Лікування гострого бронхіту

Про кашель як симптом і про гострий бронхіт, основним симптомом якого є кашель, розповідає доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології НУОЗ імені П.Л.Шупика, президент Асоціації алергологів України Сергій ЗАЙКОВ.

Кашель – головний симптом бронхіту. Але не лише бронхіту

Кашель – це складний рефлекторний акт, що є частиною комплексу очищувально-захисних реакцій органів дихання.

За механізмом реалізації кашель поділяють на центральний та периферичний.

За характером – на сухий та вологий (продуктивний або непродуктивний).

За тривалістю – на гострий (до 3 тижнів), підгострий (до 8 тижнів), хронічний (понад 8 тижнів).

Загалом, кашляти – це нормально, в середньому людина кашляє до 20 разів на добу, не звертаючи на це уваги. А от курці або люди поряд з якими є відкрите полум’я (камін або пічне опалення) кашляють частіше.

Також варто пам’ятати, що під маскою кашлю можуть ховатися багато різноманітних захворювань.

Так чи інакше, кашель – це не хвороба, а лише симптом, що виникає у відповідь на:

• подразнення (приміром, димом тощо);
• респіраторну інфекцію;
• потрапляння стороннього тіла до дихальних шляхів;
• кашлюк;
• гастроезофагальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ);
• хронічну хворобу легень;
• сірчану пробку;
• позалегеневу патологію (пухлини середостіння, аневризми аорти, кардіопатологія, синусит тощо);
• психогенний чинник.

Як діяти фармацевту

Коли до аптеки звертається пацієнт або його представник зі скаргою на гострий кашель, слід уточнити скільки він триває, чи застосовувалися вже якісь лікарські засоби і чи не має загрозливих симптомів, що вимагають негайного звернення до лікаря:

• кашель триває понад тиждень і посилюється;
• кашель + стійке (від 2 тижнів) підвищення температури (37,5-38˚С);
• кашель + висока температура (38-39˚С) понад 2 тижні;
• кашель + задишка, біль в грудній клітці під час дихання;
• кашель + густе мокротиння зеленого відтінку або з домішками крові;
• кашель + напади ядухи, загальна слабкість, зниження маси тіла;
• кашель + рясне потовиділення, лихоманка;
• кашель раптовий;
• кашель + зміна голосу;
• кашель сильний, напад не вщухає понад годину.

Порадьте звернутися до лікаря також, якщо симптоматичне лікування понад дві доби не покращує стан пацієнта – кашель зберігається/посилюється.

Також, варто знати, що у дітей після перенесеного ГРВІ кашель може тривати від 4 до 6 тижнів, але лікування цих «залишкових явищ» у дитини краще узгодити з педіатром.

Згідного Протоколу фармацевта «Симптоматичне лікування кашлю», самолікування кашлю можливе у випадках:

• ГРЗ (гострих респіраторних захворювань);
• ларингіту;
• трахеїту;
• при вдиханні подразнюючих речовин (якщо загальне самопочуття людини задовільне);
• на початкових стадіях гострого бронхіту.

Ліки, що відпускаються без рецепта для симптоматичного лікування кашлю

Муколітичні засоби прямої дії: Ацетилцистеїн.

Муколітичні засоби непрямої дії: Амброксол, Бромгексин, Карбоцистеїн.

Муколітичні засоби експекторанти: Алтея лікарська, Гвайфенезин, Листя евкаліпту, Подорожник великий, Корінь солодки, Листя плюща, Трава чебрецю; комбіновані лікарські засоби рослинного походження.

Ненаркотичні протикашльові засоби: Бутамірат, Глауцин, Окселадин, Преноксдіазин.

Гострий бронхіт: збудники та поширеність

Ідентифікувати збудник гострого бронхіту (ГБ) вдається у 30-50% пацієнтів. Найчастіше ГБ викликають віруси (85-95% випадків): парагрипу, грипу, респіраторно-синцитіальний вірусу (RSV), риновіруси та аденовіруси. А от коронавірус – зрідка.

Тип вірусу може підказати сезон. Так, відомо, наприклад, що:

• в осінній період активні віруси парагрипу та риновірус,
• взимку поширюватимуться віруси грипу, RSV та коронавірусу,
• навесні – парагрип та RSV,
• аденовірус циркулює цілорічно.

Бактерії викликають близько 5-10% випадків ГБ. Цікаво, що найчастіше, це нетипові для хвороб органів дихання представники: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae та Bordetella pertussis. А от типові респіраторні збудники: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis – вкрай рідко.

Близько 1% ГБ можуть викликати неінфекційні причини:

• інгаляція алергенів у побуті або на роботі,
• куріння тютюну або марихуани,
• вдихання аміаку та інших повітряних полютантів.

Тригерами розвитку ГБ можуть бути:

• фізичні фактори – сухе, холодне повітря;
• хімічні фактори – подразнювачі з атмосферного повітря (аміак, сірководень, нікотин, діоксин сірки, пари хлору, окиси азоту, побутовий/промисловий пил);
• порушення механізмів мукоциліарного кліренсу (набутого/вродженого);
• патологія клітинного і гуморального імунітету;
• хронічні інфекційні вогнища у носоглотці (тонзиліти, синусити, аденоїдні вегетації);
• аспіраційний синдром.

