Харчові отруєння у дітей в умовах воєнного часу

Про це розповідає доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця Сергій КРАМАРЬОВ.

Інфекції – хвороби війни: чому під час війни зростають ризики харчових отруєнь

Весь світ, у тому числі й медичний, сьогодні переймається трагічними подіями, що відбуваються в Україні. На відомому й авторитетному порталі для лікарів Medscape час від часу з’являються публікації щодо загальної ситуації та можливих небезпек щодо зростання захворюваності в Україні. Зокрема, в фокусі першочергової уваги – ризики розповсюдження інфекційних захворювань. Найбільше непокоять:

«Діарейні захворювання, особливо у дітей… Водопостачання [Маріуполя] більше не придатне для пиття, але люди все одно пʼють цю воду. І каналізація зруйнована, а неочищені нечистоти просто скидаються в річки та струмки…Скупчення людей, особливо в приміщеннях, що погано провітрюються, можливе розповсюдження туберкульозу, кору, COVID-19», — йдеться у квітневій публікації «Війна в Україні може призвести до спалахів інфекцій».

Окрім діарейних захворювань, експерти також висловлюють побоювання щодо спалаху поліомієліту.

Отже, нині вкрай важливо застосовувати всі можливі методи профілактики інфекційних захворювань, у тому числі тих, що передаються через воду або харчові продукти. Адже гострі кишкові інфекції, харчові отруєння вкрай небезпечні у воєнний час.

Фактори ризику, що сприяють виникненню харчових отруєнь під час війни:

• руйнування системи водопостачання та очищення стічних вод;
• порушення при транспортуванні та зберіганні харчових продуктів: відсутність холодильників, закритих ємностей тощо;
• недотримання правил особистої гігієни, у тому числі через відсутність доступу до води, мийних засобів, дезінфектантів тощо;
• недоступність нормальної кулінарної обробки харчових продуктів перед споживанням – кип’ятіння молока, термічна обробка м’яса, миття овочів, фруктів або зелені забрудненою (технічною) водою;
• споживання води, що не пройшла фільтрування або хоча б кип’ятіння для пиття і приготування їжі з відкритих водойм.

Збудники кишкових інфекцій:

• Шигели
• Сальмонели
• Ешерихія колі
• Стафілокок
• Клострідіум ботулінум
• Вибріон холери
• Вірус гепатиту А
• Ротавірус
• Норовірус.

Які продукти – найчастіші винуватці харчового отруєння

• М’ясо – сире або недостатньо просмажене/проварене;
• Фрукти або овочі – немиті/погано вимиті;
• Яйця – сирі або недоварені/недосмажені;
• Молоко – сире або непастеризоване;
• Салати;
• Морепродукти;
• Борошно або тісто – сирі;
• Вода – нефільтрована/не знезаражена

Симптоми харчового отруєння

• Гострий початок
• Підвищення температури тіла до 38℃ і вище
• Багаторазове блювання
• Діарея (частіше водяниста), залежно від збудника, можливий гемоколіт (прожилки крові у випорожненнях)
• Біль у животі
• Лихоманка, головний біль, млявість, сонливість, запаморочення
• Можливі втрата свідомості та судоми.

Лікування харчових отруєнь

Перша долікарська допомога: чого НЕ слід робити

• Не слід робити промивання шлунку. Краще цього не робити взагалі, а якщо й робити, то цю процедуру можна застосовувати лише в умовах стаціонару, найкраще – в умовах реанімаційного відділення. Можливі ускладнення при промиванні шлунку: неповна деконтамінація токсинів, що потягне за собою тяжку інтоксикацію; легенева аспірація; гіпоксія; ларингоспазм; механічне пошкодження ШКТ; водна інтоксикація (особливо у дітей); гіпотермія.
• Не слід проводити промивання шлунку у пацієнтів у стані порушення свідомості.
• Не слід штучно викликати блювання дітям віком до 5 років.

Невідкладна допомога при харчових отруєннях

Найголовніша мета – запобігання зневодненню хворого, яке може настати досить швидко через блювання, високу температуру та діарею.

Тому, першочерговим завданням ведення пацієнта з харчовим отруєнням є адекватна регідратація, поновлення електролітів шляхом введення пероральних регідраційних розчинів.

Розрахунок об’єму розчинів для оральної регідратації*

Такий готовий розчин у формі порошку для розведення можна придбати в аптеці, але можна приготувати самому.

Як приготувати розчин для оральної регідратації

1. Взяти половину чайної ложки солі та 6 чайних ложок цукру, змішати все в чистому посуді.
2. Додати 1 літр (5 склянок) бутельованої або кип’яченої води та ретельно розмішати, розчинивши суміш у воді.

Рекомендації щодо проведення оральної регідратації Європейської асоціації дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології, ESPGHAN, 2014

• Оральна регідратація низькоосмолярними розчинами (50/60 ммоль/л) – повинна бути першою лінією терапії дітей з харчовими отруєннями.
• Якщо оральна регідратація неможлива, її необхідно проводити за допомогою назогастрального зонда, що є також ефективним.
• Ранній початок оральної регідратації зменшує необхідність у проведенні внутрішньовенної інфузійної терапії.
• Охолоджений гелеподібний розчин для оральної регідратації переноситься пацієнтами (особливо, дітьми) краще. Такий гель зареєстрований на українському фармацевтичному ринку, його можна придбати в наших аптеках.

Групи ризику щодо харчових отруєнь

• Дорослі віком старші 65 років
• Діти до 5 років
• Особи з імунодефіцитними станами
• Вагітні.

Особи з груп ризику не повинні вживати:

• їжу тваринного походження (м’ясо, птиця, яйця, морепродукти) у сирому вигляді або недостатньо термічно оброблену;
• сирі паростки, фрукти та овочі, не оброблені окропом;
• непастеризоване/сире молоко та соки;
• м’який сир, якщо він не виготовлений з пастеризованого молока.

Профілактика харчових отруєнь: 12 заходів, які убережуть від отруєння

1. Не вживайте обвітрені продукти, такі, що тривалий час зберігалися не в холодильнику.
2. Ретельно мийте фрукти та овочі. Краще обдавати їх окропом.
3. Ретельно мийте стільниці, дошки для нарізання, ножі й посуд, перш ніж розпочати приготування їжі.
4. Якомога частіше мийте руки й посуд.
5. Не кладіть сирі та готові продукти на одну поверхню.
6. Для нарізання сирих та готових продуктів використовуйте різні ножі.
7. М’ясо, птицю та яйця піддавайте достатній термічній обробці.
8. Не вживайте консерви, якщо банка ушкоджена (роздута, має пом’ятості тощо).
9. Не залишайте їжу без холодильника більш ніж на 4 години.
10. Утримайтеся від споживання грибів, принаймні, на час війни. А дітям гриби взагалі протипоказані.
11. Використовуйте для пиття та приготування їжі лише чисту воду (бутельовану або кип’ячену).
12. У теплу пору року слідкуйте, аби на їжу не сідали комахи.