Наталія Гусак: НСЗУ посилюватиме інструменти моніторингу, щоб забезпечити пацієнтів безоплатними якісними послугами

Програма реімбурсації розширюється й змінює акценти 

Сьогодні в центрі уваги суспільства і влади – цінова доступність ліків. Дехто говорить, що державне регулювання ринку краще замінити широкою програмою реімбурсації. Які перспективи цього напрямку в Україні?

Хочу одразу зазначити, що впродовж останніх кількох років ми вже маємо позитивні результати в програмі реімбурсації, які фіксують не тільки зростання обсягів її фінансування, а й збільшення кількості учасників (маю на увазі не лише пацієнтів, а й число точок відпуску ліків за цією програмою). При підготовці бюджетного запиту на 2024 рік  спільно з МОЗ прийнято рішення замість розширення програми за новими напрямками поглиблювати вже існуючі (за рахунок розширення кількості найменувань ЛЗ, а також забезпечення більшої доступності пацієнтам, які проживають у найвіддаленіших куточках країни). Міністерство охорони здоровʼя запустило два дуже важливих для програми реімбурсації проєкти – програму мобільних аптек і залучення «Укрпошти» до доставки лікарських засобів. Ми зі свого боку значно посилили комунікацію з громадами, щоб забезпечити доступ сільського населення до таких ліків, бо впродовж багатьох років у сільській місцевості спостерігався найнижчий відсоток виписки і погашення електронних рецептів. Тобто можна скільки завгодно розширювати обсяг програми, її фінансування, напрямки, але коли ми бачимо, що лише невелика частка сільського населення має можливість скористатися програмою реімбурсації, це є викликом. Спільні зусилля принесли результат – у 2024 році вперше за час існування програми реімбурсації увесь обсяг виділених коштів в рамках річного бюджету використано.

А у 2025 році завдяки спільним діям профільного Комітету, МОЗ та Мінфіну передбачено зростання обсягу фінансування програми (понад 6 мільярдів). Однак ми також розуміємо, що через розширення програми у 2025 році (за рахунок лікарських засобів за новими напрямками, в рамках урядової програми «Зимова підтримка», розширення переліків ЛЗ за окремими напрямками онкології), ми клопотатимемо перед Урядом про перерозподіл додаткових коштів на цю програму. 

МОЗ планує оновлювати Національний перелік лікарських засобів. Наразі більшість препаратів, які використовуються амбулаторно, й ті, що не закуповуються централізовано, вже є в програмі «Доступні ліки». І ми вже перебуваємо на тому етапі, коли необхідно або користуватися переліком на реімбурсацію ВООЗ, або оновлювати Національний перелік. Впевнені, що цей шлях правильний. Тож після оновлення Нацпереліку буде зрозуміло, як рухатися за наступними пріоритетами. Безумовно, ми й далі посилюватимемо напрям ССЗ – наразі в програмі зʼявилися комбіновані препарати цієї лінійки, але їх набагато більше, як і сучасних антидіабетичних ЛЗ, котрі пройшли оцінку медичних технологій. Пацієнтські організації ставлять питання про те, щоб препарати, які пройшли ОМТ, теж були включені в програму реімбурсації. Тому це буде відображено в наших бюджетних планах щодо фінансування, якщо вони будуть підтримані, надалі розширюватимемо програму за цим вектором.

Скільки аптек беруть участь у програмі реімбурсації та як стимулювати до участі в ній тих, хто обслуговують сільське населення? 

Наріз частка аптек, які беруть участь у програмі, сягає 52%. З 1 липня стартувало важливе нововведення в порядку ліцензування аптек: всі вони мають бути учасниками програми реімбурсації. Тож збільшується й кількість точок відпуску «Доступних ліків».  З 1 липня до програми вже приєдналися 118 нових аптечних закладів.

Станом на 9 липня 2025 року:

•  укладено 1 984 договорів з аптечними закладами;
•  з них: 103 — комунальні, 828 — приватні, 1 048 — ФОПи;
•  16 616 — загальна кількість місць відпуску по Україні (аптек та аптечних пунктів), де пацієнти можуть отримати ліки за програмою реімбурсації.

