Старіння щитоподібної залози

Юлія Булдигіна, лікар-ендокринолог, доктор медичних наук. /Фото з особистого архіву
Юлія Булдигіна, лікар-ендокринолог, доктор медичних наук. Фото з особистого архіву

Як з віком змінюється характер перебігу хвороб щитоподібної залози, як змінюються з плином часу її функція, як це позначається на старінні нашого організму в цілому, на нашому зовнішньому вигляді тощо? Про це дізнаємось від лікарки-ендокринолога, д.мед.н., провідного наукового співробітника Інституту ендокринології та обміну речовин імені В.П.Комісаренка Юлії БУЛДИГІНОЇ. А у якості бонуса – особиста рекомендація від лікарки.

Гіпотиреоз у літніх людей

Краще все виліковувати замолоду

В контексті тематики anti-aging найкращою стратегією є дотримання здорового способу життя: збалансоване харчування, адекватна фізична активність та (!) вчасне лікування будь-яких хвороб, що уражають людину. Адже, не секрет, що ми інколи відкладаємо це «на потім», особливо, коли йдеться про хірургічне лікування. Якщо ми чинимо так, мусимо усвідомлювати, що про anti-aging говорити потім буде просто безглуздо.

Чому щитоподібна залоза старіє?

З віком, як відомо, розвиток захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) посилюється. Цьому сприяють такі фактори, як, наприклад, розвиток атрофії та фіброзу ЩЗ, збільшення рівня антитиреоїдних антитіл, що й призводять (частково) до атрофічної форми аутоімунного тиреоїдиту (АІТ), особливо у жінок віком старших за 60 років (до 20% жінок). До таких факторів належать, безумовно, неопластичні процеси та недостатнє надходження йоду, що відбувається з двох основних причин – через дієтичні обмеження солі та зниження абсорбції в результаті коморбідного стану. 

Вікові особливості симптоматики гіпотиреозу

З віком частота випадків виявлення гіпотиреозу зростає. При цьому цікаво, що така тенденція зберігається навіть у багатих на йод регіонах. Хоча висока поширеність позитивних антитіл у похилому віці не залежить від постачання йоду, але дефіцит надходження йоду має вирішальну роль у розвитку гіпотиреозу.

Отже, окрім дефіциту йоду, коли наша імунна система старішає, її функції слабшають, що й дозволяє антитиреоїдним антитілам реалізувати свою негативну дію. А у пацієнтів з серцево-судинною патологією, які отримують для корекції порушення серцевого ритму кардарон, може розвинутися так званий «кардароновий» ятрогенний гіпотиреоз.

Насправді основна особливість полягає у тому, що через наявність у людини поважного віку, як правило, декількох інших хронічних патологій, симптоми гіпотиреозу не відразу вдається виокремити:

  • набір ваги,
  • набряки,
  • знижена розумова активність,
  • сонливість,
  • брадикардія,
  • кардіомегалія,
  • закрепи,
  • м’язові судоми,
  • парестезії.

Щоб виявити патологію вчасно, у медичну практику введено скринінг гіпотиреозу для людей віком 60+. Основною причиною захворювання, як правило, є АІТ у літніх людей домінує атрофічна його форма та/або хірургічне лікування ЩЗ в анамнезі).

До слова, окрім явного, у пацієнтів літнього віку часто зустрічається субклінічний гіпотиреоз (СГ), коли ми спостерігаємо стійке ↑ рівня ТТГ при нормальних значеннях тиреоїдних гормонів. Це відбувається все з тих же причин – найчастіше: АІТ, операції на ЩЗ (у т.ч. гемітиреоїдектомія) та недостатнє надходження йоду.

Як лікують літніх пацієнтів з СГ, і чи показана їм замісна терапія?

Вважається, що така терапія (з призначенням L-Тироксину) буде доцільною лише у випадках верифікованого АІТ, після резекції ЩЗ або радіойодотерапії чи дистанційної променевої терапії при пухлинах голови/шиї та при наявності клінічних проявів дисліпідемії, а також при афективних розладах (депресії тощо).

Отже, при рівнях ТТГ 4,5 – 10 мкОд/л рішення щодо призначення замісної терапії приймається завжди індивідуально на основі таких факторів:

  • наявність симптомів гіпотиреозу,
  • носійство АТПО (антитіла до тиреопероксидази),
  • наявність ішемічної хвороби серця (ІХС),
  • наявність серцевої недостатності та факторів серцево-судинних ризиків.

Експерти Європейської тиреоїдної асоціації розробили у 2019 році рекомендації щодо лікування літніх пацієнтів з гіпотиреозом.

