Міжреберна невралгія & Co: як позбутися «дикого» болю й уникнути повторної атаки

Міжреберна невралгія & Co: як позбутися «дикого» болю й уникнути повторної атаки

Ні дихнути, ні видихнути через «колючку» в боці. Багатьом знайомий цей симптом міжреберної невралгії. Але невралгій – ціла компанія, вони мають свої специфічні симптоми, незмінним залишається сильний біль. Терпіти чи лікувати «штурмом»?

У чому причини й небезпека невралгії, як запобігти її рецидивам, — розповідає професорка кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ України імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук Ольга КОВАЛЕНКО.

Фото з особистого архіву

Чому болить нерв

Невралгія – це біль в зоні того чи іншого периферичного нерва, що виникає через його ураження. Зазвичай, окрім гострих «прострілів» пацієнт може відчувати й інші ознаки болю — відчуття пекучості, поколювання, викручування тощо. Чітко вказати локалізацію такого болю іноді неможливо, він навіть не провокується рухами, зміною положення тіла тощо.

Безперечно, окрім болю пацієнту дошкуляють й інші симптоми (залежно від локалізації невралгії), а саме:

  • зміна чутливості ділянки шкіри («оніміння», гіперестезія)
  • відчуття «повзання мурашок» (парестезії)
  • скутість чи навпаки мимовільні скорочення м’язів
  • посилене потовиділення (особливо при міжреберній невралгії)
  • можливі й пухирцеві (герпетичні) висипання.

Самостійна хвороба чи симптом?

Таке ураження периферичних нервів може виникати як саме по собі, тобто, без видимих причин (первинна невралгія), так і внаслідок різних патологічних станів (вторинна невралгія).

Тому серед чинників виникнення невралгії виділяють:

  • переохолодження;
  • інфекційні захворювання;
  • порушення опорно-рухового апарату: деформація грудної клітки, дегенеративно-дистрофічні зміни хребта (остеохондроз), зміщення міжхребцевих дисків та інші зміни, що спричиняють защемлення нервових волокон;
  • різкі рухи, тривале напруження мʼязів, перебування у некомфортному положенні (може підвищуватися тонус мʼязів і в результаті відбуватися подразнення або компресія нервів), в тому числі й внаслідок професійної діяльності. Наприклад, причиною невралгії може стати тунельний синдром, зокрема, зап’ясткового каналу у комп’ютерників чи деяких спортсменів (тенисистів), піаністів. Або ж напруження шийних м’язів та ділянок хребта у стоматологів, хірургів, людей тривалої «сидячої» роботи (за комп’ютером, швейною машинкою, станком тощо) чи внаслідок однотипної рухової активності (робота на конвейері).
  • пухлини, які «тиснуть» на нерв;
  • хвороби зубів та пародонту, лор-органів (спричиняють ураження трійчастого нерва).

Окремо можна виділити постгерпетичну невралгію. Виникає через ураження нерва вірусом герпесу, найчастіше він «зачіпає» трійчастий нерв та міжреберні нерви, але може «дістатися» й до інших нервів, які містять багато вегетативних волокон.

Невралгію може спровокувати кожна з названих причин, однак найімовірніше, це станеться у разі збігу кількох причин, наприклад, коли у пацієнта є синусит чи нелікована стоматологічна інфекція і він додатково застудився (перевтомився, отримав стрес тощо) – як наслідок, виникнуть проблеми з трійчастим нервом.

Не виключені й сезонні тригери. Зокрема, навесні, коли організм ослаблений, додається дефіцит вітамінів В і D, дається взнаки зимова гіподинамія, «шлейф» респіраторних хвороб, а ризик переохолодитися ще високий.

