Герпесні й кандидозні стоматити у дітей — вибір засобів залежить від стану і віку

Як лікувати гострий кандидоз у новонароджених, чому пелюшковий дерматит і стоматит можуть бути пов’язані, чим небезпечний герпес ротової порожнини для малюків - розповідає доктор медичних наук, професор, проректор з наукової роботи НУОЗ України імені П. Л. Шупика, президент Асоціації стоматологічного здоровʼя та гігієнічного навчання, Заслужений діяч науки і техніки України Наталія САВИЧУК. 

Ризик гострого кандидозу виникає вже перші дні життя

Коли можуть з’явитися перші проблеми ротової порожнини у дітей?

Практично із самого народження. Доки дитина перебуває в лоні матері, її ротова порожнина є стерильною. Але вже під час проходження через пологові шляхи вона інфікується місцевою мікрофлорою. У перші три дні після народження організм дитини активно контактує із великою кількістю мікрофлори, передусім материнської, зокрема, під час вигодовування груддю. Якщо мама здорова, жодних проблем при цьому не виникає, якщо ж вона є носієм певних збудників, наприклад, грибів роду кандида, то вже в пологовому будинку у немовляти може виникнути гострий кандидоз порожнини рота (так звана молочниця).

І чим її лікувати у такому ранньому віці?

Передусім необхідно забезпечити стерильність сосок, пляшечок, а також належним чином обробляти молочні залози мами та слизову оболонку рота дитини. В аптеках продаються спеціальні напальчники для немовлят, ними й обробляють слизову — звичайною кип’яченою водою або не дуже концентрованим ромашковим відваром. Можна користуватися тонкою ватною пластинкою (не грудкою вати!), яку намотують на вказівний палець і фіксують великим пальцем, щоб дитина не вдихнула чи не ковтнула пластинку.

Не варто з цією метою використовувати насичений содовий розчин, як це часто роблять мами, бо у перші дні життя у малюка надзвичайно розвинений смоктальний рефлекс (щоб «добути» молоко, розминаючи груди матері). Тож дитина всмокче розчин соди і це може вкрай негативно позначитися на її здоров’ї. Зеленка – теж не варіант. Адже це спиртовий розчин, до того ж на гриби роду кандида він жодним чином не впливає.

Якщо молочниця «розгулялася»

Це неодмінно допоможе?

Якщо мама виконає ці рекомендації, то впродовж кількох днів молочниця у немовляти зникне. Але можлива й інша ситуація, коли попри ідеальний догляд проблема не минає. А надалі дитину непокоять кольки, послаблення стільця чергуються із закрепами, вона втрачає апетит, вередує, у неї з’являються опрілості між ніжками (пелюшковий дерматит). Але причина – зовсім не в пелюшках, а в тому, що кандидозна інфекція поширюється на травний канал. Тоді слід обов’язково звернутися до педіатра і попередити його про те, що все починалося з молочниці. Можливо у дитини є інші проблеми зі здоров’ям, наприклад, дисбіотичні порушення в органах травлення чи й більш серйозні хвороби, на зразок первинного вродженого імунодефіциту, які перешкоджають організму подолати грибкову інфекцію.

Пухлі щічки — милуватися чи турбуватися?

Потужний смоктальний рефлекс немовлят (природа сконструювала відповідним чином і ротову порожнину дитини, «пухлі щічки», якими ми милуємося – елемент цієї «конструкції») породжує значний тиск всередині рота. Тому надзвичайно важливо правильно підібрати пустушки і соски для пляшечок. Найкращі з них – каучуково-гумові, які м’яко впливають на слизову оболонку.

Також потрібно звертати увагу на їхній розмір – вони мають відповідати віку дитини. Але навіть коли ви про все подбали, у малюків з надмірним смоктальним рефлексом можуть формуватися афти на м’якому піднебінні, як своєрідні «пролежні» від соски або пустушки. Тоді змініть її на іншу, більш м’яку, а самі афти обережно змастіть олійкою (використовуючи напальчник). Така олія, по-перше, не має бути ефірною, а, по-друге, її доза має бути мінімальною (пам’ятаймо, що дитина може її всмоктати).

Що робити, коли прорізаються зуби?

Чи можна змастити ясна, щоб знеболити прорізування зубів?

Так, це рекомендовано. Оскільки в цей час дитина відчуває свербіж ясен, вона все тягне до рота. Та й намагання спробувати все «на зуб» — один з варіантів освоєння дитиною навколишнього середовища. Тому придбайте спеціальні засоби, призначені для накушування, покращення прорізування зубів і подбайте про їх належну дезінфекцію. Їх має бути декілька, як і сосок та пустушок, вони мають очищуватись дуже ретельно, а після цього поміщатися в окремо у чистий контейнер.

Мама також може обережно масажувати ясна дитини – це полегшує неприємні відчуття й стимулює зачатки зуба, який ростиме. Також в аптеках є величезна кількість засобів для змащування ясен під час прорізування зубів, які мають відволікаючий і легкий знеболювальний ефект. Вони містять «легкі» речовини, досить часто їх виготовляють на основі ромашки.