Гіпотиреоз: рекомендації щодо лікування
Рівень ТТГ Пацієнти > 65 років
0,4 – 4,4 Нормальні референсні значення
4,5 – 6,9 Лікування не рекомендоване
7,0 – 9,9 Слід розглянути лікування L-Т4
>10 Лікування L-Т4 для запобігання розвитку явного гіпотиреозу, серцевих ускладнень, СС-смертності

Діагноз «гіпотиреоз» у літніх осіб повинен завжди ретельно оцінюватися, адже верхнє нормальне значення ТТГ у таких пацієнтів старших за 80 років – 7,5 МО/мл (проти 4,0 МО/мл – у дорослих молодого віку).

Які ускладнення можуть виникнути під час лікування літніх пацієнтів з гіпотиреозом?

За даними медичної статистики, ятрогенне передозування левотироксином спостерігається у майже 20% пацієнтів літнього віку, що призводить до таких наслідків, як:

  • посилення ішемії міокарда,
  • інфаркт міокарда,
  • фібриляція передсердь,
  • раптова смерть,
  • прогресування остеопорозу.

Саме тому, призначаючи медикаментозне лікування літнім пацієнтам, за краще вважаються менші дозування.

Гіпертиреоз у літніх людей

Чому гормонів ЩЗ стає забагато?

Інколи ЩЗ починає працювати «понаднормово», виробляючи таку кількість гормонів, яка значно перевищує потребу в них. Іншими словами, виникає гіперпаратиреоз. Таке може трапитися у будь-якому віці через:

  • хворобу Грейвса,
  • тиреотоксичну фазу АІТ,
  • автономну аденому (вузол, що функціонує автономно),
  • передозування L-Тироксином,
  • надлишок йоду (що надходить, приміром, з кардороном).

Симптоми тиреотоксикозу

  • втомлюваність,
  • втрата ваги,
  • непереносність спеки,
  • тахікардія (у літніх людей – серйозніші порушення ритму),
  • систолічна гіпертензія,
  • діарея,
  • тремтіння кінцівок,
  • слабкість м’язів,
  • роздратованість,
  • плаксивість.

Гіпертиреоз у літніх людей має свої особливості

У людей похилого віку на тлі гіпертиреозу розвивається фібриляція передсердь, спостерігається стенокардія або серцева недостатність. Стан супроводжується втомою, слабкістю, збудженістю та сплутаною свідомістю й міопатією. Оскільки це неспецифічні ознаки гіпертиреозу, вони часто розцінюються лікарями просто як «вікові зміни». А, між тим, наприклад, офтальмопатія Грейвса спостерігається у літніх людей рідше, натомість має у рази (!) важчий перебіг, до того ж її дуже важко контролювати.

Токсична аденома

Це – найчастіша причина гіпертиреозу у людей похилого віку (на відміну від молодих дорослих, де лідирує хвороба Грейвса).

Причиною розвитку токсичної аденоми може бути дефіцит/надлишок йоду через споживання певних ЛЗ, таких, як аміодарон; при використанні рентгеноконтрастних речовин, а також через мутацію рецептора ТТГ чи гена білка Gsa, які спочатку відбуваються в окремому тиреоциті, а потім шляхом моноклонального росту утворюються декілька аденом, що функціонують автономно. Так, від звичайного вузла до розвитку токсичної аденоми зазвичай проходить від 3 до 8 років.

Лабораторна діагностика токсичної аденоми:

  • ↓рівень ТТГ та ↑ рівні Т4 вільного та Т3 вільного;
  • негативні АТПО та АТ рТТГ.

Принципово важливим підходом до лікування літніх людей з субклінічним гіпертиреозом є неприпустимість тривалого лікування. Натомість використовуються радикальніші методи лікування.

Вузловий зоб та рак 

Не варто жити у полоні міфів!

Приблизно у 50% осіб старших за 65 років діагностуються вогнищеві утворення ЩЗ. При цьому рак ЩЗ у літніх людей також має свої особливості.

Існує міф про те, що перебіг раку у літніх людей дуже повільний.

Насправді ж, коли йдеться про щитоподібну залозу, — все навпаки! Збільшена частота фолікулярного та анапластичного раку ЩЗ (останній, –найагресивніша форма раку у людини серед усіх інших форм раку загалом!) – саме серед осіб похилого віку.

Крім того, дослідження свідчать, що у літніх людей зазвичай більший, ніж у дорослих молодих пацієнтів, розмір первинної пухлини та частота метастазування.

Тож, до особливостей раку ЩЗ у людей старших 60 років належать:

  • великий розмір пухлини
  • мультифокальність
  • екстратиреоїдна інвазія
  • збільшення частоти рецидивів.

Резюме: особиста рекомендація для пацієнтів 50+ від Юлії Булдигіної

На жаль, наша щитоподібна залоза старіє разом з нами, але хвороби прискорюють цей процес. Підступність ситуації у тому, що їх складно діагностувати через атипові симптоми та коморбідність.

Тому, ось універсальна рекомендація від Юлії Булдигіної:

«Якщо ви маєте великі вогнищеві утворення щитоподібної залози, давайте їх приберемо! Не варто нести їх у старість, тоді ваші літні роки будуть набагато щасливішими»!