«Географія» ураження дуже широка

Ураження периферійного нерва може трапитися в будь-якій ділянці тіла. Однак найбільш типовими є:

  1. Невралгія трійчастого нерва. Часто виникає як ускладнення хронічного синуситу, гаймориту чи хвороби зубів. Вирізняється особливою болючістю – виникає гострий прострілюючий біль у зоні обличчя. Іноді трапляється, що болючі простріли з’являються без видимих причин, але зазвичай індукуються жуванням, розмовою, чисткою зубів. Однак існує думка, що попередньо первинним тригером все-таки був синусит, гайморит, хворий зуб, а коли чинник не виявлений і розвивається невралгія трійчастого нерва — не як вторинна невралгія, розглядається як окрема нозологія.
  2. Невралгія потиличного нерва. Біль спрямовується від потиличних кісток до скроневих, а також очних ям. Може виникати навіть у відповідь на дотик. Часто потиличну невралгію плутають з мігренню, бо у пацієнта болить половина голови, але насправді проблема в іншому.
  3. Міжреберна невралгія. Це больовий синдром, який зʼявляється при запаленні, подразненні або компресії міжреберних нервів. При цьому у пацієнта без будь-якої видимої причини зʼявляється різкий біль у правій або лівій частині грудної клітки, який зберігається тривалий час й посилюється при рухах, кашлі та глибокому диханні. Симптоми міжреберної невралгії схожі з проявами інфаркту, стенокардії, пневмонії, плевриту, панкреатиту та деяких інших захворювань. Тому дуже важливо не відкладати візит до лікаря, щоб встановити точний діагноз.

Також потрібно звернути увагу на диференційну діагностику з герпетичною невралгією. Herpes zoster дуже любить оселятися у вегетативних вузлах у грудному відділі. При цьому пацієнт може відчувати ще й печіння, свербіж, які поширюються «смугами», іноді віддають в лопатку. Пізніше з’являються висипи, але коли вони минають, іноді невропатичний біль залишається досить надовго.

Необхідно провести диференційну діагностику з патологією серця, особливо, якщо «стріляє» в руку. Також слід виключити плеврит, особливо коли біль посилюється на вдих і видих. Подібний біль може бути і при невралгії: при диханні розтягуються міжреберні м’язи і подразнюються міжреберні нерви, якщо вони перебувають у зміненому стані.

Тактика лікування невралгій

Лікування невралгії – комплексне, спрямоване на усунення симптомів, передусім больових та їх причин.

Медикаментозне лікування передбачає:

  • знеболювальні засоби (ін’єкційні чи таблетовані форми – залежно від стану пацієнта)
  • при нейропатичному болю, особливо у разі невралгії трійчастого нерва – протисудомні препарати (габапентин, прегабалін, карбамазепін)
  • нестероїдні протизапальні засоби (ін’єкційні, таблетовані, мазі та гелі місцевого призначення, пластирі). Останні — чудова альтернатива внутрішньому вживанню НПЗП, які мають свої побічні ефекти.
  • міорелаксанти — для зняття мʼязового спазму,
  • вітаміни групи В: В1, В6, В12, які є тропними до нервової тканини, до того ж справляють метаболічну та антиоксидантну дію. Вітамін В12 використовується в тому числі як один з компонентів знеболення. Тим більше комплекс вітамінів групи В корисний у разі стресу, який їх «спалює».
  • місцево для полегшення болю можна застосовувати перцевий пластир, розтирання подразнювальної дії, але лише за порадою лікаря і обережно, щоб не спричинити ускладнення стану.
  • протигерпетичні засоби (при невралгіях герпетичного походження).
  • протинабрякова терапія – сечогінні засоби використовуються лише в гострій стадії захворювання і доцільні лише в окремих випадках.

Чи допоможе зігрівання

Точно не зашкодить, якщо це буде «сухе» тепло. А от з улюбленою багатьма пацієнтами йодною сіткою треба бути обережним. Існує величезний ризик нашкодити щитоподібній залозі. Для «розігріву», а також відволікаючої терапії й поліпшення кровообігу можна використати різні аплікатори.

Немедикаментозна терапія невралгій також може включати інші методи, в тому числі:

  • лікувальний масаж — покращує кровопостачання, сприяє розслабленню мʼязів тощо
  • рефлексотерапію
  • лікувальну гімнастику, наприклад, якщо є проблема з хребтом — корисні вправи на розтягування.

Натомість найкращий метод медичної допомоги – це профілактика: запобігання дії чинників, які є причинами невралгій.

Схожі матеріали