В Україні запровадять формат eCTD, а е-рецепти вмістять в європейський «електронний гаманець»

Е- рецепти витісняють паперові, але…

Наразі в Україні запроваджено електронні рецепти на всі рецептурні препарати. Водночас діють паперові рецепти. Чому залишився такий формат?

Електронні рецепти в Україні почали впроваджувати з 2019 року. Спершу вони були передбачені виключно на препарати, які увійшли до державної програми реімбурсації «Доступні ліки». Оскільки держава сплачує за них кошти, а е-рецепт досить зручний, аби моніторити їх використання. Це потрібно ще й для того, щоб уникнути певних зловживань та зробити процес відпуску ліків максимально прозорим і зручним для пацієнта. До того ж електронні інструменти дають змогу відстежувати динаміку використання ліків, їх попит, а отже, більш ефективно планувати закупівлі та нові напрями реімбурсації. Тому на цю групу ліків наразі діють лише електронні рецепти (за виключенням прифронтових територій та територій активних бойових дій). Водночас з 2022 року почали впроваджуватися е-рецепти на ліки, які пацієнти купують за власні кошти. Це відбувалося в три етапи – спочатку на антибіотики, потім на наркотичні лікарські засоби, а з квітня 2023 року − на всі рецептурні препарати. Однак у період воєнного стану дуже важливо, аби пацієнт міг придбати ліки за власні кошти в будь-яких умовах (окрім наркотичних ліків), тому на них діють як електронні, так і паперові рецепти.

Скільки на сьогодні виписано рецептів і яка серед них частка паперових?

У межах програми реімбурсації за всі роки її функціонування виписано близько 71 млн е-рецептів. Щодо частки паперових, то, наприклад, торік їх було лише кількасот. Щодо ліків, придбаних за власні кошти пацієнтів, то з квітня 2023 року на них виписано близько 2 млн е-рецептів. Паперові ж рецепти обліковуються виключно на базі аптечних закладів, тому узагальненої статистики наразі немає.

Якщо пацієнт бажає отримати паперовий рецепт на ліки за власні кошти, чи може лікар йому в цьому відмовити, якщо і ЕСОЗ працює, і проблем зі зв’язком немає ?

На період воєнного стану лікар виписує рецепт, що більш зручний для пацієнта. За винятком наркотичних ліків – їх відпуск здійснюється виключно за е-рецептом.

Чи змінено порядок звітності про паперові рецепти?

Ні, все відбувається як раніше. Щодо е-рецептів, звітності як такої немає, бо всю інформацію легко моніторити через ЕСОЗ – можна проаналізувати як централізовані дані, так і ситуацію по кожному конкретному закладу.

Інформаційна довідка ще актуальна

Чи втратила свої функції інформаційна довідка до е-рецепта, чи вона ще потрібна?

Така довідка є допоміжною, якщо пацієнт хоче отримати е-рецепт, але не має телефону і відповідно не може отримати смс із даними рецепта. Тоді лікар роздруковує довідку, яка міститиме таку ж інформацію, що і смс (номер рецепта, код погашення, контакти лікаря тощо). Також інформаційна довідка необхідна, якщо громадянин України виїздить за кордон і має з собою наркотичні засоби − довідку необхідно пред’явити органам митного контролю.

Виявилося, що в деяких регіонах багато непогашених рецептів. У чому ви вбачаєте причини такого явища?

Коли йдеться про ліки за власні кошти пацієнта, то частина аптечних закладів не запитує на них рецепти (тож вони залишаються непогашеними), чим порушує вимоги, в тому числі й нормативного регулювання.

Дещо інша ситуація – у сільській місцевості, де значно менше аптечних закладів, вони віддалені, тобто пацієнтам складніше придбати препарати навіть отримавши рецепт. Тому для підвищення доступності ліків на таких територіях почали впроваджуватися інші рішення. Наприклад, мобільні аптеки, які зараз виїздять у прифронтові регіони. А також доставка ліків через «Укрпошту», в тому числі й у села.

