- Категорія
- Новини
Аптечний бізнес скаржиться на збитки, але продовжує відкривати аптеки
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
173

Попри гучні заяви про глибоку збитковість і загрозу недоступності ліків, великі аптечні мережі в Україні продовжують відкривати нові торгові точки вражаючими темпами. Дисонанс між словами і цифрами стає дедалі очевиднішим — і привертає увагу як держави, так і громадськості.
Під час недавньої наради під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук аптечний бізнес знову заявив про кризовий стан. Зокрема, гендиректор АНЦ Микола Щербина наголосив, що аптечна галузь тримається лише на внутрішніх ресурсах власників. Мовляв, навіть закриття 40 аптек — це не просто статистика, а реальні втрати для тисяч пацієнтів.
«Закрито 40 аптек — це ніби й небагато в процентах, але це 40 точок, де люди втратили доступ до ліків. Це впливає на конкуренцію й на цінову динаміку», — заявив Щербина.
У МОЗ поставили під сумнів масштаби проблеми. Заступник міністра Едем Адаманов висловив сумнів у масовому дофінансуванні аптек власним коштом і запропонував незалежний аналіз ситуації. У відповідь виконавчий директор «Подорожника» Тарас Коляда повідомив, що мережа вже має 250 збиткових аптек, і жодного реального механізму компенсації витрат не існує.
Проте, згідно з аналітичним звітом Proxima, з квітня 2024 року по квітень 2025 ТОП-5 аптечних мереж наростили кількість аптек на 13%, а ринок усе більше монополізується.
Найдинамічніше зростає саме «Подорожник» — у середньому у 2024 році вони відкривали майже одну нову аптеку щодня. Також зростали «Сіріус-95» (+173 точки) та «Аптечна мережа 911» (+103 точки).

Загалом 10 найбільших мереж зараз тримають у своїх руках понад 11 тисяч торгових точок по всій країні та формують 64% обігу на ринку. Тож поки аптеки бідкаються на злидні — мапа України вкривається новими зеленими хрестиками аптечних вивісок.
На тлі розмов про обмеження націнок, обмеження маркетингу і жорсткий регуляторний тиск — питання залишається відкритим: чи справді аптечний бізнес в кризі, чи це риторика, покликана вплинути на державну політику?
МОЗ заявило про готовність до професійної експертизи, яка могла б поставити крапки над «і». Але поки експерти лише збираються, аптеки продовжують множитись — хоч і, за словами їх власників, «в борг».
Зазначимо, що навіть у період заборони маркетингу кількість аптек зростає, передусім за рахунок великих мереж. Згідно з офіційною відповіддю Держлікслужби на депутатське звернення голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету ВР з питань здоров’я нації Сергія Кузьміних щодо показників на аптечному ринку в період дії заборони маркетингу з 1 березня по 23 травня:
- видано нових ліцензій для аптек та створено нових місць провадження – 328;
- припинено дію ліцензій – 261.
Тобто ринок не лише не скоротився — є чистий приріст аптек у період дії обмеження.
З нових ліцензій 59% або 193 видані ТОП-5 аптечним мережам, а анульовано всього 45.
Як приклад:
- АНЦ – анульовано 2 ліцензії, натомість відкрито 62;
- 911 – анульовано 9, відкрито 53;
- Сіріус 95 – анульовано 3, відкрито 24.
«Жоден суб’єкт господарювання не буде відкривати аптеки у таких масштабах, якщо умови ведення бізнесу справді є збитковими. Тим більше — на фоні посилення державного регулювання. Цифри свідчать, що навіть без маркетингу аптечний ринок зростає — і це найкраща відповідь на спроби маніпуляцій», – зазначив Сергій Кузьміних.