Хвороби нирок: що провокує загострення взимку та як його лікувати?

Уникайте провокуючих чинників

Чи впливає холод на роботу здорових нирок і якщо так, чи можна цьому запобігти?

Сам холод не є причиною захворювань нирок, це лише провокуючий фактор. Коли, наприклад, взимку людина змерзне чи промочить ноги під час прогулянки, у нирках може виникнути запальний процес, коли до нього є схильність (анатомічна, функціональна, чи раніше було захворювання нирок).

І якихось специфічних профілактичних заходів тут не передбачиш. Головне – уникати перепаду температур, дискомфортних для організму (приблизно з різницею понад 12 С°). Тож якщо такі існують при виході з дому на вулицю, ви повинні добре вдягнутися, навіть якщо зібралися «вибігти» з теплої квартири на 3 – 5 хвилин.

В окремих випадках, коли рецидиви запалення у пацієнта виникають досить часто, на періоди значних перепадів температур, респіраторних захворювань, стресових ситуацій можливо призначати фітотерапевтичні препарати, зазвичай дієтичні добавки, які забезпечують уроантисептичні властивості сечі. На фоні цього зменшується вірогідність рецидивів, і навіть вперше виникаючого запального захворювання. Також за допомогою подібних засобів можна підвищити кислі властивості сечі, що зменшує ризики розповсюдження мікробної флори. Тобто окислення плюс бактерицидна дія забезпечують певну профілактику.

Проте слід пам’ятати, що кисла сеча може провокувати каменеутворення, тому все треба робити в міру.

Чи може стрес «вдарити» по нирках?

Так. Стрес також є провокуючим фактором, і якщо він має досить виражену продовжену дію, то може спровокувати як первинне захворювання нирок, спричинене мікробним процесом, так і його рецидив.

Прислуховуйтеся до своєї спраги

Чи має «зимові» особливості наш питний режим?

Основне правило: пийте, скільки вам хочеться, але при цьому обов’язково контролюйте кількість добової сечі. У здорової людини її повинно бути не менше 800 мл і не більше 2 л. Якщо менше нижньої норми — ви перебуваєте в певному дефіциті рідини, тож її вживання потрібно збільшити. Якщо понад 2 л — ви п’єте забагато. Водночас для нирок, які вже перенесли інфекцію, краще, коли буде більша кількість сечі, ідеально — приблизно 1,5-1,75 л на добу.

Дієтологи радять максимально вживати квашені овочі взимку, чи не зашкодять соління «скомпрометованим» ниркам?

Якщо нирки здорові, вони «справляться» із квашеними продуктами. Головна порада – вживайте те, що вам до вподоби, організм сам розуміє, чого йому зараз не вистачає, лише навчіться його чути.

Що робити, коли «наздогнав» цистит

Частою зимовою проблемою є цистит. На які причини його виникнення чи загострення може вплинути пацієнт?

Для цього потрібно розрізняти пацієнтів з циститом за віком та статтю. Якщо ми говоримо про цистит у дітей, то фактор переохолодження і фактор гігієни зовнішніх статевих органів мають провідне значення. Для профілактики циститу у дівчаток потрібно прибрати вульвовагініт, а у хлопчиків — баланопостит. Також слід виключити переохолоджувальні процедури, наприклад, у басейні, де, скажімо, температура повітря + 28 С°, а води + 18 С° та слідкувати за тим, що дитина не мочилась у воду (це не тільки виховний момент, а й важлива медична порада).

У людей, які ведуть активне статеве життя, цистит найчастіше виникає внаслідок інфекцій, що передаються статевим шляхом. Тому ідеальний варіант запобігання розвитку циститу у таких пацієнтів — уникати таких інфекцій чи лікувати їх, якщо вони вже існують.

Наступна вікова група – жінки в період менопаузи. У них на тлі вікового зменшення вмісту стероїдних статевих гормонів, зниження сексуальної активності та зміни анатомічного положення тазового дна виникають передумови до появи циститу, який, нерідко, стає рецидивуючим і може супроводжуватися нетриманням сечі. І провокуючим чинником у таких пацієнток може бути все, що завгодно: стрес, переохолодження, порушення харчового режиму і навіть безпечний секс. Тому ця група пацієнток потребує консультації гінеколога з приводу замісної естрогенної терапії, а також спостереження з боку уролога і нефролога разом з гінекологом.

Які симптоми підкажуть пацієнту, що в нього цистит, та чи можна його вилікувати без застосування антибіотиків?

Передусім клінічними проявами циститу є часті болючі позиви до сечовиділення, які важко стримати. Однак обов’язково потрібно здати аналіз сечі, який у разі циститу підтверджує наявність нітритів (мікробна флора) та підвищеного вмісту лейкоцитів, що більш важливо для діагностики та призначення відповідного лікування. Щодо останнього, знову ж таки потрібно враховувати категорію пацієнтів. Дітям найчастіше призначають уроантисептики. Дорослим пацієнтам, у яких діагностовано інфекції, що передаються статевим шляхом, лікування циститу проводять інакше, ніж «звичайного» циститу.

Жінкам у перименопаузі рекомендують мінімальну уроантисептичну терапію. Основний акцент – на дієтичні добавки (наприклад, на основі манози), яких часто вистачає для усунення загострення циститу, або ж у поєднанні з естрогенною терапією.

Щодо антибіотиків, то вони не належать до першого ряду вибору засобів для лікування циститу. Їх призначають тільки у разі ризику розвитку пієлонефриту, або якщо такий діагноз важко встановити за клінічною картиною (субфебрильна температура, аналіз крові в нормі, або відсутня фізична можливість його зробити). У решті випадків доцільно призначити уроантисептики, як більш безпечні і досить ефективні в данному випадку.