Ліки – поштою: чи є ризики

Чи всі ліки можуть відпускати мобільні аптеки й чи приймають вони всі види рецептів?

«Аптеки на колесах» мають таку ж ліцензію, як і стаціонарні аптечні заклади, вони послуговуються тими ж правилами відпуску рецептурних і безрецептурних препаратів, тож приймають і електронні, і паперові рецепти.

Чи не трапляються випадки безрецептурного їх відпуску в такий спосіб і чи вдасться цього уникнути з «Укрпоштою»?

У кейсі «Укрпошти» повністю відпрацьовано алгоритм відпуску ліків. Вони отримали відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю. Важливо, що електронна роздрібна торгівля дозволяється виключно за електронними рецептами. Порушень тут не може бути, бо без підтвердження наявності е-рецепта доставка ліків пацієнту неможлива. Але якщо говорити про електронно-роздрібну торгівлю в цілому, то тут потрібно посилювати моніторинг і контроль.

«Укрпошта» працюватиме тільки за програмою «Доступні ліки»?

У них були не тільки такі плани, а й щодо безрецептурних препаратів.

У сільській місцевості – свої проблеми

Які рецепти можуть виписувати фельдшери? І як активізувати створення аптечних пунктів при ФАПах ?

На сьогодні фельдшери можуть виписувати лише паперові рецепти. Щоб долучити їм ще й е-рецепти, потрібно покращити матеріальне забезпечення ФАПів, адже сьогодні далеко не завжди там є комп’ютерна техніка, а також впровадити нормативні і технічні зміни.

Щодо аптечних пунктів при ФАПах, то все залежить від аптечних закладів, їх бажання та можливостей. Звісно, ми закликаємо максимально підвищувати доступність ліків сільському населенню й для цього було спрощено вимоги до аптечних пунктів чи закладів на сільських територіях. Але ринок самостійно регулює ситуацію.

Які види рецептів передбачено для ліків, вартість яких компенсується місцевими програмами?

Тут також можливі обидва варіанти. За винятком наркотичних препаратів. Торік, за наполяганням правоохоронних органів, ми запровадили виключно електронні рецепти на такі лікарські засоби, незалежно від джерела фінансування покриття їх вартості. Оскільки контролювати паперові рецепти досить складно й фіксувалися негативні явища в обігу наркотичних препаратів в Україні. Тому з метою посилення контролю було запроваджено використання тільки електронних рецептів (за виключенням територій активних бойових дій). Решта пільгових препаратів як і раніше відпускається за паперовим рецептом.

Новий формат роботи: які нюанси врахувати

Чи навчилися за цей час лікарі та фармацевти працювати з е-рецептами?

Щодо лікарів, то проблем з цим у них вже більшою мірою немає. А щодо фармацевтів, то складнощі виникають у закладах, які не долучилися до програми «Доступні ліки», тому існує поле для розвитку та навчання, щоб покращити знання й навички роботи з ЕСОЗ.

Який відсоток аптек працює з програмою «Доступні ліки» і як долучити тих, хто ще роздумує?

Участь у програмі реімбурсації для аптек добровільна. На разі 89% аптечних закладів, які зареєстровані в електронній системі охорони здоровʼя, працюють за цією програмою. А з початку 2024 року рішенням Уряду до неї зобов’язали також долучитися всі аптеки й аптечні пункти, які розміщені у приміщенні або на території лікувальних закладів. Бо якщо пацієнт звертається до аптеки в медзакладі, де лікується, й при цьому не має змоги придбати ліки за програмою реімбурсації, це не коректно.

На разі з’явилася можливість дистанційного виписування е-рецептів. Чи має право лікар відмовити в цьому пацієнту і в яких випадках?