Моніторинг реімбурсації стосуватиметься як виписування, так і погашення рецептів 

НСЗУ проводить моніторинг роботи аптек в цьому напрямку? 

Ми посилюємо моніторинг в цілому – у 2024 і 2025 роках зосередили особливу увагу на виконання договорів із закладами охорони здоровʼя при наданні медичних послуг. Одночасно з цим розробляємо механізм моніторингу програми реімбурсації. Але це не пряма історія моніторингу аптечних закладів, це історія виписки електронних рецептів і, відповідно, їх погашення. Наразі наш основний посил до аптек, які уклали договори з НСЗУ – вони мають забезпечувати постійну наявність щонайменше одного лікарського засобу та одного медичного виробу, які підлягають повній реімбурсації, за кожною діючою речовиною та кожною назвою відповідно до переліків програми. Це стосується кожної аптеки та аптечного пункту, де здійснюється відпуск препаратів за договором. Для інсулінів та лікарських засобів, призначених для лікування пацієнтів у посттрансплантаційному періоді, заклад має забезпечити наявність мінімум однієї одиниці кожної форми протягом доби з моменту звернення пацієнта. Зобовʼязання поширюються на ті групи захворювань (нозології), за якими аптечний заклад бере участь у програмі реімбурсації. Безумовно, ми реагуємо на звернення пацієнтів, пацієнтських організацій, щодо фактів порушення цієї вимоги договору, звернення відпрацьовуються напряму з аптечними мережами.

Також у рамках верифікації даних, які містяться в ЕСОЗ, ми почали перевіряти, хто виписує лікарські засоби. Наприклад, ми виявили окремі факти виписування рецептів померлими лікарями. Передали цю інформацію до Нацполіції, були відкриті кримінальні провадження. 

Наразі моніторинг договорів розробляється, і я сподіваюся, що через певний час ми зможемо посилювати й фактичний моніторинг.

Визначено лікарні для фактично моніторингу НСЗУ у липні

Останнім часом НСЗУ проводить моніторинг витрат на ліки у закладах охорони здоровʼя. Які його результати та які проблеми він виявив?

Такий моніторинг проводиться у рамках посилення загального контролю за доступом пацієнтів до безоплатних лікарських засобів, які мають надаватися при стаціонарному лікуванні в рамках Програми медичних гарантій, що передбачено і рішенням РНБО, і зобовʼязаннями НСЗУ відповідно до постанови про порядок реалізації ПМГ. Цьогоріч ми вперше маємо проаналізовані дані зі звітів надавачів медичних послуг в частині витрат їхніх коштів, отриманих в рамках ПМГ на закупівлю лікарських засобів. Також ми отримуємо дані ЕСОЗ щодо кількості осіб, які проходили стаціонарне лікування в таких закладах.

Порівнявши ці дані, сформувавши певні алгоритми, поділивши заклади на відповідні категорії, в тому числі в рамках спроможної мережі, за напрямками, ми оприлюднили аналітичний звіт для усіх користувачів такої інформації щодо витрат на лікарські засоби в рамках стаціонарного лікування — за кожним надавачем медичних послуг. При цьому ми виявили, що у 206 надавачів такі витрати є аномально низькими. Тому ми звернулися до них за поясненнями. 

Пояснення були різними. Від таких, що до НСЗУ була подана неправильна інформація, до того, що в закладі було достатньо багато благодійної допомоги у вигляді ліків, яку не ставили на облік (ми навіть цю інформацію маємо можливість перевірити). 

На жаль, 36 надавачів взагалі відмовилися надавати нам пояснення. Відповідно, НСЗУ призупинила їм виплати до отримання пояснень та опрацювання наданої ними інформації. Потім ми опрацювали ризикорієнтовану систему: яким чином відібрати заклади (відповідно до даних звітності, даних ЕСОЗ, скарг пацієнтів та пояснень самих закладів) для проведення фактичного моніторингу.

