У лютому Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №168. Один з ключових її пунктів – заборона надання з 1 березня 2025 року так званих маркетингових послуг в аптеках. Адже саме маркетингові договори розцінюються як один з ключових факторів подорожчання ліків. Про результати виконання рішення уряду та проблеми, які виникли при цьому, пише РБК-Україна.
Зокрема, після набуття чинності згаданої постанови, виробники ліків консолідованим рішенням знизили на 30% відпускні ціни на 100 лікарських засобів, які займають найбільшу частку за обсягами продажів в грошовому вимірі. Більше того, за даними Proxima Research, зниження цін відбулося не лише для цих препаратів, а й по всьому ринку в цілому.
Однак внаслідок заборони маркетингових виплат, які, за даними АПАУ, на них посилається РБК-Україна, становили від 12% до 35% (залежно від фармвиробника) аптечні мережі втратили значну частину доходу.
Виробники ліків також втратили гроші, оскільки були змушені виплатити дострокові платежі за маркетинговими договорами, а також компенсувати залишки дистриб’юторам після зниження відпускних цін. Для цього виробники навіть змушені були брати кредити.
РБК-Україна прогнозує, як різні учасники ринку покриватимуть ці збитки. Вочевидь, аптеки підуть шляхом збільшення своєї націнки до максимальної граничної норми, що вже й відбувається. Також, ймовірніше за все, посилиться конкуренція між мережами. Донедавна ТОП-5 аптечних мереж, які контролюють до 75% ринку роздрібних продажів, жорстко не конкурували між собою. Максимальна близькість їхніх точок продажу у великих містах свідчить про те, що доходів до 1 березня вистачало всім.
Втім, підсумовує видання, подальший шлях змін цін на ліки залежить від того, які рамки надання маркетингових послуг встановить уряд своїми рішеннями. Також дієвими засобами контролю цін на ліки стане їх реферування, механізми зворотного коригування цін з метою покращення доступу для населення тощо.
