Засоби для шкіри малюка – недогляд і надмірне використання однаково шкідливі

Засоби для шкіри малюка – недогляд і надмірне використання однаково шкідливі

Дитяча шкіра – надзвичайно ніжна й вразлива, тому потребує ретельного догляду. Які засоби можна використовувати для базового догляду за нею, чому надмірна «турбота» може спричинити проблеми і що допоможе позбутися запальних та транзиторних станів шкіри малюка?

Юрій МАРУШКО, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця доктор медичних наук, професор,

Ольга ДМИТРИШИН, асистентка кафедри 

Що потрібно для здоров’я шкіри?

Дехто вважає, що забезпечити здоров’я шкіри немовляти можуть тільки специфічні засоби догляду. Однак це не так. Все починається зі стандартних правил догляду, які, з одного боку, є простими, а з іншого − потребують неухильного дотримання. 

1. Комфортний мікроклімат. 

Для якісного забезпечення своїх основних функцій шкіра потребує відповідного температурного режиму та оптимальної вологості. Переохолодження спричиняє спазм судин та порушення мікроциркуляції, перегрівання – сприяє підвищеному потовиділенню і запріванню шкіри, а надмірно сухе повітря − висушує шкірні покриви та слизові оболонки. 

Як наслідок, можуть виникати почервоніння та висипи.

Тому температура повітря у приміщенні, де мешкає малюк до 1 року має становити + 20-22°С, старше 1 року− +18-20°С, вологість повітря − 50-60%.

2. Натуральний одяг за розміром. 

Сорочечки, боді, повзунки мають бути з натуральних тканин та правильно підібрані за розміром. Тісний одяг, що надміру прилягає до шкіри, може призводити до підвищеного потовиділення. Шапочка для малюка у приміщенні з оптимальним мікрокліматом, про який говорилося вище, не потрібна. Бо навіть при комфортних температурних умовах дитину можна перегріти, якщо її надмірно закутати. Доторкніться до шийної складки малюка чи до ділянки за вушком. Якщо шкіра в цих місцях гаряча та волога, це означає, що малюку спекотно. 

3. Безпечні мийні засоби − без експериментів

Для прання одягу, пелюшок, постільної білизни дитини потрібно обирати спеціальні дитячі засоби. Якщо ви підібрали такий і пересвідчилися, що він не спричиняє алергічної реакції, рекомендуємо не змінювати його.

Адже дуже часто шкірні проблеми можуть дебютувати, як реакція на зміну прального порошку, ополіскувача і навіть дитячого мила. 

4. Щоденні водні процедури – трави не потрібні 

Щоранку рекомендуємо вмивати личко дитини теплою проточною водою. Протягом дня, за необхідності, миємо руки дитини з використанням дитячого мила. Після кожного акту дефекації – підмиваємо під теплою проточною водою з дитячим милом. Наприкінці дня, перед сном, рекомендуємо купати немовля. Це можна робити з першого дня життя, мінімум через добу після вакцинації БЦЖ, якщо така проводилася, − 2 до 7 разів на тиждень. 

Для купання можна використовувати проточну, не кип’ячену воду + 36,6-37,2°С. Тривалість прийняття ванни 5-10 хв.

Не рекомендуємо додавати відвари трав (чебрець, календулу, ромашку) чи інші фітозасоби для купання.

Це додатково сушить шкіру і може призвести до розвитку алергічних реакцій у разі схильності до них. Взагалі у купіль нічого додавати не потрібно, за винятком, коли у дитини наявний атопічний дерматит. Надмірно жорстка вода може посилювати прояви атопічного дерматиту, тож варто додавати спеціальні пом’якшувачі для води (косметичні засоби із серій по догляду за атопічною шкірою). Такий засіб допоможе підібрати лікар. 

Гелі й шампуні – лише один раз на тиждень 

Дитячі гелі для купання та шампуні можна застосовувати, але не частіше ніж 1 раз на тиждень. Надмірне їх використання може пересушити чутливу шкіру дитини.

Обирайте безпечні, якісні засоби, призначені для дітей з нульового віку, без барвників, ароматизаторів, парабенів. 

Після водних процедур важливо добре просушити (але не розтирати!) шкіру дитини чистим рушником, адже залишки вологи можуть сприяти розвитку попрілостей. Вушка та ділянки шкіри за ними також потрібно просушити рушником і ватним диском. Натомість запихати вушні палички та ватні турунди у зовнішній слуховий хід заборонено — це високий ризик травматизації.  

Дитячі олійки – не щодня

В аптеках та магазинах представлено дуже багато косметичних засобів догляду за дитячою шкірою (олійок, емульсій, гелів, кремів), на етикетках яких рекомендовано щоденне їх застосування Але це лише маркетинговий хід.

Насправді базовий догляд за здоровою шкірою малюка не передбачає нанесення на неї додаткових косметичних засобів протягом дня чи після прийняття ванни.

Більше того, надмірне використання цих засобів може призводити до шкірних висипів. Кожен із таких косметичних засобів має свої покази до застосування і не має використовуватися рутинно.

