Лікування, що водночас усуває або полегшує симптоми захворювання та подовжує тривалість та якість життя людини. Такі вимоги сьогодні до терапії найрозповсюдженіших у світі хвороб.
Про яке саме лікування йдеться, дізнаємось від Лариси МІЩЕНКО, лікаря-кардіолога, доктора мед. наук, професора, завідувачки відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «ННЦ Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України та Любові СОКОЛОВОЇ, лікаря-ендокринолога, доктора мед. наук, старшого наукового співробітника та керівника відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» НАМН України.
Пандемії неінфекційних хвороб неквапливі, але нещадні – невтішні дані та прогнози
Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільш поширеним на планеті неінфекційним захворюванням, на яку страждає кожна третя людина. В нашій країні понад 10 млн пацієнтів з АГ.
На жаль, не пасе задню й цукровий діабет (ЦД) – кожна одинадцята людина на Землі живе з діабетом. Як не прикро, але така кількість пацієнтів з ЦД зросте приблизно на 51% вже до 2045 року. Найпотужнішим аргументом, що дозволяє робити такі невтішні прогнози, є ожиріння – головний драйвер порушення вуглеводного обміну. Крім того, такому розвитку подій маємо «завдячувати» ще й COVD-19. Незалежно від тяжкості перебігу коронавірусної хвороби, вона підвищує ризики не лише прогресування, а й виникнення ЦД. Адже SARS-coV-2 прямо впливає на підшлункову залозу, порушуючи її функціонування.
Така поширеність дає підстави говорити про пандемію цих неінфекційних захворювань. А ще гірше, що вони згубним чином повʼязані між собою. Так, відомо, що 40-80% людей з ЦД страждають від АГ, а ЦД, своєю чергою, підвищує ризик розвитку АГ. І все обтяжується ускладненнями обох хвороб:
- мікросидинні патології (зокрема, ХХН, ↑ризик ретинопатії);
- серце та судини (↑ризик ІХС, ↑ризик гіпертрофії лівого шлуночка, ↑ризик ХСН);
- ураження периферичних судин;
- мозок (удвічі вищий ризик інсульту).
Гіпертензія: що в неї схожого з діабетом?
Спільне – в історії походження
ЦД та АГ – не просто супутні захворювання, а коморбідні стани. Різниця між цими двома поняттями суттєва – перебіг супутніх захворювань – це паралельні процеси, водночас коморбідні захворювання мають спільні точки дотику, посилюють одне одного, адже пов’язані через своє походження.
Зокрема, АГ та ЦД пов’язує спільна патогенетична ланка – дисфункція ендотелію, яким обумовлено розвиток всіх мікро- та макросудинні ускладнення (у т.ч. атеросклерозу) обох хвороб.
Отже, хоч і йдеться про абсолютно різні захворювання, кожне з яких має свої механізми розвитку, але обидві патології виникають на тлі ендотеліальної дисфункції. Адже ендотелій відповідальний за безліч функцій в організмі людини. Наприклад, тромболізис у нормі, а при дисфункції – тромбоутворення, вазодилятація у нормі, вазоконстрикція – при дисфункції, ліполіз у нормі, при дисфункції – запалення тощо.
Що порушує функцію ендотелію?
Зверніть увагу, що фактори ризику розвитку дисфункції ендотелію та АГ– ідентичні:
- вік (оскільки для нормального функціонування ендотелію надважливу роль відіграє оксид азоту (NO) – головна сигнальна молекула ендотелію, який утворюється з L-аргініну, що не синтезується у дітей до 5 років та осіб 50+),
- ожиріння, інсулінорезистентність,
- глікемія,
- дисліпідемія,
- надмірне споживання солі.
Важливо також усвідомлювати, що швидкість прогресування ендотеліальної дисфункції залежить від того, наскільки серйозних уражень гіпертонія завдає органам-мішеням.
Але є й гарні новини: людство винайшло ендопротектори (ЕП) – цілу групу препаратів, за допомогою яких можна як запобігти порушенню ендотелію судин, так і відновити структуру, функцію та властивості ендотелію.
ЕП постачають ендотелію субстрат для синтезу NO, полегшуючи його роботу.
Дієвими також можуть бути й доволі прости методи, зокрема, модифікація способу життя.
Три простих кроки для покращити функції ендотелію
- Фізична активність: регулярні аеробні та резистивні навантаження;
- Нормалізація маси тіла;
- Здорове харчування* (середземноморська модель харчування, дієта DASH тощо):
- обмеження споживання солі,
- збагачення раціону калієм та магнієм,
- продукти та напої, багаті на антиоксиданти поліфеноли: фрукти, овочі, вино, сік буряка, зелений чай, кава.
*Сьогодні вже доведено, що здорове харчування сприяє підвищенню біодоступності та продукції ON.
Важливі аспекти фармакокінетики ліків проти АГ
Дія практично всіх антигіпертензивних препаратів реалізується через покращення функції ендотелію. Тому, коли L-аргініну в організмі недостатньо, лікарські засоби (приміром, препарати небівололу) не можуть достатньою мірою реалізувати свої ефекти вазодилатації.
Цукровий діабет 2 типу
ЦД2Т – ідеальна модель старіння
Уникнути старіння як такого, навряд чи кому вдається, а думка про те, що неможливо запобігти хворобам, що зазвичай супроводжують людину у третій третині її життя, додає смутку цій темі. Але учені невтомно досліджують цей процес, у т.ч. ведеться пошук спільних патогенетичних рис цих захворювань для розробки ефективних терапевтичних стратегій проти них.
Серед інших захворювань (остеопороз, хвороба Альцгеймера, катаракта, ССЗ тощо), які розвиваються з віком, — цукровий діабет 2 типу (ЦД2Т). Всі ці патології мають дещо спільне – чималий вклад ендотеліальної дисфункції в їх розвиток.
ЦД2Т вважається подібним до процесу прискореного старіння, він значно скорочує тривалість життя людини, головним чином через ускладнення з боку серцево-судинної системи. Відомо, що практично 50% смертей, асоційованих з ЦД2Т – це смерті від ССЗ. В середньому, людина 50 років з ЦД2Т, але без ССЗ живе на 6-9 років довше проти однолітків з ССЗ.
З віком в організмі людини відбуваються певні гормональні зміни, зокрема, поступово формується вікова нечутливість тканин до інсуліну. У цих людей не обов’язково наявний ЦД2Т, але точно є ендотеліальна дисфункція. Через різні механізми ендотеліальна дисфункція провокує: дисліпідемію, накопичення продуктів недоокислення, гіперінсулінемію, системне неспецифічне запалення, утворення тромбозів.
Цукровий діабет не дарма вважається ідеальною моделлю старіння, адже на його тлі відбувається формування всіх інших патологій – АГ, дисліпідемія тощо.
Резюме
Отже, і цукровий діабет, і артеріальна гіпертензія беруть свій початок, хоч і через різні механізми, але від порушеної функції ендотелію. Саме тому, аби покращити ефект від лікування АГ та ЦД2Т використовують препарати, що покращують функцію ендотелію. Такі ЛЗ є у багатьох групах: серед ліпідознижувальних препаратів (статини тощо); антигіпертензивних (ACEi, ARB, CCB, β-blockers тощо); протидіабетичних (інсулін, метформін, SGLT2i, GLP-1 RA, DPP4i), протизапальних (канакінумаб, колхіцин, НПЗП тощо) та інших. Адже лікування таких патологій, як АГ та ЦД2Т, а особливо АГ+ЦД2Т – це, переважно, лікування ендотеліальної дисфункції.