Клімакс: не варто миритися із симптомами за наявності ефективної корекції

За такий відносно короткий період учені-медики встигли не тільки вивчити особливості цього періоду життя жінки, а й сформувати своє ставлення до його ведення – від повного сприйняття як природного та невідворотного, до активної корекції симптомів клімактеричного синдрому, що дозволило значно поліпшити якість життя жінок в клімактерії, а відтак й зберегти у них високий рівень усіх життєвих процесів настільки наскільки це необхідно.

Про сучасні методи лікування клімактеричного синдрому, зокрема, за допомогою фітотерапії, говоримо з лікарем акушером-гінекологом вищої категорії, доктором медичних наук, професором кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоровʼя імені П.Л.Шупика Ольгою ГОРБУНОВОЮ.

Початок і симптоми клімактерію у жінок

Який середній вік настання менопаузи у жінок в Україні?

– У середньому, природна менопауза у жінок в Україні настає у 48-49 років, у розвинених країнах – у 52-53 роки.

Клімактерій має такі періоди:

• пременопауза,
• менопауза,
• перименопауза,
• постменопауза.

Пременопауза чи період менопаузального переходу починається у віці 40-45 років (за 5-10 років до менопаузи) і закінчується настанням менопаузи.

Менопауза – це остання самостійна менструація у житті жінки. Її дата встановлюється ретроспективно через 12 місяців відсутності менструацій.

Перименопауза включає період менопаузального переходу та 12 місяців після останньої самостійної менструації.

Постменопауза – період після настання менопаузи до завершення життя жінки.

Важливо розуміти, що менопауза може бути:

• передчасною – настає через недостатність яєчників віком до 40 років;
• ранньою – 40 – 45 років;
• своєчасною – 46 – 54 роки;
• пізньою – від 55 років.

За даними статистики, в 1% жінок реєструється передчасна менопауза і в 1% менструації тривають до 60 років.

Якими симптомами може супроводжуватися клімакс?

– Клімактеричний синдром – це комплекс вегетосудинних, психічних та обмінно-ендокринних порушень, що виникають у жінок на тлі згасання гормональної функції яєчників та загальної вікової інволюції організму.

Виникає у 60-80% жінок у пременопаузі або в ранній постменопаузі.

Вазомоторні та психопатологічні симптоми можуть проявлятися з різним ступенем тяжкості:

• тяжкий перебіг – у 51% жінок;
• помірний перебіг – у 33%;
• легкий перебіг – у 16% пацієнток.

Існує три основні групи симптомів:

• ранні,
• віддалені,
• пізні.

Ранні симптоми клімаксу

Вазомоторні: припливи жару; підвищена пітливість; головний біль; лабільність АТ; озноб; тахікардія; екстрасистолії; запаморочення.

Психоемоційні: підвищена стомлюваність; дратівливість; мінливість настрою; порушення сну; слабкість; тривожність; депресія; неуважність; зниження лібідо.

Віддалені симптоми клімаксу

Урогенітальні: сухість піхви; атрофічний вагініт; свербіж та печіння в ділянці зовнішніх статевих органів та/або піхви; біль під час статевих актів; нетримання сечі; дизурія; цистит.

Зміни шкіри та її придатків: сухість та ламкість нігтів та волосся; сухість шкіри; випадіння волосся.

Пізні симптоми клімаксу

Метаболічні: абдомінальне ожиріння; інсулінорезистентність; зростання ризику виникнення цукрового діабету 2-го типу.

Серцево-судинні: порушення з боку ендотелію судин; дисліпідемія: підвищення рівня загального холестерину; тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності та зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності; зростання ризику виникнення артеріальної гіпертензії.

Зміни кісткової та мʼязової тканин: прискорена втрата кісткової маси; остеопороз; підвищений ризик переломів; саркопенія.

Щодо неврологічних симптомів, досі не існує єдиної думки щодо негативного впливу дефіциту естрогенів та вікового зниження рівня андрогенів на когнітивні функції жінки.

Чому не можна залишати ці симптоми без належної корекції?

– Наявність клімактеричного синдрому значно знижує якість життя жінок ще до настання менопаузи (за 5-10 років) і змушує їх звертатися до лікарів кардіологів, урологів, ортопедів, ендокринологів, а не тільки до гінекологів.

Фітопрепарати в терапії клімактеричного синдрому

Які фітопрепарати використовують для корекції таких станів і чи можна обійтися препаратами на рослинній основі?

– Фітотерапія у вигляді селективних модуляторів рецепторів естрогену природного походження та натуральних препаратів (фітоестрогени/фітогормони) підтвердила свою ефективність у жінок у перименопаузі.

Препарати екстракту сої, червоної конюшини, кореня дикого ямсу, сангвінарії канадської, півонії та інші, завдяки вмісту ізофлавонів впливають на продукцію, метаболізм та біологічну активність статевих гормонів та внутрішньоклітинних ферментів – ароматаз, що регулюють позагонадне утворення гормонів. Завдяки слабкій естрогенній дії вони зменшують ступінь тяжкості клімактеричного синдрому, при цьому не запускаючи проліферативних процесів в ендометрії.

Сьогодні використовують наступні фітогормони та гомеопатичні препарати: Клімактоплан, Клімадинон Клімакт-Хель, Ременс, Тазалок тощо.

Фітотерапія може бути частиною комплексного лікування, а може застосовуватися як монотерапія, якщо протипоказана етіопатогенетична менопаузальна гормонотерапія (МГТ).

Чи здатні препарати на рослинній основі впливати на дисліпідемію та порушення мінеральної щільності кісткової тканини, притаманні клімактеричному періоду?

– Препарати на рослинній основі здатні позитивно впливати на дисліпідемію, порушення мінеральної щільності кісткової тканини та інші стани, притаманні пізнім симптомам клімактеричного синдрому. Важливо памʼятати, що негормональні методи використовуються за наявності протипоказань до застосування ефективніших гормональних препаратів або у поєднанні з гормональною терапією.

Згідно з даними більшості клінічних досліджень при застосуванні фітоестрогенів спостерігається зменшення вазомоторних симптомів, таке саме, як при використанні плацебо – близько 40% (Айламазян Е. К. та співавт., 2007).

Як довго можна і потрібно застосовувати фітотерапію, чи потрібно змінювати препарати?

– Комплексне негормональне лікування дає позитивний ефект через 3-4 тижні, а в деяких випадках – через 3-4 місяці. Зазвичай позитивний ефект досягається при клімактеричному синдромі з вазомоторними та психоемоційними розладами легкого та середнього ступеня тяжкості (Горбунова О. В., Саченко О. Г., 2013).

Фітотерапію продовжують до настання стійкого терапевтичного ефекту. При виборі фітопрепарату потрібно враховувати не лише всі його лікувальні ефекти, а й можливі побічні дії.

Чим загрожують самопризначення?

– Насамперед, можна пропустити дуже серйозні захворювання, особливо онкологічні, і таким чином завдати собі непоправної шкоди.

У цьому періоді життя жінці дуже важливо бути під систематичним наглядом лікарів усіх необхідних спеціальностей, а онконастороженість фахівців допоможе вчасно встановити діагноз та швидше призначити ефективне лікування.

По-друге, треба памʼятати, що фітотерапія, на жаль, може виявитися неефективною, особливо у тяжких випадках. Завжди краще звернутися до лікаря!