Як повернути красу шкірі та волоссю?

Про здоров’я, а відтак про красу шкіри та волосся фахово з точки зору сучасних можливостей дерматології, розповідає доктор медичних наук, професорка кафедри сімейної медицини ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» Наталія РЕЗНІЧЕНКО.

Поширені проблеми

Дуже часто дерматологічна патологія, яка проявляється естетичними проблемами шкіри, пов’язана зі зміною гормонального балансу, зокрема, гіперандрогенією. До таких відносять:

• Акне – акнеформні дерматози (рожеві вугри тощо),
• Себорею (жирна, суха, змішана шкіра) – себорейну екзему, себорейний дерматит.

Патологія волосся:

• Андрогенна алопеція,
• Гірсутизм,
• Гіпертрихоз.

Влітку люди часто стикаються з такою проблемою як гіперпігментація. Наприклад, пігментно-сосочкова дистрофія шкіри (acanthosisnigricans або чорний акантоз), хлоазма, яка проявляється у верхній ділянці обличчя і пов’язана з ультрафіолетовим опроміненням, але не тільки – це також прояв гіперандрогенії.

Крім того, рецидивуючий гідроденід, стрії (полосовидна атрофія шкіри), обмежені кератодермії (синдром Хакстхаусена – сухість і потовщення шкіри на долонях, ліктях і стопах) також є ознаками гормонального дисбалансу.

Шкіра. Акне

Коли йдеться про естетичні недоліки шкіри, в першу чергу, маємо на увазі акне. У цьому випадку найпершим, що має зробити медик для пацієнта з акне – диференціювати вульгарні акне, які більш властиві юному віку, та рожеві вугри, які частіше виникають у віці 25+.

Разом з тим, орієнтуватися тільки на вік не можна. Адже рожеві вугри можна спостерігати і у молодших людей – навіть до досягнення повноліття. Так само як і вульгарні вугри можуть виникати у осіб 40+.

Як клінічно розрізнити ці два захворювання? Вульгарне акне завжди починається з підвищеної жирності шкіри і появи відкритих комедонів (чорні цяточки на шкірі, розширені сальні залози). Якщо своєчасно не відреагувати на ці прояви, на шкірі з’являться закриті комедони – білі щільні при пальпації білі цяточки/прищики. Закриті комедони найчастіше лікують за допомогою відкриття скарифікатором або методом електрокоагуляції.

Якщо цього не зробити вчасно, у більшої частини пацієнтів настає папулопустульозна форма акне. Це проявляється появою на шкірі гнійничків та вузликів. Вони завжди запальні, червоні та болісні при пальпації. Буває, що вульгарні вугри переходять в дуже важкі форми, такі як, наприклад, конглобатні акне, які зазвичай лікуються вже за допомогою хірургічних методів. Отже, важливо вчасно надати допомогу людині, аби не дійшло до таких ускладнень. Хоча інколи акне від самого початку має тяжкий перебіг. Характерні риси вульгарних вугрів – почервоніння, запалення і больовий синдром при пальпації у ділянках розташування вузликів і гнійничків, тоді як решта шкірного покриву має фізіологічне забарвлення.

Натомість рожеві вугри починаються зі зміни кольору шкіри – з’являється почервоніння. Це так звана еритематозна стадія рожевих вугрів, яка розвивається під дією зовнішніх факторів:

• під впливом ультрафіолету
• підвищена температура повітря (під час відвідування бані, сауни тощо),
• під час споживання гарячої, гострої їжі, алкогольних напоїв,
• після нервових стресів.

Це почервоніння та відчуття печіння тривають від кількох хвилин до декількох годин, потім зникають безслідно.

Типова локалізація для рожевих вугрів – ніс, щоки, лоб та підборіддя.

Зовні це виглядає як вузлики і гнійнички на тлі червоної шкіри (червоний колір шкіри – відмінність рожевих вугрів від вульгарних).

Тривалість        – спочатку місяці, а інколи й роки, а потім патологія рецидивує кожного разу довше.

Пацієнти під час загострення скаржаться на наявність вираженого свербежу шкіри.

На цьому етапі достатньо застосування лише місцевих косметичних засобів.

Однак часто за цією стадією з’являються запальні акне, коли вже необхідно застосовувати системне лікування рожевих вугрів.

Чому виникає акне

Основними етіологічними чинниками є:

• гормональні зміни,
• генетична схильність,
• порушення складу та продукції шкірного сала,
• порушення процесу фолікулярної кератинізації,
• інтенсивна колонізація протоків сальних залоз Propionibacteriumacnes
• розвиток запалення в перифолікулярних зонах.

Основні гормони, які стимулюють синтез шкірного сала:

• Тестостерон. Звертають увагу не на загальний тестостерон, а на індекс вільного тестостерону,
• 4-андростендіон,
• Дегідроепіандростерон, дегідроепіандростерона сульфат, 11-гідроксиандростендіон,
• Прогестерон.

Дисбаланс цих гормонів призводить до виникнення акне й інших проявів гіперандрогенії.

Корекція гормональних змін для лікування їх прояву у вигляді акне, починається з аналізу наявності/відсутності метаболічних порушень.

За даними обстежень:

• у 85% жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) виявляється інсулінорезистентність або цукровий діабет 2 типу;
• дефіцит міо-інозитола призводить до порушення активності РІЗК – основного месенджера, необхідного для нормального метаболізму глюкози у клітинах;
• низький рівень міо-інозитола – один з ключових факторів розвитку інсулінорезистентності при СПКЯ
• додатковий прийом міо-інозитола покращує ендокринні показники при гіперандрогенії та сприяє покращенню репродуктивної функції.

