- Категорія
- Ліки
Здати каштани: де купують ці плоди і які ліки з них виготовляють
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
5860
Ми звикли бачити каштани під ногами, проте насправді вони містять унікальні корисні речовини й активно використовуються у виготовленні ліків. Ці препарати користуються попитом у будь-якій аптеці, а «народні» настоянки з каштанів популярні серед прихильників «творчості» травників-цілителів.
Обіг такої кількості засобів із каштанів можливий завдяки тому, що населення самотужки збирає і здає цю сировину виробникам ліків. Як функціонують пункти прийому каштанів в Україні, куди далі потрапляє сировина та що саме виготовляють з каштанів фармакологічні підприємства? Розберімося разом.
Кінський каштан: властивості і застосування
Глікозиди (сапоніни) та алкалоїди – біологічно активні речовини, яких у плодах, квітах та насінні гіркокаштана (звичного для українців виду каштана) міститься найбільше. Ця рослина унікальна тим, що багата на есцин та глікозидескулін, яких немає більше в жодній культурі. Найбільша концентрація поживних речовин, як і годиться, – у насінні. Проте через високий вміст специфічних складників насіння може перетворитися на отруту. Відомо, що вживання у їжу насіння кінського каштану «запускає» процес руйнації еритроцитів (гемоліз), а порошок із подрібнених каштанів, доданий у відповідній концентрації у воду, спричиняє параліч мускулатури риб і, відтак, загибель цих живих істот.
Тим не менше, впродовж тисячоліть «співжиття» з каштанами люди навчилися ставитися до їхніх дарів з обережністю та навіть перетворювати ці плоди на корисні для себе продукти. Нині з плодів каштану виготовляють
- мильний розчин для миття рук — завдяки високому вмісту сапонінів, така суміш добре милиться,
- традиційні індійські приправи (втім, їх виготовляють лише з гірко каштану індійського: звичний для наших широт гіркокаштан для таких потреб не підходить),
- а також лікарські засоби, що посідають найбільш рейтингові позиції у фармацевтичних закладах.
Плоди каштану у фармакології
Для медичних цілей використовують плоди лише одного виду цієї рослини – гіркокаштана звичайного. Саме того каштану, який ми звикли бачити в містах і селах по всій території України. У фармакології визнано дві частини цієї рослини – квіти та самі плоди. Завдяки венотонізуючій та антитромботичній дії, їх беруть для виготовлення венотоніків, які користуються неабиякою популярністю серед клієнтів аптек. Зокрема, сполуки каштанів входять до складу поширених гелів, які підвищують тонус судин після нанесення на шкіру ніг.
За допомогою кремів, гелів, таблеток та інших лікарських засобів, створених на основі плодів гіркокаштана, можна суттєво поліпшити якість життя людей, що страждають на варикозне розширення вен та тромбофлебіт. Більше того: каштан у наш час може стати справжньою «зіркою» аптек, адже кількість випадків тромбозів серед населення збільшується через поширення коронавірусної інфекції та вакцинацію від ковіду.
Каштан у народній медицині
Якщо офіційна наука визнає виготовлення ліків лише з квітів та плодів гіркокаштана, то народні засоби включають ще й листя і кору цього дерева. Численні «народні цілителі» вже навіть за допомогою інтернет-майданчиків вільно продають різноманітні настоянки з каштану. Застосування таких засобів – доволі широке, причому їх використовують як зовнішньо, так і внутрішньо.
Свого часу в Англії існував рослинний лікарський засіб «Квіти Баха», який пробували застосовувати для боротьби з онкологічними захворюваннями. Проте наукові дослідження не підтвердили «чудодійних» властивостей препарату, тому його ера відійшла у небуття. А ось в Україні справи невизнаних цілителів йдуть значно краще.
«Препарати з кори, листя, квітів і плодів каштана створюють непрямий антикоагулянтний ефект, що покращує тонус капілярів і вен. Їх застосовують для лікування та профілактики тромбозів та емболій, а також в якості вазотропних засобів при флебіті, тромбофлебіті, геморої, артеріальній гіпертензії, захворюваннях серця і судин, атеросклерозі», – зазначає один з продавців саморобних засобів у своєму оголошенні в Інтернеті. Його товар виглядає, як мутнувата рідина у пляшці з фракціями перемелених плодів каштану на дні.
І офіційну фармакологію, і народні «бовтанки» з каштанів об’єднує те, що перед виготовленням засобів хтось має зібрати сировину і правильно її обробити. А через те, що каштани у наших широтах дуже поширені, роль збирачів їхніх плодів покладена на пересічних громадян.
