Регулювання маркетингових послуг у сфері лікарських засобів: обговорення триває

До обговорення традиційно долучилися народні депутати, представники Держлікслужби, Антимонопольного комітету України, провідних бізнес-асоціацій та ключові оператори фармацевтичного ринку.

У фокусі зустрічі — розгляд проєкту порядку надання маркетингових послуг, зокрема промоції лікарських засобів, а також інших послуг, пов’язаних із реалізацією продукції кінцевому споживачу.  

Як повідомили представники МОЗ, проєкт постанови вже погоджено без зауважень із боку низки ключових органів: Антимонопольного комітету, Мінфіну, Мінцифри, Державної служби лікарських засобів та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Очікується погодження від Мінекономіки, Державної регуляторної служби та Мінʼюсту.

Ключові положення 

Заборона участі третіх сторін. Закон чітко передбачає, що сторонами маркетингових угод можуть бути лише виробники лікарських засобів та аптечні заклади. Будь-які треті сторони участі у процесі не братимуть.

Формулювання термінів. Термін «послуги з промоції» наразі залишається чинним до можливих змін у профільному законодавстві.

Рецептурні препарати. МОЗ наполягає на абсолютній забороні маркетингу рецептурних препаратів задля недопущення стимулювання їх необґрунтованого продажу.

База для нарахування. Відсоток маркетингової винагороди пропонується рахувати від доходу за відпуск лікарських засобів за попередній квартал. Це дозволяє забезпечити контроль через існуючі механізми оподаткування (ПДВ 7%).

Державне регулювання маркетингу: необхідність і підходи

У своєму виступі представники МОЗ акцентували увагу на тому, що державне втручання у сферу маркетингу лікарських засобів є необхідним для захисту прав пацієнтів та гарантування прозорості ціноутворення.

Особливу увагу приділено механізмам контролю за забороною стимулювання продажу рецептурних лікарських засобів та прозорості умов надання маркетингових послуг для безрецептурних препаратів.

Дискусія щодо рівня допустимого відсотка

Під час наради були озвучені пропозиції щодо встановлення різних відсоткових ставок маркетингових витрат:

• зменшення до 5%;
• залишення на рівні 10%; 
• підвищення до 15-20%.

МОЗ підкреслило, що будь-яке рішення має базуватися на обʼєктивному аналізі економічного впливу, а не на емоційних чи лобістських запитах.

Державна регуляторна служба звернула увагу на відсутність в обґрунтуванні проєкту чіткого економічного аналізу впливу запропонованих обмежень на діяльність субʼєктів господарювання. Представники ДРС наголосили на необхідності обрахунку реальних витрат аптек та виробників.

З цього приводу пролунала заява генерального директора фармкомпанії «Дарниця» Андрія Обрізана: «Президент України поставив задачу забезпечити доступність лікарських засобів для всіх категорій населення України, і в першу чергу через прозорість ціноутворення. Але тепер ми бачимо, що окремі гравці ринку намагаються повернути ситуацію до того стану, який був до прийняття закону і який, власне, і викликав обурення Президента. Я не думаю, що президент ставив комусь задачу підвищити або зберегти чиюсь прибутковість…. Мені незрозуміло, як можна міряти маркетинг від загального обороту аптеки, коли 65% на сьогодні – це рецептурні препарати, по яким заборонений будь-який маркетинг. Є дуже просте визначення, в постанові написано, що таке маркетингові послуги. І коли ми говоримо про умовні 10% від всього обороту, то це означає 35% від ОТС, тому що третина оборотів – це ОТС. Сьогодні державою дозволена націнка 35% і плюс ще буде біля 35-37% на маркетинг це 70% націнки!». Андрій Обрізан назвав це неприпустимим.  

Позиції ринку

Аптечні мережі вказали, що за час дії заборони маркетингових договорів суттєвого зниження цін на ліки не відбулося. Натомість без маркетингових компенсаторів середня націнка на лікарські засоби у роздрібних закладах зросла.

Виробники наголосили на важливості збереження інструментів просування нових препаратів через оплату пенетрації та підтримання асортименту в аптеках.

Громадські організації закликали до жорсткішого контролю за впливом маркетингових механізмів на ціноутворення.

Підсумки та подальші кроки

Учасники наради домовилися про необхідність:

• завершити аналіз регуляторного впливу із залученням даних аптек та виробників;
• узгодити компромісну ставку маркетингової винагороди;
• завершити фінальне доопрацювання тексту проєкту постанови для затвердження на рівні Кабінету Міністрів України.

МОЗ підтвердив готовність працювати над вдосконаленням регулювання ринку лікарських засобів у тісній співпраці з бізнес-спільнотою, фаховими асоціаціями та пацієнтськими організаціями.