Раціональне харчування при аутоімунному тиреоїдиті

Що це за спосіб харчування, які харчові продукти потрібно включити до дієти, а які обмежити, розповідає лікарка-ендокринолог, дієтолог, членкиня Асоціації дієтологів України, провідна наукова співробітниця відділу діагностики та лікування метаболічних захворювань Центру інноваційних медичних технологій НАН України, кандидатка медичних наук Ольга ОРЛИК.

Аутоімунний тиреоїдит: спостерігати чи лікувати?

Декілька фактів про аутоімунний тиреоїдит

АІТ – хронічне захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), сутність якого полягає у тому, що імунна система людини помилково атакує власні клітини. Це може поступово призвести до порушення функції ЩЗ – гіпотиреозу або гіпертиреозу. Але у багатьох пацієнтів АІТ перебігає без порушення функції ЩЗ. Залишати без уваги АІТ не слід, тому лікарі рекомендують пацієнтам з АІТ один-два рази на рік здавати аналіз крові на ТТГ (тиреотропний гормон), щоб, за необхідності, вчасно діагностувати порушення функції ЩЗ та призначити лікування.

За даними ВООЗ, понад 10% населення світу має певні дисфункції ЩЗ, і понад 80% всіх цих випадків – це люди з АІТ.

АІТ частіше уражає жінок – це від 78 до 85% пацієнтів з АІТ.

Симптоми, за якими можна запідозрити АІТ?

В більшості випадків, АІТ має безсимптомний перебіг, і часто-густо є випадковою знахідкою – виявляється лікарем під час лабораторного обстеження (проявляється збільшенням показника АТПО — антитіл до тиреоїдної пероксидази) або під час обстеження УЗД щитоподібної залози.

Загалом, людина з АІТ може відчувати періодичну загальну слабкість. Більш характерні симптоми з’являються коли вже є порушення функції ЩЗ.

Причини АІТ

Як і у випадку інших аутоімунних захворювань, патогенез АІТ – це поєднання факторів навколишнього середовища, ускладнень гострих респіраторних захворювань, фізичних та соціальних факторів, способу життя, гормонального статусу, дієти, композиції мікробіому кишківника та генетичних факторів (сьогодні вже визначено низку генів, що відповідають за схильність до цієї хвороби). Всі ці фактори можуть провокувати імунологічну дисфункцію та підтримують аутоімунне руйнування ЩЗ.

Однак попри чітку генетичну кореляцію, помилково вважати АІТ даністю, з якою потрібно змиритися. Адже сучасна медицина може запропонувати низку доволі ефективних втручань, що можуть позитивно вплинути на перебіг та швидкість прогресування АІТ – дієтологічних, зміни способу життя тощо.

Фактори харчування та АІТ

В етіопатогенезі гіпотиреозу та АІТ суттєву роль відіграє як дефіцит, так і надлишок певних мінералів та поживних речовин. Так, відомо, що:

• залізо і селен беруть участь в утворенні Т3 (активного гормону) та Т4 (прогормону), де йод входить до складу цих молекул, а селен є кофактором дейодиназ, що активує Т4, перетворюючи його на Т3 або активує Т4 та Т3.
• Цинк важливий для активації рецептора Т3 та може впливати на функцію ЩЗ через інші механізми.
• Розвиток АІТ спостерігають на тлі нестачі: вітамінів А, В1, В5, В6 та С; білків та мінералів: магній, натрій, калій, фосфор, хром.

Вітамін D та мелатонін

Імуномоделювальний ефект вітаміну D відомий відносно давно. Тому при аутоімунних захворюваннях значення його нормального рівня в крові переоцінити неможливо! Окрім сприяння кращій диференціації макрофагів та посилення продукції противірусних та протимікробних пептидів, вітамін D впливає на цитокіни, знижуючи рівень прозапальних та підвищуючи рівень протизапальних цитокінів.

У пацієнтів з АІТ нестача або D-дефіцит спостерігаються доволі часто, але вже на четвертий місяць після нормалізації рівня цього прогормону у пацієнтів відбувається зменшення антитиреоїдних антитіл.

