Фітозасоби при неконтрольованому прийомі можуть бути доволі підступними

Фітозасоби при неконтрольованому прийомі можуть бути доволі підступними /pexels

На сьогодні фітопрепарати включені в протоколи лікування майже всіх нозологічних груп захворювань. Нерідко за силою своєї дії вони переважають навіть синтетичні лікарські засоби, тому є терапією другої лінії. Але при цьому майже всі вони відпускаються без рецепта. 

Про все це, а також про те, до чого, власне, може призвести неконтрольований прийом препаратів на рослинній основі, thepharma.media розповідає кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Ольга ВАСИЛЬЄВА.

Ольга ВАСИЛЬЄВА
Ольга ВАСИЛЬЄВА

Сучасне визначення фітотерапії

Фітотерапія – метод лікування захворювань, заснований на використанні лікарських рослин і комплексних препаратів на їхній основі.

За класифікацією ВООЗ, фітотерапія є однією зі складових традиційної медицини. Це напрямок теоретичної і практичної медицини, заснований на науковому вивченні і використанні з терапевтичною або профілактичною метою лікарських рослин або препаратів, виготовлених з них.

Досвід практичної медицини показує, що поєднання синтетичних лікарських засобів з фітопрепаратами може бути досить успішним. Тому такі терапевтичні стратегії доволі популярні серед лікарів. Та й самі пацієнти часто виявляють більшу прихильність до такого лікування.

Існує також нескладна технологія приготування в домашніх умовах різних лікарських форм (чаїв, настоїв, відварів) і лікувальних процедур (ванн, примочок, компресів, інгаляцій).

«Конкурентні переваги» фітотерапії

Фітопрепарати, завдяки наявності біологічно активних речовин у своєму складі, м’яко впливають на організм, мають низьку частоту побічних дій, високу біодоступність.

ТОП 6 найпривабливіших характеристик фітопрепаратів

  • Фізіологічність
  • Екологічна безпека
  • Широкий асортимент лікарської рослинної сировини (ЛРС)
  • Мʼякий і помірний ефект
  • Широкий спектр дії
  • Природно включаються в обмінні процеси

Як ліки стають отрутою

Всі ці якості в купі з сучасним трендом здорового способу життя, екологічності, зробили фітотерапію частиною потужної модної індустрії: написи «натуральний», «на рослинній основі», «органічний», «екологічний» просто заворожують покупців, відволікаючи від інформації про інгредієнти, що входять до складу жаданої упаковки з речовиною, яка часто містить щось зовсім невідоме та незрозуміле.

Тому інколи люди прагнуть придбати такий продукт за порадою когось з оточення (сусідка, подруга тощо), не замислюючись про наслідки. А впевненості додає народна теза про те, що лікарські рослини нашкодити не можуть.

Дещо іншої думки медики, які добре усвідомлюють наскільки такий підхід до лікування небезпечний. Адже серед лікарських рослин чимало отруйних.

Приміром, чистотіл звичайний містить алкалоїди, які при неконтрольованому використанні можуть викликати запаморочення, нудоту, печію і навіть параліч дихального центру.

Надзвичайними отруйними якостями відрізняється й морозник кавказький, який містить серцеві глікозиди. Цю рослину широко використовують як засіб для схуднення і препарати, які містять цю рослину дуже популярні. Морозник і справді здатен прискорити метаболічні процеси, сприяти виведенню токсинів з організму, однак, при неправильному застосуванні цей же морозник може накоїти лиха! Натомість інформація про вміст сильно діючих речовин, які можуть становити загрозу для здоров’я, на упаковці відсутня.

Підводні камені неконтрольованого прийому фітопрепаратів

Безконтрольний прийом будь-яких лікарських засобів, зокрема на рослинній основі, часто призводить до ускладнень і небажаних побічних ефектів, яких не мало би бути.

Найбільш поширені причини, що призводять до ускладнень:

  • передозування діючої речовини
  • тривалість та неконтрольований прийом
  • взаємодія фітопрепаратів і засобів синтетичного походження
  • вікові особливості, що сприяють підвищенню чутливості.

Інколи незначне на перший погляд відхилення від технології застосування лікарської рослини, зокрема, розведення чи приготування водного розчину або відвару, можуть мати несприятливі наслідки.

Приміром, загально прийнятим співвідношенням води та лікарської рослинної сировини вважається:

1 столова ложка ЛРС х склянку води

Нібито, нічого складного, однак варто нагадати пацієнтові, що йдеться саме про столову(!) ложку, а НЕ столову ложку з гіркою. Така «щедрість» тільки на перший погляд є непринциповою. Справді, спочатку людина нічого незвичного й не помітить. Та дні минають, надлишок речовини накопичується в організмі і настає той час, коли з’являються негативні прояви цього «незначного» передозування: диспепсія, розлади травлення, шкірні прояви, головний біль, набряки тощо.