Наприкінці червня — на початку липня команда НСЗУ провела детальний моніторинг у шести медичних закладах, зокрема в Борзнянській міській лікарні, Білоцерківському пологовому будинку, Хорольській міській лікарні, Ірпінській центральній лікарні, Голованівській лікарні та Одеському протипухлинному центрі. Моніторинг охоплював всі етапи — від закупівель до обліку використання лікарських засобів і медичних виробів, які мали бути закуплені в межах зобов’язань за Програмою медичних гарантій. Аналізувалися обсяги забезпечення пацієнтів антимікробними препаратами та специфічними медичними виробами протягом січня — квітня 2025 року. На сьогодні усі візити вже відбулися, триває опрацювання поданих копій підтвердних документів, зафіксовані розбіжності. Закладам надіслано додаткові запити на надання пояснень. Триває формування остаточних висновків та рішень.

Наскільки поліпшується ситуація в цілому після перевірок НСЗУ, чи впливають вони системно?

Так, насправді ми маємо позитив завдяки тому, що здійснюємо такі заходи й повідомляємо про їх результати. Наведу такий приклад. Після старту моніторингу у 2024 році заклади спрямували на закупівлю лікарських засобів  більше ніж 15 мільярдів гривень з тих, що отримали в рамках ПМГ (що майже на 4 млрд більше ніж за попередні роки). А вже в першому кварталі 2025 року в закупівлях через е-каталог надавачі медичних послуг вийшли на суму 9 млрд грн, що на 3 млрд грн більше, ніж за перший квартал 2024 року. Ми вважаємо це позитивом, адже пацієнти будуть більше захищені з точки зору отримання лікарських засобів при лікуванні.

Хоча це ще не означає, що ситуація однакова в усіх закладах. Ми розуміємо: ще є багато недоліків, але поміж тим вже є певні позитивні тенденції. Тому я ще раз закликаю надавачів медичних послуг дотримуватися договору з НСЗУ, тому що ми посилюватимемо інструменти моніторингу, щоб забезпечити пацієнта, як третю сторону договору, безоплатною якісною медичною послугою.

Якщо НСЗУ припиняє виплати закладу за порушення, як йому довести, що він надалі поводитиметься правильно й відновити оплату? 

Коли ми направляємо закладу запит, який стосується виконання умов договору, він передусім має надавати обґрунтоване пояснення НСЗУ, інакше служба припиняє фінансувати ЗОЗ до виконання відповідної вимоги (це чітко прописано в договорі). Після того як заклад надає відповідну інформацію, в тому числі й щодо виконання плану усунення порушень за результатами моніторингу, ми відновлюємо оплату.  

Чи дійсно в лікарнях не вистачає коштів на ліки для пацієнтів?

Керівники часто пояснюють, що пацієнти в стаціонарі змушені купувати ліки, бо в закладу не вистачає коштів на їх придбання. 

Не вистачає коштів? А я фіксую у системі фінансової звітності від 15 до 18 мільярдів гривень постійно на рахунках надавачів медичних послуг, а також значний обсяг коштів від Програми медичних гарантій направляється на капітальні видатки.

Якби лише ті обсяги витрат, які пішли на капітальні видатки, були спрямовані на закупівлю лікарських засобів, то, я вважаю, що пацієнти були б повністю захищені під час стаціонарного лікування. Тож у кожному конкретному випадку «не вистачає коштів» – це окрема історія менеджменту і бажання виправдати невиконання договірних відносин з боку надавачів.

Ми не можемо «тиснути» на емоції, як це дозволяють собі деякі керівники. У НСЗУ однакові підходи та вимоги до усіх надавачів медпослуг. Якщо вони підписали договір, це означає їхню юридичну відповідальність за те, що має вистачати всього для його виконання. Або ж треба не підписуватися під такими зобовʼязаннями перед НСЗУ і шукати інші джерела фінансування. І тут слід поставити крапку, а не дискутувати. Ми фіксуємо в ЕСОЗ різні дані – від кількості пролікованих пацієнтів, до дотримання умов в межах тих чи інших напрямків та пакетів, і за результатами збору фінансової звітності – те як заклади використовують кошти. Ця інформація – у форматі великих даних, які дуже легко й швидко порівнювати між собою, виявляти, чого закладам не вистачає насправді й чому саме.