Якщо в цей час у дитини підвищується температура, чи варто її «збивати»?

Деякі діти дійсно мають гіперергічну реакцію на прорізування зубів, і це не пов’язано із жодним інфекційним чинником. Однак прорізування зубів – це дефект слизової оболонки, в який часто проникають різні збудники. Тож коли температура перевищує + 38° С і тримається впродовж 4-8 годин, слід викликати педіатра, бо під маскою «зубної» лихоманки може приховуватися інша хвороба. Тобто в такій ситуації мамі не варто самостійно давати дитині парацетамол.

Герпетична інфекція «обіцяє» неприємності

Які ще небезпеки окрім кандидозу загрожують малечі?

Прорізування зубів – це своєрідна травма, яка відкриває «ворота» для проникнення інфекції в слизову. Тому в цей час потрібно уникати контакту дитини з поверхнями предметів у громадському транспорті, інших людних місцях. Люди, які доглядають за дитиною, також можуть бути її джерелом. При тісному контакті з малюком (облизування пустушки, поцілунки) вони можуть «поділитися» з ним не тільки грибковою інфекцією, а й що особливо небезпечно – вірусом герпесу, який легко проникне через травмовану прорізуванням зубів слизову.

Гострий герпес порожнини рота досить поширений у дітей перших трьох років життя. Щоб його запідозрити, не варто чекати «вогника» на губах, як у дорослих. Ознаками інфікування дитини можуть бути наступні симптоми:

• слиновиділення — часто мама пропускає цю ознаку, бо діти в цей період і без того слинять;
• підвищення температури тіла – від субфебрильної до + 39 — 40° С (залежно від тяжкості герпетичної інфекції);
• через добу-півтори температура дещо спадає, а на слизовій оболонці порожнини рота і на губах з’являється велика кількість (при легкій формі — менше) пухирцево — ерозивних елементів. При цьому дитина перебуває в стані інтоксикації, їй важко їсти й пити, вона не спить. Якщо мамі не вдається напоїти малюка хоча б впродовж 2-4 годин, краще госпіталізуватися заради уникнення зневоднення, яке становить велику небезпеку для таких діток. Якщо ж процес відпоювання та годування дитини більш-менш налагоджений, варто звернутися до лікаря-стоматолога, який амбулаторно проконсультує щодо догляду та лікування.

Передусім це наступні заходи:

1. Обробляння порожнини рота напальчником, змоченим у відповідному засобі.
2. Зазвичай це у відвар ромашки лікарської або трав’яний збір «Елікасол».
3. Рідше використовують розчини гексетидину, хлоргексидину для догляду за порожниною рота (якщо їх призначив лікар). Спектр засобів, які містять ці речовини, досить широкий, слід лише зважити на те, що вони мають бути дозволені для використання дітям до 4-х річного віку, як вказано в інструкції. Наприклад, стоматидин містить спирт, тож використовується лише з 4-х річного віку.
4. У цьому плані себе добре зарекомендували засоби — детергенти, наприклад, септефрил, який виготовляється в аптечній мережі..
5. Знеболення.
6. У домашніх умовах не рекомендовано використовувати спреї, які містять лідокаїн, оскільки не фахівець не зможе рівномірно розприскати рідину на елементи ураження, до того ж дитина вдихатиме її, реагуючи криком на маніпуляцію, а лідокаїн може бути потужним алергеном.
7. Натомість рекомендовано використовувати препарати, які містять бензидамін, якщо він прийнятний для відповідної вікової групи дитини.
8. Також показані препарати, які містять локальний анестезин (наприклад, препарат стоматофіт), вони безпечні, справляють достатній рівень знеболювання.
9. Кератопластичні засоби:
10. олії (але не ефірні) — найкраще олія шипшини, але в дуже невеликій кількості,
11. вінілін — крім кератопластичної дії він стимулює регенерацію слизової на імунологічному рівні.
12. Противірусне лікування. Застосування противірусних засобів у дітей можливе виключно за приписом лікаря і після ідентифікації вірусу, який спричинив ураження слизової (ПЛР на вірус простого герпесу, чи інших його видів, вірус Епштейна-Барр – лікар визначить це за клінічними ознаками).

Золотим стандартом лікування простого герпесу є препарат Ацикловір (дозування залежить від віку) — його приймають впродовж всього періоду клінічних проявів хвороби і ще три дні після їх зникнення, з огляду на можливий хвилеподібний перебіг інфекції.

Таке лікування не лише суттєво полегшує стан малюка, а й значно зменшує ризик рецидивування герпесу в майбутньому. Адже герпес – це не тільки про стоматит, а й про офтальмологічні ураження, нейроінфекцію (нині визнано його роль у розвитку таких хвороб, як розсіяний склероз, захворювання урогенітальної сфери у жінок тощо). Тому надважливо, щоб перший епізод зустрічі з вірусами герпесу сформував адекватну імунну відповідь і організм надалі контролював цю інфекцію.

Хейліт і глосит – маски стоматиту

Звідки виникають заїди і як їх лікувати?