Нині також проводяться цікаві дослідження щодо потенційної взаємодії між вітаміном D та мелатоніном. Учені й раніше зазначали на велику поширеність аутоімунного розсіяного склерозу (РС) у географічних регіонах з меншим впливом сонячного світла. А, оскільки цей фактор є також важливим і для продукції мелатоніну, учені пов’язали ці факти й дослідили у рандомізованому подвійному сліпому дослідженні, де показали, що секреція мелатоніну негативно корелює зі змінами 25-ОН-D 3, що може свідчити про потенційні взаємодії між обома гормонами.

Хоча синтез вітаміну D та мелатоніну відбувається в протилежних фазах денно-нічного циклу, було показано, що обидва гормони беруть участь у моделюванні активності імунної системи. Тому визначення і контроль рівня 25-OH-D є обов’язковою частиною стратегії ведення пацієнтів з АІТ.

Дієтичні стратегії при АІТ

Важливі аспекти харчування при АІТ

• Не існує якоїсь універсальної дієти однаково корисної для всіх людей, які живуть з АІТ.
• Спеціалісти одностайні у тому, що втручання щодо дієти, способу життя разом з фармакотерапією можуть позитивно впливати на стан пацієнта і мають підбиратися індивідуально.
• АІТ підвищує ризик розвитку інших аутоімунних захворювань, високого рівня холестерину, ожиріння та цукрового діабету (ЦД).

Тож, найважливіше завдання: зменшити запалення, уповільнити або запобігти пошкодженню ЩЗ через ↑тиреоїдних антитіл, контролювати масу тіла, рівень цукру в крові та холестерину.

Досягти поставленої мети можливо, при:

• досягненні дефіциту калорій при надлишковій масі тіла (споживаємо менше, ніж витрачаємо);
• зменшення споживання певних інгредієнтів (приміром, фруктози, глютену, лактози або гойтрогенів);
• додавання у їжу чорного кмину.

Дбаючи про аутоімунітет, необхідно протидіяти дисбіозу, що може виникати через:

• втрату корисних мікроорганізмів в кішківнику,
• надмірний ріст потенційно шкідливих мікроорганізмів,
• втрату загального мікробного різноманіття.

Відновити здорову мікрофлору можна протягом кількох місяців за допомогою:

• харчування;
• пробіотиків (Bifidobacteriaum spp., Lactobacillus spp., Pediobacteriaum та інших непатогенних штамів E. Coli);
• трансплантації фекальної мікробіоти.

Види дієт та АІТ: обирайте з розумом, а краще – з лікарем!

Безглютенова дієта передбачає виключення продуктів, що містять пшеницю, жито та ячмінь: майже всі види хліба, випічки, макаронних виробів, пива та соєвих продуктів. Слід сказати що повне виключення глютен вмісних продуктів рекомендовано людям з його непереносимістю, натомість при АІТ, без діагностованої істинної непереносимості, варто просто зменшити кількість та кратність їх споживання, але виключати зовсім немає необхідності. Те ж саме стосується і молочних та кисломолочних продуктів. Якщо людина їх нормально переносить, то виключати їх з раціону, тільки лише тому, що людина має АІТ, не потрібно.

Як свідчать результати одного з досліджень за 6 місяців безглютенової дієти у пацієнтів ↓ рівень АТПО, покращилася тиреоїдна функція та рівень вітаміну D.

Продукти, що не містять глютен: рис, гречка, кукурудзяна каша, просо, картопля, яйця, м’ясо та риба, бобові, фрукти, овочі, горіхи, насіння, рисове, гречане, кукурудзяне та кокосове борошно.

Беззернова дієта передбачає виключення УСІХ цільнозернових злакових продуктів.

На сьогодні бракує якісних досліджень щодо ефективності цієї дієти.

Дієта за аутоімунним протоколом (AIP) передбачає виключення потенційно шкідливих продуктів – від молока, зерна, пасльонових, доданого та рафінованого цукру, до кави, бобових, яєць, горіхів, насіння, олії та певних харчових добавок. Продукти виключаються поступово, за планом та під контролем лікаря.