Звичайно, якщо заклад тримається за одне хірургічне втручання чи за одні пологи в тиждень, то тариф на таку «розкіш» мав би бути вищим, ніж у будь-якій європейській країні, адже важко забезпечити витрати на всю команду, яка приймає одні пологи в тиждень. Тому керівникам потрібно приймати рішення: або потрапляти на наслідки моніторингу НСЗУ, не забезпечивши пацієнта необхідним, обманюючи його і власника закладу, або шукати інші напрямки діяльності, які мають більший попит у населення громади.

Ліцензію закладам охорони здоров’я будуть припиняти за окремими напрямками діяльності

Чи можливо і чи допустимо, що лікарня, яка не відповідає вимогам того чи іншого пакета ПМГ, вирішить надавати таку послугу без договору з НСЗУ? 

Я неодноразово говорила про це під час регіональних зустрічей із засновниками й керівниками медзакладів: НСЗУ не закуповує послугу в закладі, якщо він не виконує вимоги щодо її надання, бо в такому разі ця послуга є небезпечною для пацієнта. І НСЗУ твердо стоятиме на цій позиції.

Якщо ж засновник готовий купувати небезпечні для пацієнтів послуги за їхні ж кошти й заклад надає їх поза рамками ПМГ, при цьому ще й не пояснюючи ситуації жителям громади, або й підбурюючи їх до певних дій, як це було, наприклад, в Житомирській області, це вже зона відповідальності засновника. 

Наскільки мені відомо, МОЗ також планує змінювати політику щодо ліцензування закладів охорони здоровʼя, щоб мати можливість припиняти ліцензію не в цілому, а за певним напрямом діяльності. 

НСЗУ два роки тому вже внесла зміни в умови договору щодо можливості його розривати з надавачами медичних послуг за окремими пакетами, а не в цілому. Бо, наприклад, якщо в пологовому відділенні порушують якісь вимоги, то хірургічне відділення в цьому не винне. І ми не можемо через пологове відділення забрати всі інші медпослуги лікарні у жителів громади. 

Щодо ліцензії, то наразі її видають на всю стаціонарну частину діяльності закладу. І щоб у разі порушення розірвати ліцензію за окремим напрямом, МОЗ і напрацьовує відповідні зміни. Тоді йтиметься вже не просто про порушення договірних відносин на отримання оплати, а й про порушення ліцензійних відносин, що передбачає зовсім інші наслідки. 

Платні послуги також відображені в ЕСОЗ

Сьогодні медзакладам дозволено надавати платні послуги, якщо вони не входять до ПМГ, чи це якось відстежується? 

Так, дані про це також вносяться в ЕСОЗ. Ми дали розʼяснення надавачам медичних послуг щодо того, як правильно маркувати в електронні системи охорони здоровʼя послуги, надані за рахунок інших джерел фінансування, тобто за кошти фізичних чи юридичних осіб. Наші аналітики вже вивантажують з ЕСОЗ інформацію про кількість таких послуг в розрізі надавачів, пакетів, і зможуть проаналізувати, як змінилася ситуація після запровадження нових нормативно-правових актів щодо платних послуг. Тож за цим напрямком, як і за іншими, все буде підзвітним і прозорим. 

Катастрофи з дефіцитом кадрів у системі немає 

Однією з причин відмови в укладенні договорів є невідповідність кадрового забезпечення закладу. Що робити лікарні, де мобілізували хірурга, або він виїхав, а при цьому є всі інші умови для надання якісних хірургічних послуг? 

