Зниження цін на ТОП-препарати: виробники втрачають, пацієнти не помічають, аптеки заробляють

Порушення правил ціноутворення на ліки спричиняє викривлення ринку

Перший крок до зниження цін на ліки зробили виробники, які сформували відповідний перелік ТОП-препаратів, котрі найчастіше купують українці. Так, за словами генерального директора фармацевтичної компанії «ІнтерХім» Анатолія Редера, «ІнтерХім» знизив ціни на свої препарати, які увійшли до переліку ТОП-100 (54% обʼєму реалізації) на 30 або й більше відсотків. 

При цьому ціни на решту препаратів компанії залишилися незмінними з 1 січня до сьогодні. І це попри інфляцію, яка торкнулася в тому числі й фармвиробництва, здорожчання сировини, яку вітчизняні виробники закуповують за кордоном, збільшення цін на енергоносії тощо. 

Здешевлення препаратів обійшлося виробникам в значну суму коштів, оскільки довелося повернути різницю цін всім учасникам ланцюга постачання, адже на той час дуже багато продукції вже перебувало на складах, у дистрибʼюторів, в аптечних мережах, щоб забезпечити безперебійні продажі. Зокрема, «ІнтерХім» витратив на це понад пів мільярда гривень. Однак виробники (хоча й не всі) пішли на цей крок, адже суспільство очікувало від них такого рішення. 

Як і результату рішення РНБО – зниження цін в аптеках в цілому.

Однак аптеки почали «гру з націнками», підвищивши їх до максимальних, пояснивши це катастрофічними втратами через тимчасове скасування маркетингу. В тому числі зросли аптечні націнки й на ліки, ціни на які були знижені виробниками. Наприклад, на Парацетамол-Дарниця №10 націнка аптек зросла з 15% до 30%. Таким чином попри зниження ціни виробника аптеки збільшили власний прибуток з кожної упаковки. Логіка проста – пацієнти не бачать суттєвого здешевлення, тож не задоволені реформою, попри це аптеки продовжують заробляти на споживачах. При цьому ще й нав’язують пацієнтам набагато дорожчі аналоги ліків, ціни на які було знижено. 

«Ми маємо рівень еволюції за червень 84%. Це означає, що ми на 16% нижче ринку порівняно з попереднім періодом. І за весь період з 1 березня ми маємо еволюцію меншу за 100. Це означає, що компанія зростає повільніше ринку», — сказав Анатолій Редер. 

Більше того, виробникам складно глобально проаналізувати, за якими цінами продаються їхні ліки, оскільки власники аптечних мереж заборонили оприлюднення такої інформації виробникам. Мовляв, оскільки на разі з виробниками немає маркетингових відносин, то й всі дані про продажі для фармкомпаній будуть закритими. 

Маркетинг змінив маску ?

Історія з регулюванням маркетингу теж виявилася непростою. Аптечні мережі довго боролися за якомога вищий його відсоток, потім почали ще активніше боротися проти його «прив’язки» до виробника. Тимчасову заборону маркетингу вони взагалі описали як катастрофу, мовляв, через це аптеки опинилися на грані виживання, а далі взагалі почнеться процес закриття аптек. Втім, за інформацією деяких експертів ринку, маркетинг після заборони проявився в новій іпостасі — деякі виробники продовжують його сплачувати аптекам, але вже як плату за навчання персоналу чи інший формат співпраці. Масового характеру це не набуло, але сам факт свідчить про те, наскільки це вигідно аптекам і що навести лад в цьому питанні можна лише комплексними підходами. 

Досі не вщухає боротьба й за те, яким має бути маркетинг після його офіційного дозволу. Навіть у разі офіційного мовчання, більшість виробників непублічно все-таки виступають за той варіант, де маркетинг буде адмініструватися виробником чи імпортером. Це зрозуміло й прозоро. «Якщо виробник чи імпортер замовляє маркетинг, то він повинен його адмініструвати. Але супротив цьому з боку аптек дуже великий», – повідомив один з експертів ринку. І пояснив: «Якщо маркетинг сплачуватиметься від обʼєму продажу всіх лікарських засобів в мережі чи в аптеці, відбудеться спотворення ринку. Мережі виберуть якусь компанію, яка буде готова платити стільки, скільки вони захочуть і пообіцяють їй взагалі вивести з обігу продукцію конкурентних виробників (відповідно не беручи з останніх і плату за маркетинг). Це приховує величезні ризики, передусім для пацієнта, адже тоді деякі ліки дійсно зникнуть з полиць. Тож усі виробники й імпортери насправді зацікавлені в тому, щоб це був прозорий маркетинг з адмініструванням від виробника та імпортера. Але той, хто сьогодні про це заявляє відкрито, вже зараз потрапляє в немилість мереж – препарати таких виробників або «просідають» в продажах, або взагалі зникають з полиць, замінюються аналогами (або менш популярними, або набагато дорожчими). Тобто «виховуючи» в такий спосіб доброчесного виробника, аптечні мережі ще й встигають заробити на цьому за рахунок вищої маржі. Адже домовляються з іншим виробником, препарати якого менш популярні, про значно підвищені ціни, щоб це було вигідно аптеці. «Вершки» ділять між собою». Зрештою, страждає пацієнт, який залишається без доступних ліків.  

Після прийняття Постанови КМУ № 895 нарешті з’явилася можливість покласти край домінуванню аптечних мереж на ринку та їх «диктуванню» умов, що призводило в тому числі й до деформації ціноутворення на ліки. Тож суспільство очікує реальних кроків на виконання цього важливого документа, що дасть можливість державі відстежувати реальну структуру аптечного ринку, унеможливить приховані або дискримінаційні схеми на всіх етапах ланцюга постачання ліків, тож має сприяти й справедливому ціноутворенню. Хоча досягнення такої мети потребує комплексних заходів.