Колд-креми – взимку

Варто зазначити, що до базового догляду за шкірою малюка потрібно додавати засоби, які додатково захищатимуть її в різні пори року. Наприклад, взимку обов’язково слід використовувати колд-креми, особливо якщо малюк під час прогулянки перебуває у відкритому візочку, а температура повітря досягає – 5°С і вище, а також є холодний вітер. Колд-крем – це косметичний засіб, емульсія на водній або безводній основі. Засіб на водній основі слід наносити за 20-30 хв до виходу на вулицю, на безводній – безпосередньо перед виходом. Тривалість дії крему − 6-8 годин. Після повернення додому крем необхідно змити.

Вибір колд-крему − індивідуальний, як універсальний варіант рекомендуємо обирати гіпоалергенний засіб без ефірних олій та рослинних екстрактів. 

Санскріни – влітку 

Щоб захистити шкіру дитини влітку, необхідно гуляти під сонцем зранку до 10 години і ввечері після 17 години, а також обов’язково використовувати сонцезахисні засоби, так звані санскріни. Такі засоби містять SPF (sun protection factor) – фактор захисту від UVB-випромінювання. Чим вищий індекс SPF, тим більше ультрафіолету блокує засіб. Тому для дітей рекомендуємо засоби з SPF не менше 50, які блокують 98% UVB-променів. За класом діючої речовини санскріни поділяються на хімічні фільтри та фізичні або мінеральні. Фізичні фільтри містять діоксид титану та оксид цинку, які «відбивають» сонячні промені від поверхні шкіри. Їх використання є більш безпечним, протестованим і рекомендується в педіатричній практиці. Тому радимо віддавати перевагу саме їм. Наносити їх потрібно безпосередньо перед виходом на вулицю, а повернувшись додому змити з обличчя і тіла. 

Як позбутися «молочної кірочки» 

Якщо базовий догляд за шкірою малюка систематично порушується, то можуть виникати різні запальні стани шкіри, наприклад, себорейний дерматит або його ще називають молочні кірочки, гнейс. Це стан шкіри, який розвивається внаслідок надлишкової функції сальних залоз, впливу гормонів матері, які дитина отримує з грудним молоком, а також активізації роботи дріжджеподібних грибків у мікрофлорі шкіри. 

Себорейний дерматит виникає з 2-3-го місяця життя і може спостерігатися до 7-8 місяців. Кірочки або лусочки жовтого кольору з’являються на волосистій частині голові, переважно тім’яній ділянці, можуть бути на лобі, бровах, повіках. Дуже часто такий дерматит виникає у разі комбінації анатомо-фізіологічних особливостей шкіри та помилок догляду (перегрівання дитини, надмірно сухе повітря у приміщенні, часте миття шкіри з мийними засобами). 

Тому при себорейному дерматиті радимо:

  • забезпечити базовий догляд за шкірою, оскільки себорейний дерматит може минути самостійно;
  • можна використовувати засоби для купання малюків з чутливою шкірою, аби зменшити її сухість;
  • при значних проявах можна застосовувати спеціальні косметичні засоби з позначкою ʼвід молочних кірочок або себорейного дерматитуʼ. Такі засоби наносять на лусочки, залишають на певний час, після цього вичісують м’якою щіткою або дитячим гребінцем. Зазвичай необхідно декілька таких процедур з певним інтервалом. Не можна здирати, шкребти чи інтенсивно вичісувати лусочки, це може травмувати та інфікувати шкіру дитини!

Пітниця: чому виникає і на що впливає 

Пітниця – стан шкіри, коли на розгинальних поверхнях ліктьових і колінних суглобів, спині, шиї, з’являються дрібні червоні плямки (розміром 3-4 мм). Таке подразнення шкіри супроводжується набряком та свербежем і негативно впливає на самопочуття малюка. Причини виникнення пітниці: 

  • перегрівання та надмірне потовиділення, 
  • недостатня гігієна тіла дитини,
  • використання олійних косметичних засобів не за призначенням чи в надмірній кількості, особливо якщо ці фактори доповнюються літньою спекою. 

Тому для лікування пітниці достатньо налагодити базовий догляд за шкірою та режим водних процедур (щодня купати дитину або у ванні, або під гігієнічним душем). Якщо за 2-3 дні ефекту не досягнуто, або ж висипань стало більше, з’явилось мокнуття, почервоніння шкіри, тоді варто звернутися до лікаря.

Також при пітниці показані косметичні лікувальні засоби з цинком, які має призначити лікар. 

Пелюшковий дерматит – не починайте з лікувальних мазей

Пелюшковий дерматит – запальне захворювання шкіри, яке виникає у місцях контакту з підгузком внаслідок одночасної дії низки чинників:

  • підвищена вологість,
  • мацерація шкіри під впливом калу і сечі,
  • пошкодження шкіри внаслідок тертя,
  • підвищення рівня рН в ʼпідгузковійʼ зоні.