Лікар виписує е-рецепт дистанційно, керуючись галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я. Якщо він передбачає можливі ускладнення чи серйозне захворювання, то рекомендуватиме пацієнту прийти на прийом для обстеження, відповідно до якого призначить лікування. Коли йдеться про нескладне захворювання, тоді можливе дистанційне виписування рецепта. Якщо пацієнт вважає, що лікар безпідставно відмовив йому в цьому, він може написати скаргу. Але поки що таких випадків не зафіксовано.

У регулюванні обігу ліків очікуються зміни

Чи плануються найближчим часом зміни в нормативці, яка регламентує порядок обігу ліків, зокрема, їх відпуску ?

У цій сфері плануємо низку змін і проєктів, починаючи з системи верифікації лікарських засобів із 2D-кодуванням. Цей проєкт — частина євроінтеграційних зобов’язань, він дозволить підвищити якість ліків в Україні. Також активно працюємо над рішеннями відповідно до закону про легалізацію канабісу, а саме, щодо системи відстеження ліків на його основі, а також електронного рецепта на екстемпоральні ліки. Адже сьогодні на такі препарати діють виключно паперові рецепти. Натомість згаданий закон передбачає, що це мають бути е-рецепти, тож готуємо відповідні нормативні зміни й технічні рішення на виконання норм закону. Це значний обсяг роботи, до того ж цей процес абсолютно новий для України. Також готуємося до запровадження обміну електронними рецептами з країнами Європи. Україна долучена до відповідної європейської програми, яка передбачає такий обмін. Зокрема, на рівні країн Європи працюватиме EU Wallet, так званий цифровий гаманець (умовно його можна порівняти з «Дією»), який буде доступний в різних країнах. У ньому міститимуться різні документи, в тому числі й електронний рецепт.

Яких ще цифрових новацій очікувати фармі?

Спільно з Мінекономіки працюємо над цифровізацією дозвільних документів Держлікслужби. Також працюємо над впровадженням формату eCTD – це європейська практика, яка в Україні поки що не запроваджена. Цей формат значно полегшить процедуру реєстрації та перереєстрації ліків.

Перешкоди об’єктивні, але здоланні

На шляху до євроінтеграції Україна має активно впроваджувати новації, але багато з них стримує війна. Як збалансувати великі зобов’язання та обмежені можливості ?

У нас немає іншого шляху, як іти вперед, бо це давнє прагнення України − вступити до Європейського Союзу. Тому в нас багато завдань, які маємо виконати. Наприклад, у частині, де згадуються цифрові рішення, існує 250 директив, які потрібно імплементувати. Ми розуміємо, що це великий обсяг роботи, який потребує людських і фінансових ресурсів. Тому вдаємося до планування та пріоритизації: що зробити в першу чергу, що – в другу. Воєнний стан суттєво впливає на цей процес, передусім через обмежені ресурси. Бюджетного фінансування не вистачить на всі рішення, які ми впроваджуємо. Тому часто звертаємось за підтримкою до міжнародних проєктів та партнерів. Також війна впливає на можливість швидкого впровадження тих чи інших рішень з максимальним охопленням усієї держави, адже маємо прифронтові території, зони бойових дій тощо. Однак ми рухаємося до євроінтеграції. Робимо все можливе, аби швидше реалізувати заплановане.

Ми бачимо нові цифрові проєкти та рішення, але не знаємо, яка команда працює над їх розробкою та реалізацією.

На цей рік заплановано 142 цифрові проєкти з різних напрямів сфери охорони здоров’я, які ми реалізуємо з різною пріоритетністю. До втілення проєктів долучаються команди з МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ДП ʼМедичні закупівліʼ, ДУ ʼЦентр громадського здоровʼяʼ та інших наших інституцій, а також де потрібно залучаємо інші міністерства, якщо це міжвідомчий проєкт. Принагідно я хочу подякувати і нашим командам, і лікарям та фармацевтам, які завжди на передовій змін. Бо новації – це непросто, вони сприймаються з тривогою і потребують певного часу для адаптації. Однак завдяки спільним зусиллям проєкти успішно втілюються в життя.