- Категорія
- Ліки
Герпес на губі – небажана «прикраса». Як її позбутися?
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
2466
За статистикою, 25% людей мають приховану інфекцію, що дрімає в своєму біологічному резервуарі (нервових гангліях), допоки імунітет носія не втратить пильності. Щойно імунний нагляд слабшає (наприклад, на тлі стресу) – вірус активується й нагадує про себе!
Підступний вірус простого герпесу 1 типу (оральний герпес) не припиняє поширюватися та ще й рецидивує, коли йому заманеться! Інколи в інфікованої людини відсутня висипка, проте вірус вона передавати може. Власне, тому його й вважають підступним.
Лікувати герпетичну інфекцію непросто, це потребуватиме часу й терпіння. Натомість лікування захистить людину від частих рецидивів й ускладнень захворювання (постгерпетичної невралгії тощо) й дозволить значно покращити якість життя людини.
Але, якщо висипка з’явилася вперше, а можливості пройти повне обстеження немає, головним завданням є – за допомогою топічних лікарських засобів локалізувати інфекцію, аби не заразити людей поруч, — наполягає завідувачка кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця, Академік НАН вищої освіти України, член Європейської асоціації клінічної фармакології та фармакотерапії (EACPT), міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR) Ганна ЗАЙЧЕНКО.
Герпес на губі: симптоми
Характерні ознаки герпетичного ураження губ відчутно заздалегідь – ще до появи висипки на ділянці губ можуть з’являтися:
- свербіж;
- біль;
- печіння.
Потім з’являється:
- почервоніння й припухлість;
- дрібні пухирці з прозорою або жовтуватою рідиною всередині;
- виділення сукровиці;
- утворення щільної скоринки;
- потемніння поверхні висипки.
Герпес на губі. Алгоритм дій фармацевта
Коли відвідувач аптеки звертається до фармацевта з такими скаргами, потрібно з’ясувати:
- Як довго людина спостерігає такі симптоми?
Якщо захворювання триває більш як 10 днів, для уточнення діагнозу і призначення лікування потрібно скерувати пацієнта до лікаря:
- З’ясувати, чи це перший епізод захворювання або пацієнт лікувався вже раніше?
- Якщо людина вже використовувала раніше противірусні препарати (ацикловір тощо), з’ясувати чи був позитивний ефект від них?
Якщо раніше такі лікарські засоби (ЛЗ) використовувались пацієнтом і були ефективними, йому можна рекомендувати ЛЗ для місцевого застосування, а за необхідності – препарати з підсушуючою дією й надати загальні рекомендації:
- Суворо дотримуватись правил особистої гігієни;
- Для запобігання перенесення захворювання на інші частини тіла або зараження близьких:
- не можна торкатись висипань руками, а якщо так сталося – ретельно вимити руки з милом,
- в жодному разі (!) не пошкоджувати пухирці (не видавлювати, не зривати скоринки тощо),
- користуватися окремим рушником,
- користуватись окремим посудом,
- утримуватися від тісних контактів з іншими людьми (поцілунків, інтимних контактів тощо);
- Не можна наносити крем, мазь тощо пальцем, втирати засіб у шкіру;
- Не можна припікати пухирці спиртом або йодом;
- Не варто користуватись губною помадою.
Діти важко переносять герпетичну інфекцію. Тому, якщо в родині або поряд є маленькі діти, правил інфекційної безпеки потрібно дотримуватися особливо ретельно!
Ліки, які можуть викликати імунодепресію й загострення герпесу
Фармацевт також повинен з’ясувати, чи вживає зараз людина лікарські засоби, які можуть провокувати гостру фазу герпетичної інфекції. Зокрема, йдеться про такі засоби:
- глюкокортикоїди;
- антинеопластичні засоби;
- будь-які імуносупресанти;
- антибактеріальні засоби;
- противірусні препарати.
Якщо людина приймає такі ЛЗ, її слід скерувати до лікаря для корекції лікування.
Лікування герпетичної інфекції: сучасні можливості терапії
Сьогодні застосовують два підходи в лікуванні герпетичної інфекції:
- Епізодична терапія, котра триває 7 -14 діб
- Супресивна терапія – довготривала, до 6 місяців.
При цьому в обох випадках використовують однакові препарати – ацикловір, валацикловір та фамцикловір – різниця полягає лише у тривалості й режимі їхнього застосування залежно від конкретного випадку.
Симптоматичне лікування
При герпетичному ураженні губ використовують противірусні засоби прямої дії для місцевого застосування. Як правило, в Україні призначають ацикловір (він увійшов й до нового протоколу для фармацевтів). Цей препарат успішно виконує своє завдання у цьому випадку – ефективно локалізує інфекцію.
Ацикловір для місцевого застосування відпускається без рецепта.
Системне лікування
Коли ж мова й де про системне лікування, використовують препарати як прямої, так і непрямої дії, оскільки вони посилюють ефекти одне одного й впливають на збудника за різними механізмами. Бо одним компонентом противірусної терапії досягти стійкої ремісії складно.
Навіть, коли у людини є лише один прояв герпесу у вигляді маленького пухирця на губі, слід усвідомлювати, що інфіковано насправді весь організм. Не можна ставитися до цього, як до косметичної лише і тимчасової вади.
Вирус герпеса остается в организме навсегда. Если у человека неправильно сформирован стереотип иммунного ответа, рецидивы становятся довольно частыми – 5-6 эпизодов в год. Такое течение заболевания может иметь тяжелые осложнения. В этих случаях не следует полагаться на эпизодическую терапию, нужно обсудить с врачом возможность применения супрессивной/профилактической терапии.
Вірус герпесу лишається в організмі назавжди. Якщо у людини неправильно сформований стереотип імунної відповіді, рецидиви стають доволі частими – 5-6 епізодів на рік. Такий перебіг захворювання може мати тяжкі ускладнення. У цих випадках не варто покладатися на епізодичну терапію, а слід обговорити з лікарем можливість застосування супресивної/профілактичної терапії.
Профілактика герпетичного ураження губ
Загальні рекомендації
- уникати надмірного сонячного опромінення;
- перебуваючи на сонці, морозі або вітрі захищати губи гігієнічною помадою або кремом з сонцезахисним компонентом;
- вчасно лікувати простудні захворювання, що можуть сприяти активізації вірусу герпесу;
- правильно доглядати за зубною щіткою: регулярно міняти її та висушувати після кожного користування;
- дотримуватися здорового способу життя у тому числі харчування, організації режиму праці та відпочинку.