Ботулізм підступний, але ми маємо бути пильні!

Станом на 3 травня 2022 року в Києві вже було зафіксовано декілька випадків цього захворювання.

Ботулізм: що про це варто знати

З давніх-давен люди намагалися заготовляти харчові продукти, запечатуючи їх смолою, заморожуючи, висушуючи тощо. Та все змінилося під час наполеонівських війн наприкінці XVIII століття, коли французький кондитер запропонував той метод консервації, яким ми знаємо його дотепер.

Консерви й досі годують чи не всі армії світу. Водночас саме приготовлені в домашніх умовах «стратегічні запаси» найчастіше становлять найбільшу небезпеку у відношенні ботулізму.

Ботулізм – це гостре токсико-інфекційне захворювання з групи сапрозоонозів, яке класифікують як:

• Харчовий ботулізм (97% усіх випадків);
• Рановий ботулізм;
• Ботулізм немовлят;
• Ботулізм неуточнений.

Збудник – токсин Clostridium botulinum.

Механізм передачі – фекально-оральний.

Шлях передачі – споживання харчових продуктів (найчастіше консервованих), в яких відбулося накопичення токсину збудника, який блокує передачу нервових імпульсів, що може призводити до дихального та м’язового паралічу.

Джерело інфекції – всі домашні заготовлення, вироблені без автоклавування (копчена, консервована, в’ялена риба, шинка); домашня консервація м’ясна, рибна, грибна та овочева.

Інкубаційний період – від 8 годин до 12 діб (чим він коротший, тим тяжчий перебіг хвороби).

Сезонність захворювання в Україні – кінець зими – початок весни (коли ми доїдаємо всі заготовлені на зиму консерви).

Докладніше про збудника ботулізму

Clostridium botulinum:

• грампозитивна паличка, анаероб, рухлива завдяки своїм джгутикам;
• утворює спори;
• має 8 серотипів: А, В, С1, С2, D, E та F, G. В Україні поширені переважно F, B, E;
• культивується на твердих і рідких поживних середовищах в анаеробних умовах;
• оптимум росту – t+30˚C, pH 7,3 – 7,6. Але (!) деякі збудники, наприклад, тип E можуть розмножуватись і в умовах холодильника при t+3˚C;
• розмноження гальмується при концентрації
• при кип’ятінні гине протягом 10 – 15 хвилин;
• концентрація солі > 15% і цукру > 50%;
• за несприятливих умов, вегетативна форма утворює спору;
• має вигляд тенісної ракетки;
• виключно стійка до фізичних та хімічних факторів;
• у висушеному стані зберігається десятиліттями;
• добре витримує низькі температури (витримує заморожування до -190 ˚C);
• при кип’ятінні гинуть через декілька хвилин;
• стійкі до дезінфікуючих розчинів кислот і лугів.

Резервуари спорових форм:

• ґрунт,
• вода і мул,
• кишківник риб, тварин, птахів.

Чи завжди можна розпізнати заражені продукти?

На жаль, небезпеку не завжди можна визначити за зовнішнім виглядом/запахом продукту:

• накопичення токсину не призводить до зміни зовнішнього вигляду і органолептичних властивостей продукту;
• при контамінації ковбаси, копченого м’яса, риби (твердофазні продукти) можливе гніздове утворення токсину. Саме тому, хворіють не всі люди, які вживали цей продукт;
• «Бомбаж» консервів, запах і смак прогірклого масла, як правило, пов’язані з наявністю супутньої анаеробної флори, наприклад, Cl.perfringens.

Клінічна картина і симптоми ботулізму: варіанти початку

• Картина гастроентериту, що протягом декількох годин доповнюється неврологічною симптоматикою.
• Диспепсичний синдром відсутній, натомість відразу наявні ураження ЦНС:
• міастенія, запаморочення,
• порушення зору: нечіткість зображення, «сітка» перед очима, двоїння (диплопія), «патологічна далекозорість».
• Можливі парези глотково-язичкових м’язів, що проявляються:
• гнусавістю голосу, аж до дисфонії;
• порушення ковтання, аж до дисфагії;
• м’яке піднебіння звисає, піднебінний рефлекс відсутній;
• порушення мовлення, аж до дизартрії;
• парез лицьового нерва.

