Оніхомікоз: коли нігті окупував грибок

Оніхомікоз: коли нігті окупував грибок /freepik

Фахівці відзначають зростання грибкових захворювань шкіри у всьому світі. За даними ВООЗ від різних видів грибкової інфекції страждає пʼята частина населення земної кулі. А ось діагноз ставиться лише у 3% випадків: люди не звертаються за медичною допомогою, вважаючи себе здоровими.

Про те, як розпізнати оніхомікоз, чим лікувати та як залишатися в безпеці, коли хворіє хтось із близьких, читачам The Pharma Media розповіла кандидат медичних наук, дерматовенеролог вищої категорії, доцент кафедри дерматовенерології НУОЗ імені П.Л.Шупіка Катерина БАРДОВА.

Екатерина Бардова /Фото з власного архіву
Екатерина Бардова Фото з власного архіву

Симптоми грибкової інфекції: як може виглядати оніхомікоз

Клінічна картина грибкової інфекції неоднорідна, вона залежить як від виду грибка, так і від його локалізації та ступеня тяжкості ураження в осередку.

Так, для оніхомікозу – грибкового ураження нігтів, збудником якого є грибки-дерматофіти, мікроспорія та ін., – характерні такі симптоми як:

  • потовщення нігтьової пластини;
  • зміна форми нігтьової платини;
  • зміна кольору нігтя: він може стати жовтим, сірим, коричневим і навіть чорним;
  • витончення/крихкість/розшаровування нігтьової пластини (при обрізанні нігті просто кришаться);
  • часткове чи повне відділення нігтя від нігтьового ложа (частіше спостерігається при тривалому перебігу інфекції);
  • шкіра в міжпальцевих просторах лущиться, мокне і свербить.

Шляхи передачі грибкової інфекції. Де на нас чатує оніхомікоз?

Найбільш небезпечні щодо зараження – місця загального користування:

  • басейни,
  • спортивні зали,
  • боулінг,
  • сауни,
  • салони краси, де не дотримуються правил дезінфекції,
  • манікюрні салони,
  • магазини взуття (під час приміряння).

Заразитися можна і вдома – коли хтось із тих, хто проживає з вами, хворий, і в гостях – походивши в «гостьових» капцях, а також від тварин. Спори хвороботворних грибів можуть бути у землі, на підлозі, у повітрі, пташиному посліді тощо.

Словом, збудники оніхомікозу практично всюдисущі, а тому він дуже заразний! Відповідно, шляхи зараження теж різноманітні:

  • від хворої людини до здорової;
  • від хворої тварини до людини;
  • через предмети побуту: домашнє/чуже взуття, постільні речі, килимки в лазні/сауні/готелі, потязі, шкарпетки, інструменти для педикюру та манікюру.

Звичайно, далеко не всі приречені заразитися оніхомікозом. Для цього існує кілька умов:

  1. Достатня для зараження кількість спорів збудника.
  2. Підвищена сприйнятливість організму, зумовлена:
  • віком (літні люди хворіють частіше);
  • зниженням реактивності організму;
  • метаболічнми порушеннями;
  • імунодефіцитами;
  • авітамінозом;
  • ендокринопатіями;
  • травмами нігтьової пластини.

Те, що має вигляд оніхомікозу, не завжди таким є: як розрізнити?

Далеко не завжди (!) нездоровий вигляд нігтя навіть, коли він розшарувався, відійшов від нігтьового ложа або змінив свою форму, свідчить про грибкове захворювання. Можуть бути й інші причини:

  • неправильний догляд за нігтями:
  • часте нарощування та застосування гель-лаків зі спилюванням верхнього шару,
  • зловживання засобами для зміцнення пластин;
  • постійний контакт з водою та миючими засобами;
  • частий контакт із хімічними речовинами, розчинниками на основі кислот та лугів (вони розʼїдають нігтьову пластину);
  • нестача вітамінів та мікроелементів: вітамінів A, D, E, кальцію, селену, цинку, заліза;
  • тривале голодування та різні обмежувальні та монодієти;
  • хронічні захворювання:
  • цукровий діабет,
  • анемія,
  • глистова інвазія,
  • деякі захворювання шлунково-кишкового тракту,
  • целіакія,
  • псоріаз,
  • червоний плаский лишай,
  • захворювання сполучної тканини;
  • захворювання хребта й ін.;
  • звичка гризти нігті — не просто звичка, а захворювання — оніхофагія.