Керівник закладу охорони здоровʼя, як відповідальна особа за виконання договору з НСЗУ, має дуже чітко планувати й прогнозувати діяльність закладу з урахуванням різних ситуацій. При цьому ми розуміємо, що окремі керівники намагаються перекласти свою відповідальність на НСЗУ, мовляв, ситуація складна, лікарі виїжджають, мобілізуються, а вимоги завищені, тож неможливо все забезпечити.

Як на мене, це маніпуляція. Вимоги до кадрів ми не вигадуємо, ми їх прописуємо на основі стандартів: яка послуга, якого обсягу, якої якості має бути надана пацієнту і відповідно хто її має забезпечити. Нема лікаря – нема послуги. І цьогоріч ми вже маємо розірвані в односторонньому порядку договори через невиконання вимог щодо кадрів. Також деякі заклади самі відмовилися від підписання такого договору з тієї ж причини. Але при цьому катастрофи в системі щодо кадрів ми не спостерігаємо. Також ми відстежуємо та забезпечуємо територіальну доступність пацієнта до послуг.

Торік Міністерство охорони здоровʼя запустило дуже прозору систему пошуку працівників. Це єдиний вебпортал вакансій. Також аналізуючи дані з ЕСОЗ ми чітко фіксуємо, скільки лікарів працює, скільки переміщується, працевлаштовується, й дефіциту в системі не спостерігаємо.

До того ж враховуючи виклики війни ми дещо зменшили вимоги по багатьох пакетах у 2025 році – там, де раніше вимагали лікаря лише за основним місцем роботи, тепер дозволено й за сумісництвом. 

В ЕСОЗ відстежуватимуть використання медобладнання та медвиробів у лікарнях 

Які подальші плани НСЗУ щодо контролю за наданням послуг? 

Насамперед варто зазначити, що ми стаємо більш стабільними для наших партнерів, як для аптечних мереж, так і для медичних закладів. Тому що торік ми стартували з трирічними договорами й уся програма реімбурсації вперше перейшла на них. Так само як і закупівлі медичних послуг первинки, екстренки, кластерних та надкластерних закладів. 

Тому у 2025 році ми вже маємо можливість зосередитися не на процесі постійного контрактування, а на посиленні інших напрямків – моніторинг, верифікація, оцінка клінічних показників, в тому числі на основі даних ЕСОЗ. І чим сильніші ми стаємо в цьому напрямку, тим якісніші рішення й пропозиції до політик напрацьовуємо.

Наразі ми перебуваємо на етапі, коли більше заглиблюватимемося в зміст кожного пакету й відстежуватимемо, чому саме така структура госпіталізації, чи рівномірна вона по всій країні, яким чином на це можемо впливати, де є перекоси в системі, що ми можемо гарантувати, а що можна передати в платні послуги. Даних у системі постійно більшає, відповідно ми стаємо дедалі чіткішими з точки зору прийняття рішень.

Також хочу зазначити, що вже цьогоріч в ЕСОЗ зʼявився функціонал реєстрації та використання медичних виробів, закуплених централізовано. Ми вперше почнемо фіксувати й відстежувати використання медичними закладами штучних суглобів, стентів, кришталиків тощо. 

А реєстрація в ЕСОЗ медичного обладнання, над чим вже зараз працюють медзаклади, також допоможе нам оцінювати не тільки виконання договірних відносин, а й ефективність його використання. Тому що ми іноді фіксуємо й маніпуляції щодо навантаження на обладнання. Дані ЕСОЗ, які вносять надавачі, засвідчує, що більшість КТ та мамографів абсолютно не завантажені, при цьому ми отримуємо скарги пацієнтів на багатомісячні черги на такі обстеження й надання платних послуг на такому обладнанні. Тому реєстрація й прозора черга дасть можливість збільшити ефективність і справедливість у цьому напрямку. Крок за кроком ми працюємо в різних напрямках, і я сподіваюся, що хороших новин буде дедалі більше. У НСЗУ дуже багато планів роботи, щоб послуга ставала дедалі безпечнішою для пацієнта й надавалася в повному обсязі.