Гіперпаратиреоз та пародонтит: що їх обʼєднує?

Про одну із «темних» сторін гіперпаратиреозу (ГПТ), зокрема, про те, чому іноді стоматологічну, на перший погляд, проблему неможливо вирішити без ендокринолога, розповідає Олена ДОБРОВИНСЬКА, к.мед.н., лікар-ендокринолог ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П.Комісаренка НАМН України.

Пародонтит нещадний

Чому ця хвороба може позбавити навіть здорових зубів, навіть у молодому віці?

Сьогодні захворювання тканин пародонту – глобальна проблема. За оцінками ВООЗ, у світі ними уражені понад мільярд дорослих людей.

Генералізований пародонтит – це хронічне інфекційно-запальне ураження опорно-утримувального апарату зубів (ясна, окістя, кістка).

Пародонтит супроводжується такими симптомами як:

• кровоточивість та набряк ясен,
• біль,
• утворення значної кількості м’якого та твердого нальоту,
• зубний камінь,
• неприємний запах з рота.

Збудниками інфекції найчастіше є анаеробні грамнегативні бактерії (Porphyromonas, Aggregatibacter actinomycetemcomitans та Tannerella forsythia).

Причини захворювання – імунологічні реакції, що призводять до руйнування тканин та втрати кісткової маси.

Чим небезпечний пародонтит?

Хвороба має різні ступені тяжкості, що залежать від гормонального балансу, віку, наявності хронічних захворювань та ступеню їх компенсації, способу життя та шкідливих звичок. Свій внесок має також неправильний прикус або відсутність зубів.

До лікаря, на жаль, часто звертаються з вже наявними наслідками – оголенням пришийкової ділянки зубів і навіть рухомими зубами тощо.

Проте, це захворювання не можна ігнорувати та запускати, адже названі вище зміни є наслідком дистрофії кістки – незворотнього процесу, який можна лише призупинити, але повернути втрачену кісткову тканину ефективно, надійно та на довгий термін, на превеликий жаль, — ні.

Тому необхідна постійна підтримувальна терапія. Адже цій хворобі притаманні періоди загострення – весна-осінь; період, коли з тих чи інших причин знижується імунітет. Без підтримувальної терапії одне таке загострення може прискорити прогрес дистрофії кісткової тканини в рази!

Отже, вилікувати остаточно пародонтит неможливо, натомість можна досягти ремісії. Для цього існує ціла низка профілактичних та терапевтичних процедур, направлених на зміцнення здоров’я ясен:

• регулярне професійне чищення зубів,
• вчасна заміна пломб,
• корекція прикусу (за потреби),
• якісне протезування (за відсутності зубів),
• протизапальна терапія ясен.

Стоматологічна проблема в ендокринології

Чому необхідний тандем стоматолога та ендокринолога?

Як вже зазначалося, кісткова тканина – один з важливих елементів опорно-утримувального апарату зубів. Вона являє собою динамічну систему, що постійно перебуває у двох рівнозначно важливих процесах – резорбції та утворення. Керують цими процесами гормони. Отже, без втручання ендокринолога буде складно як запобігти розвитку захворювання, так і продовжити ремісію, якщо хвороба вже розвинулася. 

Але інколи, щоб пояснити це пацієнтові, слід мати базові знання. Тож, нагадаємо:

Оскільки вітамін D допомагає отримати з кишківника іонізований кальцій, а ГК навпаки його блокують, потрібно попереджати пацієнтів, які приймають ці препарати разом про необхідність робити між прийманням перерву 2-4 години. 

Гіперпаратиреоз згубний для здоровʼя ясен

Паратгормон (ПТГ) є найпотужнішим та найшвидшим регулятором рівня кальцію в крові. Продукують його паращитоподібні залози. В нормі, коли в плазмі крові знижується рівень кальцію, запускається синтез ПТГ, що впливає як на кісткову тканину (кісткова резорбція), так і на нирки, де відбувається реабсорбція кальцію, ↑рівня 1,25 (OH)2 D3, що згодом потрапляє у плазму крові. Так реалізується гомеостаз кальцію в плазмі в нормі.