Здати каштани: скільки це коштує і як організований збір?
Все почалося з 2018-го року: тоді у столиці стартував великий міський експеримент. Вперше у різних районах міста розташували аж 50 пунктів прийому каштанів. Парки восени були переповнені плодами каштанів, отож багато охочих збирали їх і приносили до пунктів, аби обміняти на гроші. Здавати каштани було вигідно багатьом категоріям населення, включно зі школярами, які таким чином заробляли кишенькові гроші. Ціни на каштани у всіх пунктах прийому встановили однакові: за 1 кг чистої й сухої сировини платили по 2 гривні. Того сезону кияни принесли до пунктів цілих 45 тонн каштанів.
Проте поволі «каштанова» ініціатива згасала: 2019-го року у Києві було організовано лише 18 пунктів збору. Той рік був неврожайним для цих рослин, а ціну на плоди гірко каштану залишили такою самою – 2 гривні за 1 кг. Отож, ентузіастів ставало все менше, а починаючи з 2020-го року у столичних пунктах прийому сировини й зовсім перестали приймати каштани.
Де ж здати каштани у 2021 році? Цього року ми не знайшли у столиці жодного пункту прийому цих плодів оффлайн. В Інтернеті досі «живе» сайт компанії «Вторма», що раніше займалася збором каштанів у населення: її головний офіс розташований у Броварах Київської області. Ми вирішили зв’язатися з представниками компанії і розпитати про нинішній стан речей.
«На жаль, ми більше не займаємося каштанами. Раніше це була експериментальна «акція»: ми приймали каштани та перевозили їх за кордон. Там на підприємствах їх переробляли на сировину для аптечних препаратів. Виготовляли щось на кшталт кремів для ніг (Очевидно, мова йде про венотоніки. – Ред.), – розповіла нам менеджер компанії, яка представилася Оксаною. – Можливо, зараз хтось інший приймає каштани у населення, але наша компанія переключилася на збір вторинних відходів: макулатури, плівок, пластику».
Ринок каштанів поволі перемістився в онлайн: зараз на сайтах оголошень є поодинокі заклики здавати каштани по 1,5-3 гривні за 1 кг. Ми знайшли такі віртуальні «приймальні пункти» на Полтавщині, Харківщині, Волині, у Вінниці та Запоріжжі. «Приймаємо каштан кінський, у будь-якій кількості. Чим більша вага, тим більша ціна», – зазначено в одному з оголошень. Його автор навіть пропонує самостійно вивезти товар у Кременчуцькому районі Полтавської області, якщо вага вантажу складатиме від 300 кг.
Продаж каштанів – справа не для «любителів»: пункти збору є далеко не у всіх містах, а надсилати поштою «нещасні» 10-20 кг плодів невигідно. «У цьому просто немає сенсу. На доставку у вас піде майже вся сума, виручена за каштани», – пояснює Віктор, скупник каштанів із Луцька. У його оголошенні так і написано: «цікавлять об’єми». Отже, з дрібними збирачами каштанів він справи не має. «Збирайте більше, телефонуйте – і вирішимо, як доставити сировину до Луцька», – резюмує він.
Разом з тим, на сайтах є й оголошення від тих, хто вже зібрав каштани та прагне обміняти цей «врожай» на гроші. Тільки от ціни у таких випадках розходяться з пропозиціями посередників: населення готове здавати каштани від 9 до 20 гривень за 1 кг, ще й з оплатою доставки покупцем сировини.
Важливою у взаємодії продавців і покупців каштанів є не лише ціна, а й екологічна складова. За плоди гіркокаштана, зібрані в екологічно чистих, віддалених районах, просять більше, ніж за каштани з великих міст. Про якість сировини говорять і самі скупники. Іноземні покупці виставляють їм чіткі вимоги до каштанів: плоди, з яких виготовлятимуть лікарські засоби, мають бути зібрані у чистих місцевостях. Проте можливість відстеження місць збору плодів в Україні все ж викликає сумніви.
Жоден зі скупників каштанів не зізнався нам, яке саме фармацевтичне підприємство закуповує українську сировину. Цілком можливо, що ця інформація й засекречена. Проте роздивившись походження двох найпопулярніших в Україні гелів-венотоніків, можемо припустити, що каштани з України «мандрують» саме на ці підприємства. Виробництво одного з них розташоване в Болгарії, іншого – в Угорщині. Не так уже й далеко, аби налагодити «каштановий бізнес» з Україною.