Оксолінова мазь належить до противірусних топічних засобів. Цей відомий і доступний продукт усе ще дуже популярний на пострадянському просторі. Причому оксолінову мазь використовують не лише для профілактики грипу чи ГРВІ, а й у дерматології!
Оксолін – активна речовина однойменної мазі – має МНН, яке неможливо вимовити: діоксотетрагідрокситетрагідронафталін. З таким імʼям навряд чи можна досягнути успіху в «народі», тому препарат отримав милозвучнішу торгову назву, що навіть натякає на міць синтетичних антибіотиків (наприклад, нітроксоліну). Втім, ці вʼязкі ліки частіше плутають із зовсім іншим антибактеріальним засобом — оксоліновою кислотою.
Оксолінова мазь: секрет успіху
Як один із найкращих заспокійливих засобів у періоди сезонних епідемій, оксолінова мазь працювала, вважай, безвідмовно і на цілком відчутному для споживача рівні – коли той застосовував її за призначенням, біляста субстанція блокувала проникнення патогенів усередину носових ходів та респіраторний тракт. Напевно, це один з основних факторів популярності оксолінової мазі: розуміння механізму дії препарату буквально фізично.
Щодо заявленої фармакологічної дії, вважають, що цей топічний засіб, колір якого варіює від білого до світло-жовтого, — не просто метод психологічного захисту від грипу. Оксолінова мазь перешкоджає репродукції вірусів у клітинах організму хазяїна завдяки безпосередній противірусній дії під час контакту із зараженим біоматеріалом (звідси й місцевий спосіб застосування).
Загалом, запорукою широкої популярності противірусного препарату стали простота, доступність та безпечність застосування. До речі, завдяки останнім параметрам оксолінова мазь стала надпопулярним продуктом у батьків.
Оксолінова мазь проти вірусних інфекцій: доказова база
Із цим в оксолінової мазі, мʼяко кажучи, не дуже: напевно, варто довіритися дослідженням радянських учених – а вони залишили дуже мало документальних свідчень про продукт.
Препарат було впроваджено в клінічну практику в СРСР у 1970 році, але відомо, що він пройшов цілком масштабні клінічні випробування на рік раніше: є згадки, що оцінку профілактичної ефективності нового природного противірусного хімічного агента оксоліну при грипі проводили в умовах епідемії 1969 року.
У ті далекі часи, коли віруси ще ділилися на «фільтрівні» і «нефільтрівні», розробка ліків, здатних протистояти грипу, вважалася проривом. Втім, створювали препарат все ж таки для ширших перспектив…
У міжнародній базі наукових публікацій знаходяться лише пʼять досліджень на запит «оксолінова мазь», чотири з яких написані радянськими вченими, ще одне – єгипетськими фармакологами.
- Досвід застосування оксолінової мазі у профілактиці грипу (Experience in the use of oxoline ointment in the prevention of influenza), 1973.
- Ефективність оксолінової і теброфенової мазей у лікуванні гострокінцевої кондиломи (Effectiveness of oxolonic and tebrofenic ointments in treating condyloma acuminatum), 1975.
- Терапевтична ефективність оксолінової мазі при деяких вірусних дерматозах у дітей (Therapeutic effectiveness of an oxolinic ointment in certain viral dermatoses in children), 1975.
- Оцінка вивільнення та ефективності двох нових антибактеріальних засобів із різних мазевих основ (Evaluation of the release and efficacy of two new antibacterial agents from different ointment bases), 1982.
- Сучасний захист від грипу (Modern protection from influenza), 1982.
На жаль, жодне із них не можна прочитати без необхідності офлайн-пошуку спеціалізованими бібліотеками країн колишнього СРСР. Проте за датами видно, що свою карʼєру як ліки від грипу оксолінова мазь зробила не за один рік.
Хто саме вперше запропонував використовувати оксолінову мазь для профілактики грипу, та ще й таким екстравагантним способом, історія замовчує.
Так чи інакше, сьогодні оксолінова мазь іще в лавах: її виробляють багато фармацевтичних компаній і застосовують за широким спектром показань: для профілактики грипу та аденовірусних інфекцій, при загостреннях простого герпесу та Herpes zoster, у лікуванні вірусного кон’юнктивіту, контагіозного молюска та лишаїв вірусної природи, а також проти збудників бородавок.
Оксолінова мазь у компліментарній медицині
Відомостей про реєстрацію препаратів із такою самою активною речовиною в західних країнах із жорсткою регуляторною політикою знайти не вдалося. Однак, як не дивно, цей засіб знайшов свою цільову аудиторію і на Заході – там його найчастіше застосовують для топічного лікування кондилом і бородавок. Звичайно, у місцевих аптеках купити оксолінову мазь не можна, її замовляють (переважно з Росії) онлайн. Рейтинги продукту, до речі, завидні.
Американські ресурси, присвячені методам, близьким до альтернативної медицини, радять застосовувати оксолінову мазь при контагіозному молюску, герпесі, вірусних кератитах і кератоконʼюктивітах. Що ж, не суперечать нашим показанням!