Але інколи внаслідок гіперплазії паращитоподібних залоз або якоїсь гіперстимуляції відбувається надмірна секреція ПТГ, виникає захворювання ендокринної системи – гіперпаратиреоз, що характеризується вираженим порушенням обміну кальцію та фосфору. При тривалому надлишку ПТГ виникає демінералізація кісткової тканини, деструкція матриксу.

Це захворювання існує у трьох формах:

• первинний – надмірна продукція ПТГ через збільшення ПЩЗ, що провокує суттєве зростання рівня кальцію в крові. Лабораторні критерії: ↑ ПТГ, ↑ кальцій загальний та іонізований, ↓ фосфору.
• вторинний – виникає внаслідок іншого захворювання, яке спочатку викликає ↓ кальцію. Організм намагаючись нормалізувати рівень кальцію, підвищує секрецію ПТГ. Це поширене явище при захворюваннях нирок, кишківника, оперативних втручань з приводу хвороб ШКТ або баріатрії та дефіциті вітаміну D та кальцію.
• третинний гіперпаратиреоз – надмірна секреція ПТГ у пацієнтів з тривалим вторинним ГПТ, які не отримують лікування. Як правило, ГПТ у них спричинений неконтрольованою нирковою недостатністю або синдромом мальабсорбції на тлі целіакії, чи після великої резекції кишківника чи внаслідок шунтування шлунку).

Впливи паратгормону, про які варто знати

Окрім впливу на кісткову тканину – підвищення активності остеокластів, вторинний ГПТ також порушує засвоєння кальцію в кишківнику, призводить до гіпо-, гіперкальціємії та гіперфосфатемії, що негативно впливає на функцію нирок; підвищує рівень кальцію, що циркулює у крові.

Найчастіше вторинний ГПТ уражає кістки ребер, ключиць, пояс скелета нижньої кінцівки (тазовий пояс) та щелепи.

Отже, під час огляду пацієнтів з вторинним ПТГ, який не лікують або лікують неефективно, ендокринологи нерідко виявляють переломи (як правило, спонтанні) ребер. Найчастіші скарги при цьому: болісні відчуття під час дихання, кашель, гострий біль у боку під час руху тощо.

Нерідко люди з вГПТ ламають ключиці просто піднявши і розмістивши на плечі важку сумку.

Зміни у тазових та крижовій кістках також супроводжуються больовим синдромом. Дослідження денситометрії показує демінералізацію кісток, зниження щільності кісткової тканини (особливо, кульшових суглобів).

А що ж із щелепою?

Власне, велика проблема полягає у тому, що лікарі-ендокринологи, обстежуючи хворого, не заглядають йому у ротову порожнину, а коли у людини виникає проблема з яснами або зубами, вона йде до лікаря-стоматолога. Саме тому дуже важливо, щоб лікар-стоматолог мав настороженість щодо ГПТ, а лікар-ендокринолог пам’ятав про наслідки щодо здоров’я щелепно-лицьового апарату та зубів, направляв до стоматолога, аби людина вчасно і повною мірою отримала підтримувальну терапію, ще до розвитку пародонтиту чи пародонтозу.

Наприклад, стоматолог має знати, за якими клінічними проявами у ротовій порожнині слід запідозрити ГПТ:

• стрімкий перебіг генералізованого пародонтиту;
• активні процеси резорбції кісткової тканини альвеолярного відростка;
• глибокі пародонтальні кишені;
• наявна травматична оклюзія;
• розширення періодонтальних щілин зубів;
• рухливість зубів.

Резюме

Отже, організм людини – єдине ціле, тож неможливо очікувати зцілення якоїсь його окремої ділянки, ігноруючи проблеми в інших органах та системах. Цей факт має спонукати лікарів та фармацевтів повсякчас розширювати свою медичну ерудицію й прагнути удосконалити свою професійну діяльність. Зрештою, всі ми час від часу є пацієнтами та відвідувачами аптек.