 Залежно від проявів запального ушкодження шкіри, виділяють 3 ступені тяжкості пелюшкового дерматиту: 

  • Легкий – легке почервоніння обмежених ділянок шкіри з незначною мацерацією та поодинокими червоними папулами. 
  • Помірний – значна гіперемія, мацерація шкіри, можлива наявність поодиноких ерозій. 
  • Важкий – уражена велика площа шкіри, значна гіперемія, велика кількість болісних ерозій, папул. 

Лікування передбачає:

  • часту зміну підгузків (при цьому обирайте якісні підгузки, які максимально поглинають вологу),
  • повітряні ванни,
  • гігієнічні процедури (підмивання) із засобами з нейтральним рН,
  • після миття та при кожній зміні підгузка шкіру необхідно обробляти мазями та пастами, що містять оксид цинку, які мають антисептичну, протизапальну, підсушувальну дію. 

Зазвичай таких заходів догляду вистачає для лікування пелюшкового дерматиту і його симптоми зникають за 2-3 дні. Але якщо після цього стан шкіри не покращився, йдеться про вторинне її інфікування, тоді дитину обов’язково має оглянути лікар. Використання додаткових засобів, зокрема, топічних стероїдів, антимікробних та протигрибкових препаратів, можливе тільки за рекомендацією лікаря.

Атопічний дерматит — без емолієнтів не обійтися 

Атопічний дерматит – одне з найпоширеніших, хронічно рецидивуючих запальних неінфекційних захворювань шкіри. Найчастіше виникає у дітей із сімейною схильністю до атопії, також певну роль відіграє мутація генів, які кодують спеціальні білки, котрі відповідають за бар’єрну функцію шкіри. Крім того, присутнє переважання Т2 –лімфоцитів, які у відповідь на подразник продукують цитокіни, що посилюють порушення бар’єрної функції шкіри. При комбінації таких видозмін та дії тригерів зовнішнього середовища (низька вологість повітря, спека, надмірне потовиділення, грубий одяг, жорстка вода, використання мийних засобів з лужним рН, домашні алергени − пил, шерсть тварин, а також стрес) розвивається атопічний дерматит.

Для атопічної шкіри характерна  поява червоних висипань, сухих плям  на обличчі, задній поверхні шиї, за вухами, на згинах ліктів, зап’ясть, під колінами та на гомілках.

Шкіра суха, лущиться та свербить, утворюються ранки, що можуть мокнути і пізніше покриватися кірками. 

Лікування атопічного дерматиту – складний та багатоступінчастий процес і неможливий без втручання лікаря. Основою лікування є:

  • базовий догляд за шкірою,
  • вологі обтирання для зменшення свербежу, 
  • використання емолієнтів – зволожувальних засобів, які для корекції сухості потрібно наносити на шкіру постійно,
  • у період загострень атопічного дерматиту окрім емолієнтів необхідно застосовувати топічні кортикостероїди або/та інгібітори кальциневрину. Призначити таке лікування з урахуванням віку дитини, локалізації та розміру уражень шкіри може тільки лікар.

Проблеми зі шкірою – не в усьому винний догляд

Існує низка станів шкіри, пов’язаних не з проблемами догляду за нею, а з процесом адаптації до умов навколишнього середовища. Їх називають транзиторними станами новонароджених. До таких належать: 

  • Токсична еритема новонароджених. Вона виникає на 2-3 добу життя, рідко – пізніше. Висип − дуже дрібні червоні плямки (0,1-0,3 см) з білою верхівкою. Може бути у вигляді поодиноких елементів, але може й рясно поширюватися по всьому тілу. Найчастіше з’являється на обличчі та тулубі, кінцівках. Не буває на долоньках і стопах. Не потребує лікування, минає самостійно. Проте, якщо поява такого висипу викликає у вас стурбованість – зверніться до педіатра. 
  • Великопластинчасте лущення шкіри. З’являється на животі, долонях, стопах. Також не потребує лікування. В окремих випадках у разі появи значної сухості шкіри після лущення можна використати зволожувальні косметичні засоби. 
  • Акне новонароджених. З’являється на 2-3 тижні життя дитини у вигляді дрібних прищиків з гнійним вмістом. Найчастіша локалізація – лоб, щоки, підборіддя, рідше – потилиця, шия, за вухами. Акне новонароджених виникає внаслідок зміни гормонального фону дитини після народження та посиленої роботи сальних залоз. У більшості випадків не потребує лікування і минає самостійно. При легких проявах достатньо вмивати обличчя чистою проточною водою. Не можна самостійно використовувати гормональні креми, засоби для догляду за шкірою на олійній основі чи протирати шкіру спиртовими розчинами. При значних проявах лікар–дерматолог або педіатр допоможуть підібрати протигрибковий крем або топічний стероїд слабкої дії.

Принцип «золотої середини»

Насамкінець зауважимо, що у догляді за шкірою дитини дуже важливо дотримуватися балансу. Як недостатній, так і надмірний догляд є шкідливим і може провокувати запальні процеси у шкірі. Тому завжди дотримуйтеся принципу «золотої середини» в цьому питанні, а якщо уникнути проблем не вдалося – не займайтеся самолікуванням, не вдавайтеся до народних методів чи порад «сарафанного радіо», зверніться до дитячого дерматолога або педіатра.

Схожі матеріали