Стоматит – не зовсім «дитяча» хвороба, яка дошкуляє по-дорослому

Як боротися з нею «на всіх фронтах» і що залежить від самого пацієнта, розповідає професорка кафедри терапевтичної стоматології Тернопільського національного мед університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, доктор медичних наук Наталія ГАСЮК.

Зазвичай вважають, що стоматит виникає у малюків, які тягнуть до рота все підряд. Дорослі — люди свідомі?

− Насправді це твердження не зовсім вірне, оскільки стоматити (запальні процеси слизової оболонки порожнини рота) однаково часто уражають дорослих, підлітків і дітей. А згаданий стереотип пов’язаний передусім з особливостями клінічного перебігу цієї групи захворювань − у дітей клінічна картина більш виражена та яскрава.

У дорослих стоматити дуже часто провокуються травмами слизової й погрішностями харчування, яке спричиняє вторинний імунодефіцит. Значною мірою запальні процеси на слизовій розвиваються при патології травного каналу, нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, крові, шкіри, системних ураженнях сполучної тканини, на тлі дефіциту вітамінів, макро- та мікроелементів.

Водночас наявність супутніх соматичних захворювань, таких, як цукровий діабет, атеросклероз, обтяжують перебіг самостійних стоматитів. На тлі соматичної патології стоматити мають більш виражену клінічну картину, гірше піддаються лікуванню, схильні до рецидивів.

Супутні соматичні захворювання доволі часто ареною для реалізації своєї клінічної картини обирають саме слизову оболонку порожнини рота. Найчастіше це патологія травного каналу (афтозні ураження), патологія шкіри (червоний плескатий лишай і пухирчатка), крові (анемічні стани), цукровий діабет (грибкові ураження слизової оболонки).

Шукаємо провокатора

Які бувають види стоматитів та що їх спричиняє?

− В цілому залежно від провокуючого чинника запальні процеси на слизовій можуть бути травматичного, інфекційного, алергійного походження.

Тлом для розвитку травматичних стоматитів є порушення на місцевому рівні, а саме вплив травмуючого чинника, дія якого значно перевищує еластичність, регенераторну здатність і захисні можливості слизової оболонки порожнини рота в цілому. Такі стоматити виникають внаслідок:

• механічної травматизації слизової оболонки порожнини рота (гострими краями зруйнованих зубів, протезами, грубою їжею);
• шкідливої звички кусати щоки чи губи;
• термічної травми — гарячою їжею чи напоями, вжитими наспіх;
• хімічної травми — при випадковому вживанні лугів чи кислот у побуті, гострої їжі.

Стоматити інфекційного походження виникають на тлі сукупності загальних чинників, які призвели до зниження імунітету, що сприяло агресії умовно-патогенної флори порожнини рота (стрептококів, стафілококів, Сandida) та місцевих, які знизили захисні властивості слизової оболонки порожнини рота.

Серед чинників загального впливу слід виділити:

• стрес;
• дефіцит вітамінів макро- та мікроелементів;
• переохолодження;
• хірургічні втручання;
• перенесені гострі респіраторні вірусні захворювання, в тому числі Сovid-19;
• шкідливі звички (надмірне вживання алкоголю та інших психотропних речовин);
• надмірні та нераціональні фізичні навантаження;
• незбалансоване харчування, дефіцит калорій.

Чинники місцевого впливу, які сприяють розвитку інфекційних стоматитів:

• протези;
• травматизація слизової порожнини рота;
• ортодонтичні аномалії (неправильне розташування зубів);
• наявність багатьох каріозних зубів;
• погана гігієна;
• запальні процеси в яснах (гінгівіт, пародонтит);
• утруднене прорізування зубів мудрості;
• патологія мигдаликів;
• порушення слиновиділення (сухість у порожнині рота).

Алергійні ураження слизової розвиваються на тлі загальної «алергічної налаштованості» організму до певних речовин:

• косметичних засобів (блиски, помади),
• засобів догляду за порожниною рота (бальзами, ополіскувачі, зубні пасти),
• ліки,
• харчові продукти (цитруси, помідори, молюски та ракоподібні).

Які основні прояви стоматиту?