Якщо інфекція дісталася нирок

Які методи діагностики дозволять розрізнити цистит та пієлонефрит?

Результати аналізу сечі при обох цих діагнозах може не дуже розрізнятися. Хоча при циститі частіше фіксується підвищений рівень еритроцитів, чого практично не буває при пієлонефриті. А для останнього більш властиве значне підвищення рівня лейкоцитів і часто виявляється білок в невеликій кількості. Тому у разі підозри на пієлонефрит обов’язково потрібен аналіз крові. При пієлонефриті завжди є запальна реакція з боку крові. А також зазвичай підвищення температури тіла.

Причиною виникнення як циститу, так і пієлонефриту є мікроби, котрі спричиняють запальний процес. Як правило, вони належать до кишкової групи (у 75% — кишкова паличка). Тільки локалізація запального процесу різна: при циститі – у сечовому міхурі, при пієлонефриті – в нирці. І що важливо: у лікуванні пієлонефриту стартовим препаратом завжди є антибіотик.

Чи існують якісь специфічні «ниркові» антибіотики?

Так. Найчастіше при пієлонефриті у якості стартових призначають дві групи антибіотиків:

• фторхінолони (частіше для чоловіків)
• цефалоспоринового ряду третього покоління (частіше для жінок та дітей).

Вони найбільш ефективні і менше токсичні.

Сила фітопрепаратів у оздоровленні нирок

У плані безпечності лікувальних засобів пацієнти тяжіють до фітотерапії. Наскільки дієва вона у лікуванні запальних процесів нирок?

Як допоміжні засоби для лікування пієлонефриту використовуються фітопрепарати, котрі показані як основні для лікування циститу при перименопаузі. Вони належать до групи дієтичних добавок. Їх вибір на сьогодні дуже широкий. До їх складу можуть входити:

• трава мучниці звичайної
• золотушник звичайний
• екстракт ягід журавлин
• золототисячник звичайний
• листя розмарину звичайного
• корені любистку
• маноза тощо.

Чи не протипоказано вживати сечогінні препарати у разі набряків, коли пацієнт хворіє на цистит чи пієлонефрит?

Набряки не можуть бути пов’язані з циститом чи пієлонефритом. Якщо ж у пацієнта є набряки внаслідок інших хвороб і через це він приймає сечогінні засоби, їх не варто відміняти у разі інфекційних захворювань сечовидільної системи за винятком високої температури, коли є ризик зневоднення. Більше того – збільшення діурезу певною мірою допомагає швидше одужати.

Не дай ниркам втомитися

Часто хвороби нирок та інші захворювання призводять до розвитку хронічної ниркової недостатності. Як не пропустити її перші прояви?

Існує два критерії, за якими встановлюється діагноз хронічної хвороби нирок, котра є одним із етапів розвитку хронічної ниркової недостатності.

1. Підвищений креатинін крові, а на більш ранніх стадіях — підвищений рівень цистатину С (це більш інформативний метод).
2. Мікроальбумінурія, або співвідношення альбумін-креатинін у разовій або вранішній порції сечі.

Тож для виключення чи підтвердження раннього розвитку ниркової недостатності або хронічної хвороби нирок достатньо провести такі дослідження.

Також зверніть увагу на показники артеріального тиску, бо у кожної третьої людини, яка має підвищений артеріальний тиск понад 10 років, ушкоджуються нирки.

Ще одна група високого ризику ХНН – пацієнти з цукровим діабетом – на момент його виявлення у кожного другого пацієнта вже фіксується ушкодження нирок.

Чим можна лікувати початкові стадії ниркової недостатності?

Основним елементом ренопротекції (захисту нирок від прогресування ниркової недостатності) є підтримання нормального артеріального тиску препаратами, «дружніми» до нирок. Зокрема, це:

• інгібітори ренін ангіотензинової системи, такі як інгібітори АПФ або блокатори рецепторів до ангіотензину ІІ
• інгібітори НЗКТГ-2 — новий клас гіпоглікемічних препаратів, які знижують рівень глюкози через посилення її виділення із сечею. Нині доведено, що вони забезпечують захисну функцію для нирок, і при цьому майже не знижують рівень глюкози в крові пацієнтів, які не хворіють на ЦД.
• фітопрепарати на основі леспедези головчастої. Раніше їх використовували для лікування ниркової недостатності, проте сьогодні призначають, коли порушення функції нирок тільки починаються, оскільки доведено, що вони також виконують функцію захисту нирок.

Зазвичай названі ліки приймають довічно, фітопрепарати — курсами з певними перервами, антигіпертензивні засоби – постійно.

Якщо нирки «капризують»

Чи свідчить збільшення нирок про їх запалення, недостатність функції чи гломерулонефрит ?

Якщо аналіз сечі та крові нормальний, приводу для тривоги немає. Однак під час УЗ дослідження потрібно впевнитися у відсутності кіст в нирках, бо їх наявність також може призвести до збільшення розмірів органу. А щодо гломерулонефриту, його можна запідозрити за загальним аналізом сечі (у ній з’являється білок), для більш раннього виявлення показане визначення співвідношення альбумін-креатинін в будь-якій ранковій або разовій порції сечі. Лікування гломерулонефриту проводиться в першу чергу препаратами, які знижують артеріальний тиск (вони знижують і вміст білка в сечі), а також специфічними препаратами за показаннями, такими як стероїдні гормони, цитостатичні та біологічні препарати.

14 березня 2024 року у Всесвітній день нирки, ми організовуємо заходи, які допоможуть лікарям  осучаснити знання щодо ниркових хвороб та їх лікування.