Небезпека криється ще й у тому, що люди не пов’язують погіршення стану свого здоров’я з передозуванням лікарської рослинної сировини.

NB!В рамках здійснення фармацевтичної опіки при відпуску лікарських засобів, важливо пам’ятати, що правильно підібране дозування лікарського препарату для різних вікових груп – обов’язкове правило для ефективного лікування.

Для кожного препарату існують свої способи дозування, яких необхідно дотримуватися.

Дотриматися правильного дозування при підборі лікарського засобу для дітей буває складно через те, що препаратів для педіатричної практики в світі розробляється небагато, тож, можна скористатися спеціальним онлайн-калькулятором розрахунку дозування або такою простою табличкою:

  • до 1 року — 1/12 — 1/8 дози дорослого
  • від 1 до 2 років — 1/8 -1/6 дози
  • від 3 до 4 років -1/6 — 1/4 дози
  • від 4 до 7 років -1/3 дози
  • від 7 до 14 років -1/2 дози
  • від 14 до 25 — 2/3 дорослої дози
  • від 25 років — доросла доза.

Які засоби ніколи не можна поєднувати

Одночасне застосування лікарської рослинної сировини та інших лікарських засобів синтетичного походження може бути потенційно небезпечним. Тому в таких випадках необхідна консультація лікаря.

На превеликий жаль, люди цим правилом часто нехтують. І дарма, бо не зважаючи на рекламні обіцянки цілковитої безпечності, відсутності будь-яких побічних ефектів фітотерапії, їх не можна розуміти буквально. По-перше, не слід забувати про те, що лікування повинне бути індивідуальним. Адже всі ми різні за своїми антропометричними даними (маса тіла, зріст тощо), віком, статтю, особливостями обміну речовин тощо. До всього того, ми, як правило, ще ймаємо супутні захворювання, у тому числі, хронічні і, часто не одне і не два, і приймаємо від них певні ліки. Тож, важливо знати, що не всі ліки можна комбінувати або вживати одночасно. Адже деякі лікарські засоби поєднувати не можна ніколи.

Отже, якщо до вище наведеного додати той факт, що найвідданішими апологетами самопризначення фітотерапії є люди похилого віку, яким нерідко притаманна полікоморбідність, тож вони приймають багато ЛЗ. Більше ліків – вищі ризики небезпечних взаємодій між ними. А тому, радьте людині не займатися самолікуванням, і відвідати сімейного лікаря, навіть, коли йдеться про звичайну валеріану.

Нижче – декілька прикладів, чому ця теза є такою важливою.

NB! Краще вчитися на прикладах, ніж на помилках!

Наприклад, дуже поширена комбінація – барбітал + валеріана лікарська.

Прийом цих препаратів одночасно призводить до потенціювання снодійного ефекту барбіталу, що є не просто небажаним, а інколи й дуже небезпечним для людини похилого віку або тим, хто керує автотранспортом, тощо.

Не можна поєднувати дігоксин + фітопрепрепарат на основі глоду. Адже глід здатний значно підвищувати кардіотоксичність дігоксину.

А комбінація дігоксин + корінь женьшеню здатна викликати підвищення концентрації дігоксину на 75%!

Тривалість лікування фітопрепаратами

Терапія фітопрепаратами складає зазвичай від 1 місяця до 1,5 місяців. По закінченні цього терміну, потрібно зробити перерву від 10 до 14 днів. Перерва необхідна не тільки через ризики токсичного перенасичення лікарською речовиною, а ще й через те, що організм людини з часом звикає до препарату і це знижує ефективність лікування, інколи критично – до повної втрати відповіді на терапію.

Наприклад, буркун лікарський при тривалому вживанні викликає запаморечення, головний біль, нудоту і блювоту.

А, якщо протягом тривалого періоду споживати плоди журавлини, це може призвести до загострення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.

Людям з низьким артеріальним тиском не слід захоплюватися мелісою і перцевою м’ятою, бо ці рослини не рекомендують при зниженому артеріальному тиску.

Тривалий прийом солодки може позначитися порушеннями в статевій сфері, виникненням набряків та можливим підвищенням артеріального тиску. Тож потрібна перерва.

Надалі курс лікування можна продовжити, але бажано іншими препаратами зі схожими принципом дії.

Кому фітопрепарати приймати не можна

Як і для будь-яких інших ліків, фітопрепарати мають свої протипоказання:

  • індивідуальна непереносимість
  • гострі і загрозливі для життя людини стани, що вимагають невідкладної медичної допомоги
  • вагітність
  • в момент виконання операторської діяльності
  • через вплив супутніх умов.