечних мереж наполягали на тому, щоб обмеження маркетингового відсотка не було меншим ніж 15 %. А дехто з учасників наради висловив думку, що достатньо буде й 10%.
Тільки добровільний вибір
Також присутній на засіданні робочої групи заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов зазначив, що в постанові буде прописано добровільність укладання маркетингових договорів. Тобто якщо аптеки вимагатимуть від виробників, як обов’язкову умову співпраці, заплатити за маркетинг, то виробники можуть поскаржитися на таке порушення до АМКУ та Держлікслужби.
Гуртом чи поодинці
Ще одне питання, яке обговорювалося на нараді, – як аптеки мають звітувати про маркетингові платежі. Думки знову розійшлися. Аптечні мережі стверджували, що «гуртова звітність» полегшує адміністрування, зменшить витрати на це, та й контролюючим органам буде легше розібратися з консолідованою звітністю по всіх субʼєктах аптечної мережі. Інші наполягали на тому, що прозорість звітності по маркетингових угодах може забезпечити тільки звітування кожного окремого суб’єкта. «Який би відсоток маркетингу не був встановлений, його слід рахувати по кожній окремій аптеці, щоб не було маніпуляцій від загальної мережі», – наголосив народний депутат Сергій Кузьміних. Він також категорично виступив проти того, що маркетинг має рахуватися від обороту аптеки, адже понад 60% його становлять рецептурні ліки, на які маркетинг заборонений. І наполіг на тому, що маркетинг має бути прив’язаним до конкретного препарату. В цьому напрямку робоча група продовжить свою роботу разом з представниками інших інституцій.