Все, що виникає в порожнині рота, має запально — інфекційний, деструктивний характер, називають стоматитом. Стоматити – це величезна група хвороб. Вони можуть розвиватися під впливом грибкової, бактеріальної чи вірусної інфекції. Зокрема, коли грибкова кандидозна флора активується в порожнині рота, вона може проявлятися ураженнями язика (глосит) чи губ (хейліт) — і не тільки в куточках рота (так званими заїдами), а й на червоній облямівці губ, де виникають болючі тріщини, відчуття печіння, а в деяких дітей і ознаки алергії з вираженим свербінням.

Зазвичай такі проблеми виникають у дітей після трирічного віку, особливо після вживання антибіотиків. Тому перш ніж лікувати треба зробити аналіз на грибкову інфекцію. Якщо вона є, вирішується питання: призначати протигрибкові препарати тільки місцево, чи й перорально.

Досить часто грибковий глосит є однією з ознак надлишкового росту грибів роду кандида в кишківнику. Тоді стоматолог уже разом із педіатром вирішують, що призначити дитині: флуконазол, як золотий стандарт для лікування грибкової інфекції (таблетований або капсульований) чи локальні засоби — креми, які містять протигрибкові препарати. І ті, й інші слід використовувати до остаточного зникнення ознак хвороби.

Як «вирівняти» мікрофлору?

Чим можна нормалізувати мікрофлору ротової порожнини дитини?

Це дуже складне питання. Хвороби, стреси, вживання антибіотиків ослаблюють в тому числі й місцевий імунітет, котрий у маленьких дітей ще недостатньо сформований. Гігієнічний догляд за ротовою порожниною сприяє збереженню можливостей місцевого імунітету. Також на його зміцнення працюють різні препарати, особливо засоби, які містять пробіотичні середники. Деякі з них (у вигляді крапель) можна використовувати з перших днів життя. Ефективні в цьому плані препарати, які містять лактобацили та вітамін D. Це дуже гарне поєднання, навіть для найменших дітей. Для старших окрім цього широко використовують зубні пасти, які містять пробіотики.

Коли починати чистити зуби?

У якому віці слід привчати дитину до чищення зубів?

Уже починаючи із 6 місяців потрібно легенько протирати поверхні зубів напальчником, знімаючи залишки їжі – не раніше ніж через 20-30 хв після їди, щоб не спровокувати у дитини блювотний рефлекс. Нині в аптеках є спеціальні щіточки для дітей різного віку. І фізіологічні пасти, які не вплинуть на самопочуття дитини, навіть якщо вона проковтне слину з пастою.

До досягнення 3-річного віку потрібно навчити дитину доглядати за власними зубами. Спочатку мама має «водити» руку дитини із щіточкою, потім ці навички закріплюються. Для цього використовуються тільки дитячі пасти й обов’язково — відповідно віку, оскільки групи активних компонентів у них розраховуються чітко відповідно до нього.

Десь до 4-5 років у дитини має бути повністю сформований самостійна, усвідомлена навичка догляду за порожниною рота. Однак мама все одно повинна стежити, чи чистить дитина зуби і як саме. Адже доведено: якщо робити це ефективно, то кількість бактерій в порожнині рота зменшується в 10 разів. І це не лише про здоров’я зубів, адже відомо, що умовно патогенні бактерії в ротовій порожнині за певних умов можуть стати причиною захворювань інших органів і систем.

Що шкодить слизовій оболонці рота дитини в цілому?

1. Надмірне використання місцевих препаратів для лікування тонзиліту, фарингіту. Зокрема, спреї, які містять хлоргексидин, гексидин можна використовувати лише короткий проміжок часу — не більше 5, максимум 7 днів. І лише в ситуаціях, коли без такого лікування не можна обійтися (за призначенням лікаря), а не спорадично, коли дитина лише поскаржилася на першіння в горлі. Бо ці середники впливають на мікрофлору порожнини рота, пригнічуючи не тільки патогени, але і нормальну мікрофлору.
2. Шкідливі харчові звички:
3. надміру гаряча їжа та напої,
4. неконтрольоване вживання солодощів. Якщо ж дитина вживає їх в міру і такі, що не містять хімічних добавок, після цього потрібно завжди ополіскувати порожнину рота. Якщо дитина споживає печиво чи здобні булочки, потрібно навіть почистити зуби, аби липкі залишки цих продуктів не залишалися в проміжках між зубами.
5. вживання надміру кислих напоїв, наприклад, різні «коли» не лише містять дуже багато цукру, який розмножує бактерії, а й мають високий рН, який де мінералізує зубну емаль.

Коли має відбутися перший візит до дитячого стоматолога?

Впродовж останніх 30 років ВООЗ пропагує перший візит до стоматолога у віці 12 місяців. Це дружній, не інвазивний огляд, під час якого лікар виявляє, чи немає вроджених вад ротової порожнини, чи не розвиваються патології прикусу у дитини, чи послідовно прорізуються зуби і в якому вони стані. Водночас він навчить маму доглядати за порожниною рота малюка.