На місцевому рівні основні клінічні ознаки:

• біль у порожнині рота;
• порушення формування харчової грудки під час вживання їжі, утруднення ковтання;
• неприємний запах з рота;
• наявність виразок, вкритих білим чи жовтим нашаруванням;
• наявність пухирців, які швидко розкриваються;
• набряк слизової оболонки та почервоніння.

На рівні організму при інфекційних і алергійних стоматитах доволі часто спостерігаються ознаки загальної інтоксикації у вигляді:

• загальної слабкості;
• болі у м’язах;
• підвищення температури тіла;
• зниження працездатності;
• збільшення підщелепних лімфатичних вузлів.

Тактика лікування – комплексна

Які препарати застосовують для лікування цієї хвороби?

− Направленість медикаментозної терапії залежить від провокуючого чинника. Так, при травматичних стоматитах у першу чергу потрібно позбавитися впливу травмуючого агента (корекція протеза, усунення шкідливої звички тощо).

Медикаментозна терапія передбачає топічне застосування:

• антисептиків (для запобігання приєднання вторинної мікрофлори та відновлення бар’єрної функції слизової порожнини рота);
• кератопластиків – препаратів, дія яких спрямована на відновлення слизової оболонки порожнини.

У випадку інфекційних та алергійних стоматитів першочергово застосовуються топічні та системні препарати етіологічної дії:

• противірусні;
• антибактеріальні;
• антигістамінні;
• антисептичні;
• вітаміни.

Що окрім ліків передбачає тактика лікування?

− Передусім це корекція способу життя, яка має бути спрямована на посилення та зміцнення імунітету:

• дотримання режиму праці та відпочинку;
• дотримання режиму сну (плюс провітрювання кімнати, усунення звукових подразників);
• помірні фізичні навантаження;
• вибір ефективного комплексу боротьби зі стресом шляхом опанування технік релаксації (йога, молитва, пілатес, медитація, ароматерапія).

Харчування має бути збалансованим і містити усі поживні речовини та велику концентрацію вітамінів групи B і C.

Важливо дотримуватися питного режиму (до 2 літрів на день − води, відвару шипшини, який є джерелом вітаміну С), що дасть можливість знизити рівень загальної інтоксикації організму.

В гострий період хвороби, коли непокоїть біль в порожнині рота, доцільно виключити із харчового раціону подразнювальну їжу:

• солоні та пряні страви;
• цитрусові;
• кислі овочі, фрукти;
• копчені, жарені та мариновані продукти.

Їжу доцільно приймати дрібними порціями, збільшивши кратність прийомів до 5-6 разів на день.

Важливою також є консистенція їжі: вона має бути рідка, пюреподібна, кремова. Потрібно вживати їжу трохи теплою, щоб мінімізувати подразнення слизової оболонки.

Доцільно збагатити раціон білковими продуктами (м’ясо, птиця – у вигляді котлет) та оліями (оливковою, лляною, з насіння гарбуза). Рекомендовано молочні, кисломолочні продукти, жирні сорти морської риби (як джерело омега-3 кислот) та каші − манна, вівсяна, рисова – джерело вітамінів групи В.

Як чистити зуби і не «роздратувати» стоматит?

− Якісна індивідуальна гігієна порожнини рота при стоматитах є надважливою, оскільки вона допомагає запобігти приєднанню та нашаруванню вторинної мікрофлори, яка може значно посилити симптоматику хвороби. При цьому в гострий період слід використовувати м’яку зубну щітку, змінювати її 1 раз на два тижні протягом курсу лікування, чистити зуби двічі на день.

Зубна паста – краще гелева, зі стійким антибактеріальним ефектом і здатністю пригнічувати ріст нашарувань. Також доцільно відмовитися від використання зубних протезів у гострий період, а надалі посилити догляд за ними.

Перед кожним прийомом їжі обробіть слизову оболонку анестезуючим засобом (у спреях чи таблетках). Після кожного прийому їжі і між ними потрібно ополіскувати рот. Спочатку це роблять звичайною теплою водою, далі − антисептиками чи відварами трав (ромашки, шавлії). Після полоскання нанесіть на уражену слизову препарати кератопластичної дії.