Коли ж у пацієнток спостерігається значний дисбаланс гормонального стану, гінеколог обов’язково призначить такій пацієнтці терапію комбінованими оральними контрацептивами (КОК).

Під час вибору препарату для терапії КОК потрібно враховувати, що більшість жінок із такими порушеннями мають надлишкову масу тіла, схильність до певних тромботичних явищ та метаболічних порушень у вигляді діабету 2 типу.

Отже, ефективний КОК у цьому випадку має містити хлормадинону ацетат (ХМА), який впливає майже на всі механізми виникнення гіперандрогенії (окрім випадку наявності пухлини, коли анатомічні зміни спричиняють гіперандрогенію):

• пригнячує надниркову і яєчникову секрецію андрогенів,
• блокує фермент 5-α-редуктазу 1 типу,
• конкурентно інгібує андрогенові рецептори.

Коли метаболічна терапія, а коли КОК?

При незначному підвищенні андростендіону можна обмежитися призначенням препаратів для метаболічної терапії, зокрема, регуляції менструального циклу і функції яєчників.

У випадках пізніх форм акне (у віці 25+) та рожевих вугрів, також часто допомагає застосування препаратів для метаболічної терапії, що містять міо-інозитол та фолієву кислоту. Це ОТС-засоби, але все одно, варто порадити дівчині звернутися до лікаря-гінеколога перед їх прийомом, адже, можливо, їй потрібне більш докладне обстеження і більш інтенсивне лікування.

У разі ж великої кількості висипань, запальних акне, метаболічна терапія не дасть бажаного ефекту, допомогти здатні КОК.

Волосся

Захворювання з ураженням волосистої частини голови та волосся, що пов’язані з гормональним дисбалансом

Гіперандрогенії дуже часто супроводжуються випадінням волосся:

• Андрогенна алопеція
• Пресенільна алопеція
• Хвороби сальних залоз (себорея, себорейний дерматит, себорейна алопеція).

Себорейний дерматит – це генетично обумовлене хронічне захорювання. Для нього характерне порушення секреторної функції сальних залоз і зміни хімічного складу шкірного сала.

Клінічно себорейний дерматит проявляється лущенням шкіри на тлі підвищеного саловиділення та запального почервоніння шкіри:

• У першу чергу уражуються скроневі та тім’яні ділянки
• Уражена шкіра атрофічна й стоншена
• Зберігається окреме пушкове волосся
• Відзначається збільшення сало- та потовиділення.

Характерні особливості:

• Часті рецедиви
• Сезонність (частіше загострюється в осінньо-зимовий період).

Причин себорейного дерматиту чимало:

• Генетичні,
• Ендокринні: дисфункція гіпофіза, надниркових залоз, статевих залоз ( гіперандрогенія),
• Мікробні: Pityrosporumovale (Malassezia yeast)
• Імунні: ВІЛ-інфекція
• Неврологічні (функціональні та органічні зміни ВНС, особливо парасимпатичного відділу),
• Гастроінтестинальні (гастрити, дискінезія жовчевивідних шляхів)
• Метаболічні.

Лікування себорейного дерматиту та себорейної алопеції

Терапія себореї включає:

• Дієтичні обмеження
• Нормалізація метаболізму
• Терапія гіперандрогенії
• Лікування супутньої патології (ІПП, антациди, ферменти, гепатопротектори, пре- і пробіотики тощо)
• Вітамінотерапія: біотин, вітаміни групи В
• Седативні та ноотропні препарати
• Антимікотичні засоби
• Топічне лікування: антимікотики та антисептики, препарати, що містять сірку, дьоготь, нафталан, пантотенову кислоту, зволожувальні засоби.

Перелічених втручань замало, аби подолати себорейну алопецію або дерматит, необхідні ще й засоби, що впливають на метаболічні процеси – препарати, що містять міо-інозол та фолієву кислоту. За тяжких форм себорейного дерматиту застосовують хлормадинону ацетат.

Андрогенна алопеція – облисіння, що прогресує

Такий стан також спричинений дією андрогенів на волосяні фолікули. Зазвичай, це генетично обумовлена особливість, яка може проявитися у будь-якому віці після завершення пубертатного періоду.

Сьогодні дуже багато клієнтів лікаря-косметолога, трихолога і відвідувачів аптек шукають можливість покращити стан волосистої частини голови.

Для того аби розрізнити андрогенетичну алопецію, варто звернути увагу на локалізацію зон, у яких волосся випадає інтенсивніше. Якщо це рівномірне випадіння по всій волосистій частині голови, то мова йде про дифузну алопецію.

У цьому випадку застосування вітамінотерапії справлятиме позитивний вплив на відновлення волосяного покриву.

Коли волосся випадає в лобній і тім’яній ділянках, але не випадає у потиличній і скроневій зонах, — це характерна ознака андрогенної алопеції.

У чоловіків у цьому випадку може відбуватися повне облисіння, а у жінок – лише порідіння волосся.

Лікування андрогенетичної алопеції полягає у:

• Застосування хлормадинону ацетату (для жінок)
• Для топічного лікування як для жінок, так і для чоловіків використовують 2 – 2,5% розчин міноксидилу.

Гарна новина наостанок: сьогодні медицина здатна ефективно допомогти людям з андрогенетичною алопецією!