- Категорія
- Новини
Бізнес закликає до збільшення прозорості у процесі укладання договорів керованого доступу
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
248
У серпні 2024 року Міністерство охорони здоровʼя України (МОЗ) оприлюднило проєкт Постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає внесення змін до чинних нормативних актів, що регулюють процес укладання договорів керованого доступу (ДКД).
Договір керованого доступу – це механізм закупівлі інноваційних лікарських засобів за результатами перемовин між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоровʼя (в Україні – МОЗ) і фармацевтичним виробником. Це традиційна світова практика, яка успішно використовується в розвинених країнах світу.
Комітет з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації вітає ініціативу державних органів покращити процес заключення ДКД. Водночас, за оцінкою експертів Комітету, поточна редакція документу передбачає дискримінаційні підходи до виробників лікарських засобів в процесі переговорів. Це може призвести до надмірного цінового тиску вже на етапі запрошення компаній до переговорів і, як наслідок, до відмови виробників приймати ці запрошення чи укладати договори в майбутньому. Негативні наслідки цих кроків відчують на собі, в першу чергу, українські пацієнти, оскільки їх доступ до безоплатних інноваційних ліків може опинитися під загрозою.
Варто врахувати, що важливим етапом, що веде до укладання ДКД є оцінка медичних технологій (ОМТ). Наразі система ОМТ тільки розбудовується в Україні і, безумовно, потребує подальшого вдосконалення на рівні законодавства. В Україні ще не запроваджений важливий компонент цієї системи ʼtechnology appraisalʼ, який враховує аналіз клінічної корисності та економічної ефективності. За відсутності використання механізму, передбаченого цією процедурою, надання переваги, базуючись лише на показниках ефективності витрат до рівня ВВП, на думку експертів Асоціації, не є справедливим підходом, оскільки клінічна корисність тієї чи іншої технології не враховується. Своєю чергою, це означає, що вплив на пацієнтів та економіку в довгостроковій перспективі не береться до уваги.
Не можна не відмітити, що останнім часом спостерігаються кроки у розвитку системи ОМТ в Україні. До прикладу, нещодавно було створено Експертний комітет на базі Державного експертного центру. Втім слід зауважити, що відбір експертів до такого комітету має базуватися на критеріях, які обов’язково включатимуть наявність компетенцій та досвіду роботи з оцінкою медичних технологій.
Інша проблема, що потребує додаткового врегулювання, стосується невизначеності строків початку переговорів та їх тривалості. Наразі, час від моменту отримання висновку з ОМТ до моменту початку підготовки і проведення переговорів, не визначено жодними часовими рамками, а тривалість самих переговорів на практиці значно різниться від договору до договору. Така невизначеність ускладнює планування подальших дій для виробників лікарських засобів, що може призводити до затримок у постачанні ліків.
З огляду на викладені застереження, Комітет Асоціації підготував детальні пропозиції до проєкту Постанови та направив їх до МОЗ. Пропозиції змін від бізнесу мають на меті усунути наявні недоліки та оптимізувати процес укладання договорів керованого доступу. Експерти Асоціації сподіваються на увагу державних органів до наданих пропозицій, оскільки впровадження запропонованих змін дозволить створити ефективну і прозору для обох сторін систему укладання ДКД, сприятиме рівним можливостям, викоріненню незаконної дискримінації та забезпечить доступ пацієнтів до інноваційних ліків.