Оскільки віруси, що викликають гострий бронхіт, майже весь рік циркулюють у популяції, ця недуга посідає одне з провідних по частоті захворювань місць серед інших хвороб органів дихання – третина в загальній структурі хвороб органів дихання, 33-45 випадків на 1000 осіб на рік. В середньому, люди пропускають 2-3 робочі дні через ГБ.

І це попри давно відомий факт: лише 6-10% гострих респіраторних захворювань викликають бактерії. Тож не слід поспішати з призначенням АБ, пам’ятаючи про можливі наслідки:

• дисбіоз, диспепсія;
• антибіотик-асоційована діарея;
• хіміорезистентність;
• суперінфекція (повторне зараження тими ж мікроорганізмами у той час, коли первинна інфекція продовжує існувати);
• медикаментозна алергія;
• імуносупресія;
• кардіо-, гепато- та нефротоксичність;
• збільшення витрат на лікування тощо.

Діагностика гострого бронхіту

Клінічна картина: кашель – головний симптом ГБ. При типовому перебігу хвороби кашель триває 1-3 тижні. Больовий синдром в грудній клітці та черевній стінці обумовлений цим тривалим надсадним сухим кашлем.

Пізніше сухий кашель переходить у продуктивний – з’являється відходження мокротиння слизового або слизово-гнійного.

Це може супроводжуватися ще й симптомами ураження верхніх дихальних шляхів (ринорея, першіння та біль у горлі, осиплість голосу).

При обструктивному бронхіті у пацієнта з’являється задишка, утруднене дихання, синдром шумного дихання: подовжений видих зі свистом («wheezing»), що чути на відстані.

При цьому, у пацієнта не має бути ознак хронічного риносинуситу, БА, ХОЗЛ, ГЕРХ.

Іншими словами, ГБ, до певної міри, є діагнозом виключення.

Додаткові обстеження:

• гемограма (зазвичай у нормі),
• рентгенологічне обстеження ОГК (лише для виключення пневмонії),
• мікробіологічне дослідження мокротиння – не рекомендується.

Диференційний діагноз ГБ проводять з пневмонією; загостренням хронічного бронхіту та ХОЗЛ; кашлюком; туберкульозом бронхів, легень;

професійними захворюваннями; алергією (кашльовий варіант інтермітуючої форми БА); хронічним риносинуситом (у т.ч. алергічним); гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).

Лікування гострого бронхіту

Лікувальна тактика ґрунтується на трьох основних позиціях:

• спостереження і очікувальна тактика,
• симптоматичне лікування,
• антибіотикотерапія (лише за чіткими показаннями).

Неправильне лікування може призвести до небажаних наслідків (у т.ч., пов’язаних з нераціональною антибіотикотерапією):

• бактеріальні ко-інфекції – пневмонія;
• вірусні ко-інфекції – пневмонія;
• хронізація процесу;
• рецедивний бронхіт або астма.

Загальні рекомендації включають:

• достатню гідратацію (1,5-2 фізіологічних об’єми);
• щадний режим та дієта;
• відмова від куріння (пасивного також);
• дотримання особистої гігієни (миття рук тощо);
• неприпустимість рутинного призначення антибіотиків якщо тільки стан пацієнта не розцінюється як тяжкий або хворий має високий ризик ускладнень та у дітей при підозрі на кашлюк;
• використання противірусних ЛЗ лише при тяжкому перебігу ГБ, адже вони ефективні лише у перші 2-3 доби від початку захворювання;
• консультація лікаря (у разі необхідності).

Коли застосовують антибіотикотерапію при ГБ у дорослих:

• тяжкий загальний стан пацієнта;
• підозра на пневмонію;
• високий ризик ускладнень через супутні захворювання (тяжкі серцево-судинні захворювання, хвороби нирок, печінки тощо);
• особи ˃ 65 років з ≥ 2 критеріїв або ˃ 80 років з ≥ 1 критеріями:
• госпіталізація протягом останнього року,
• цукровий діабет 1 або 2 типу,
• хронічна серцева недостатність в анамнезі, тяжкі неврологічні порушення,
• прийом системних кортикостероїдів та імуносупресантів.

Коли застосовують антибіотикотерапію при ГБ у дітей:

• при підозрі на кашлюк
• вік до 6 місяців життя;
• тяжкий перебіг ГБ (нейротоксикоз тощо);
• наявність обтяженого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність тощо);
• наявність активних хронічних вогнищ інфекції (тонзиліт, отит тощо);
• підозра на приєднання бактеріальної інфекції:
• лихоманка ˃ 39˚С;
• загальна слабкість;
• відмова від їжі;
• виражена інтоксикація;
• асиметрія хрипів;
• лейкоцитоз, прискорена ШОЕ.

Альтернативою антибіотикам можуть бути препарати на рослинній основі (наприклад, ті, що містять екстракти пеларгонії очиткової або плюща тощо). Механізм дії таких засобів багатофакторний – вони знижують тяжкість симптомів захворювання, прискорюють одужання і мають імуномоделюючу та антибактеріальну дію.

Профілактика гострого бронхіту

• запобігання та ефективне лікування ГРВІ;
• усунення дії різних подразників слизової оболонки бронхів (загазованість, пил тощо), відмова від куріння, боротьба з алкоголізмом та наркоманією;
• своєчасна санація вогнищ інфекції (насамперед у носоглотці), налагодження нормального носового дихання;
• загартовування;
• запобігання нераціонального застосування антибіотиків, які не прискорюють одужання та не запобігають розвитку інфекції.