У деяких дослідженнях AIP покращувала показники якості життя у пацієнтів та ↓ рівень запального маркера С-реактивного білка.

Хоча деякі дослідження демонстрували позитивний вплив AIP на якість життя, ця дієта швидше НЕ підходить людям з АІТ. Адже потрібно виключати велику кількість корисних продуктів, що насправді необхідні у здоровому раціоні. 

Безлактозна дієта. Виключення/обмеження молочних продуктів є доцільним лише для пацієнтів з ознаками непереносності лактози, адже може допомогти засвоєнню ліків, а відтак і ймовірно роботі ЩЗ.

Протизапальна дієта. Потужні протизапальні властивості мають різнокольорові овочі, фрукти, прянощі та жирна риба, насіння льону, какао, кава.

Дієти з натуральними продуктами з високою поживною цінністю. Натуральне збалансоване харчування з обмеженням вмісту цукру та високооброблених продуктів допомагає поліпшити здоровʼя, контролювати вагу та зменшити симптоми, повʼязані з хворобою Хашимото.

Їжу слід готувати вдома (за можливістю) з поживних продуктів (овочі, фрукти, білкова їжа рослинного та тваринного походження, здорові жири та багаті клітковиною вуглеводи). Вони мають потужні антиоксидантні та протизапальні властивості.

Протизапальне пребіотичне і пробіотичне харчування для зменшення запалення: поліфеноли, омега 3, антиоксиданти (ягоди, куркума, зелені листові овочі, оливкова олія, горіхи, насіння льону) – пребіотики та пробіотики – живі мікроорганізми, які допомагають омолоджувати мікрофлору (кисломолочні продукти).

Продукти, що мають складати основу раціону

• Некрохмалисті овочі: листові (зелень, шпинат, салат тощо), всі види капусти, цукіні, артишоки, томати, огірки, спаржа, морква, болгарський перець, броколі, рукола, гриби тощо;
• Здорові жири: рослинні олії, жирний йогурт, авокадо, тощо;
• Тваринний білок: риба, яйця, м’ясо птахів (індичка, курка);
• Безглютенові злаки: коричневий рис, овес, кіноа, гречка тощо;
• Фрукти, ягоди, цитрусові, ананаси, банани тощо;
• Квасоля та сочевиця, нут, чорна квасоля;
• Прянощі, трави та приправи, тахіні, мед, яблучний оцет тощо;
• Насіння, горіхи (не смажені) та горіхове масло;
• Напої: вода, газована вода, несолодкий чай, кава, какао.

Що слід виключити зі свого раціону

• Доданий цукор (магазинні соки, газовані напої, енергетики, цукерки, випічка тощо). Загалом, солодощі краще обмежити.
• Смажена їжа.
• Фастфуд.
• Рафіновані зернові продукти (хліб, випічка, макарони тощо).
• Продукти, що містять глютен (снеки, сухарики, магазинні напівфабрикати, пшениця, жито, ячмінь та похідні від них продукти).

Резюме

Вище надано інформацію щодо виключення продуктів/елімінаційних дієт. Але слід зауважити, що дотепер бракує переконливих даних щодо тривалого використання цієї тактики для більшості людей з АІТ. Водночас, раціональне харчування, що включає легкозасвоюваний білок (яйце, м’ясо птахів, рибу), клітковину (овочі, особливо листові, не солодкі фрукти), зернові та не велику кількість кисломолочних продуктів, допоможуть людям з АІТ почуватися краще.

Щодо конкретної дієти, визначати, яка з них буде ефективною, потрібно у кожному конкретному випадку – індивідуально, адже всі ми різні.

Натомість ставитися до харчування при АІТ необхідно серйозно та зважено, адже достеменно відомо, що пацієнти з АІТ, на жаль, частіше не переносять лактози, глютену, тому продукти що містять ці речовини бажано обмежувати (але не виключати).

Отже, нехай їжа буде вашими ліками, а не ліки — їжею!