Парез м’язів дихальної мускулатури:

• Відчуття нестачі повітря;
• Ціаноз губ;
• Тахіпное;
• Поверхневе дихання.

Синдром ураження парасимпатичної нервової системи:

• сухість шкірного покриву і слизових оболонок;
• зниження слиновиділення;
• парез кишечника.

Останні два симптоми можуть залишатися ще доволі тривалий час після одужання. Загалом, залежно від ступеня тяжкості перебігу хвороби, симптоматика поступово зникає за 3 – 4 дні.

Ускладнення ботулізму

Міозит виникає на другому тижні захворювання, проявляється ураженням стегнових, потиличних і литкових м’язів з симптомами:

• припухлість, різка болючість при пальпації;
• інфільтрація м’яза, біль і утруднення під час руху.

Серед вторинних бактеріальних ускладнень спостерігають аспіраційну пневмонію; ателектази; гнійний трахеобронхіт; пієліт; пієлонефрит; сепсис.

Діагностика ботулізму

I. Клініко-епідеміологічні дані

- чи вживав пацієнт консерви домашнього приготування,

- чи наявні групові захворювання,

- характерна локалізація і симетричність уражень нервової системи;

- відсутність лихоманки, інтоксикаційного, загальномозкового та менінгеального синдромів.

II. Специфічна діагностика

- біологічний метод (біопроби на білих мишах для визначення типу ботулотоксину),

- бактеріальний метод (посіви вмісту шлунка, випорожнень. При рановому ботулізмі – виділення з рани, шматочки омертвілої тканини).

Лікування ботулізму

Незалежно від ступеню тяжкості перебігу хвороби, пацієнтів з підозрою/підтвердженим діагнозом «Ботулізм» госпіталізують і призначають суворий постільний режим і зондові промивання шлунку і кишечника (сифонна клізма):

• перша порція: кип’ячена вода (аби отримати матеріал для дослідження),
• наступні порції: лужний розчин з харчовою содою 3 – 5% для інактивації токсину, що не всмоктався.

Етіотропне лікування:

• антитоксин ботулінічний. Зараз в Україні доступний препарат канадського виробництва, визнаний високоякісним продуктом такими суворими регуляторними органами, як FDA, Health Canada. Це, гептовалентний (цей ЛЗ здатен рятувати життя при інфекційному ураження 7-ма генотипами токсину ботулізму: A, B, C, D, E, F, G). Аналоги зазвичай мають лише 1-м тип (А) або 3-ма генотипи (A, B, E);
• перед введенням антитоксину – ГКС (преднізолон), для запобігання алергічної реакції; проба за методом Безредки.

Антибактеріальна терапія: ципрофлоксацин, левоміцетин, ампіцилін. АБ-терапія – допоміжний метод, що проводиться для інактивації вегетативних форм, що потрапили в кишечник.

Патогенетичне лікування:

• дезінтоксикаційна терапія;
• антихолінестеразні препарати (прозерин, нейромідин);
• при порушенні дихання – ШВЛ.

Профілактика ботулізму

Специфічної профілактики ботулізму не існує, але у якості превентивних заходів застосовують наступне:

• підозрілі продукти потрібно вилучати і (за можливістю) направити для лабораторного контролю;
• особи, які вживали ті ж харчові продукти, що й хворий, мають отримати внутрішньомязово 2000 МО антитоксичних протиботулінічних сироваток типів F, B та E;
• цим особам призначають ентеросорбенти;
• вони мають знаходитись під медичним спостереженням протягом 10 – 12 днів.

Отже, можна бути майже впевненими, що консервовані продукти, які люди зараз із величезною любов’ю готують для наших захисників, ніколи не стануть джерелом цієї небезпечної інфекції. Але пильність не завадить.