Залишати поза увагою цей стан не можна (!), оскільки стрес, на тлі якого зазвичай розвивається оніхофагія, може бути повʼязаний із тимчасовою тяжкою чи дискомфортною ситуацією, але може стати хронічним, що дуже небезпечно для здоровʼя людини!

Діагностика грибкового захворювання нігтів

Звичайно, зараз не завжди є змога відвідати лікаря, але й залишати поза увагою грибкову інфекцію не можна:

по-перше, тому, що потрібно виключити інші небезпечні патології, що проявились змінами структури або форми нігтів;

по-друге, без лікування грибок може призвести до незворотних змін нігтьової пластини, пошириться на здорові нігті, а потім і на шкіру. Крім того, захворювання може спричинити виникнення інших інфекцій;

по-третє, при необґрунтованому (це буває дуже часто, враховуючи, яка кількість інших патологій впливає на зовнішній вигляд нігтів) або неправильному лікуванні, можна суттєво нашкодити своєму здоровʼю, адже всі протигрибкові препарати, у тому числі й топічні токсичні;

по-четверте, грибкові захворювання заразні, таким чином пацієнт потенційно небезпечний для оточуючих.

Тому для того, щоб лікування було дійсно ефективним і безпечним, діагноз оніхомікоза встановлюється лікарем на підставі клінічних проявів і за допомогою мікроскопічного дослідження та виділення культури гриба на живильних середовищах (це в ідеалі!).

Але навіть коли візит до лікаря неможливий, в Україні є досить розвинена система онлайн консультацій:

Лікування оніхомікозу. Сучасні підходи до терапії грибкового ураження нігтів

Терапевтична практика оніхомікозу сьогодні передбачає:

  • застосування антимікотиків системної дії;
  • топічні препарати для симптоматичної терапії;
  • препарати для покращення трофіки нігтя та відновлення його структури.

Якщо уражено один або два нігтя, лікування може обмежитися застосуванням лише місцевих лікарських засобів. Зазвичай, для цього застосовують протигрибкові лаки.

Курс лікування триває від 1 до 3 місяців (зазвичай).

Тривалість курсу лікування залежить від виду грибкової інфекції та ступеня тяжкості захворювання.

Попри те, що антимікотичні лікарські засоби нового покоління виявляють менш виражені побічні ефекти у порівнянні зі своїми попередниками, вважати їх нетоксичними не можна. А це означає, що вони мають призначатися лікарем.

Крім місцевого лікування кремами, мазями, лаками та прийомом препаратів перорально (найчастіше ці ЛЗ потрібно застосовувати паралельно), сьогодні багато лікарів вдаються до лазерної терапії.

Профілактика оніхомікозу та інших грибкових захворювань

  • Дотримуйтеся правил особистої гігієни: мийте руки перед їжею, після кожного відвідування туалету, після перебування у громадських місцях, ігор та догляду за тваринами;
  • ретельно мийте овочі, зелень, фрукти, які могли бути на землі, ягоди, а потім ретельно вимийте руки;
  • у громадських місцях (лазнях, душі, басейні, спортивних залах, на пляжі) користуйтесь гумовими капцями, які теж потрібно періодично мити та обробляти;
  • не користуйтеся чужими особистими речами, по можливості не ставайте босими ногами на килимки у басейні та спортзалі;
  • стежте за масою тіла та своїм харчуванням;
  • приймайте антибактеріальні та гормональні препарати лише за призначенням лікаря (безконтрольний прийом цих ЛЗ часто сприяє розвитку грибкових інфекцій);
  • якщо в одного з членів сімʼї виявили оніхомікоз, потрібно обробляти дезінфектантами місця загального користування, ванну, душову кабіну, користуватися окремим рушником, а також решті членів сімʼї для профілактики можна тимчасово перейти на миття ніг протигрибковим шампунем.

Схожі матеріали