«Доступні ліки» та ПМГ: очікування та реальність

8 лютого у Києві відбулася зустріч представників медіа з керівництвом Національної служби здоров’я України. Говорили про те, як зробити доступнішими «Доступні ліки», про нововведення у Програмі медичних гарантій та про найближчі плани.

ThePharmaMedia була серед запрошених, тож, далі – про важливе та цікаве з цього заходу.

ПМГ- 2024: Докладніше про нововведення

Спершу декілька фактів про рік що минув. У 2023 році за надані медичні послуги в межах Програми медичних гарантій (ПМГ) українські лікарні отримали від держави 133,8 млрд грн, а медичну допомогу отримали майже 16 мільйонів пацієнтів. За обсягом фінансування на першому місці – спеціалізована медична допомога (99 млрд грн), на другому – первинна медична допомога (23 млрд грн) і на третьому – екстрена медична допомога (11 млрд грн).

За даними НСЗУ, у Києві спеціалізовану медичну допомогу у 2023 році надавали 112 закладів охорони здоров’я, а у Київській області — 86. У Києві найбільше пацієнтів отримали допомогу за пакетом «Профілактика, діагностика, спостереження і лікування в амбулаторних умовах», у Київській області — за пакетом «Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій».

У 2024 році фінансування ПМГ збільшено на 12%, на неї передбачено понад 159 млрд грн. Цього року до переліку, що складається з 44 пакетів медичних послуг, додалися три нові пакети:

• «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)»;
• «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів»;
• «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин».

Послуги з трансплантації будуть оплачені через НСЗУ залежно від трансплантованого органу, а дотрансплантаційний та посттранслантаційний періоди оплачуватимуть окремо. Наприклад, за послуги з трансплантації серця НСЗУ сплачуватиме понад 2 млн грн, трансплантація легень – понад 2,6 млн грн.

За напрямом «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)» НСЗУ сплачуватиме 60 324 грн за один повний цикл, до якого будуть застосовуватись коефіцієнти відповідно від використаного методу запліднення яйцеклітини, а також повноти циклу. 

«Доступні ліки»: розвиток потребує аналізу

Що стоїть за сухими цифрами звітів?

26% погашених е-рецептів від усіх, що були виписані у сільській місцевості Київської області (33 000 погашених зі 124 000 виписаних). Як поставитися до таких даних? За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, — це не найгірший результат, на превеликий жаль, є й нижчі показники…

Але замість порівнювати незадовільне з найгіршим, в НСЗУ взялися з’ясувати причини такого стану речей, і з усіма цими та іншими питаннями пані керівник Національної служби здоров’я України (НСЗУ), за підтримки проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» вирушила у регіони, аби дізнатися безпосередньо у людей на місцях, чому вони не користуються державною підтримкою, натомість або не купують ліки взагалі (?), або купують їх власним коштом. Спеціалісти НСЗУ вже відвідали 19 регіонів і практикуватимуть такі зустрічі й надалі.

А поки що, керівництво НСЗУ в особі Наталії Гусак та пані директор Центрального міжрегіонального департаменту НСЗУ Алла Горбатюк наприкінці минулого тижня зустрілися в Києві з представниками медіа, щоб поділитися своїми висновками, зробленими за результатами цих відряджень та звернулися до присутніх з проханням активніше висвітлювати, особливо у місцевих мас медіа, важливі аспекти щодо програм, які створені та фінансуються державою задля того, аби люди не лишилися без медичної допомоги.

Зокрема, програма «Доступні ліки», на переконання Наталії Гусак може розширюватися не лише завдяки появі в ній нових найменувань в переліку, вона цілком може вийти на новий рівень піклування про людей, якщо долучити до неї медиків первинки, фельдшерів та соціальних працівників. Адже ці спеціалісти добре знають людей, які потребують допомоги: «Як, наприклад, моя 90-річна бабуся, яка отримує ліки проти хвороби Паркінсона за програмою «Доступні ліки», але, щоб їх отримати фізично їй потрібно дістатися до найближчої аптеки, що за десять кілометрів від її домівки, — каже Наталія Гусак. — Саме на таких живих прикладах: щодо кожного села та відстані до найближчої аптеки у кожному з них, щодо відсотка погашених е-рецептів, говоритимемо сьогодні з головами громад. Адже у нас є можливості забезпечити українців та українок тією державною програмую, яка життєво необхідна для них у цей час, і це є спільною відповідальністю НСЗУ та місцевої влади», — наголосила пані чиновник.

Вона також спростувала думку про те, що до програми «Доступні ліки» входять лише дешеві ЛЗ (що породжує сумніви щодо ефективного лікування), адже ціна деяких препаратів за окремими нозологіями може сягати й декількох тисяч гривень.

Загалом, нагадала Н.Гусак, програма «Доступні ліки» налічує понад 500 найменувань лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для фармакотерапії:

• серцево-судинних захворювань;
• діабету 2-го типу;
• цукрового та нецукрового діабету;
• бронхіальної астми;
• епілепсії;
• розладів психіки та поведінки;
• хронічного обструктивного захворювання легенів;
• хвороби Паркінсона;
• імуносупресивні препарати;
• тест-смужки для визначення рівня глюкози у крові;
• знеболювальні для паліативних хворих.

Повний перелік ЛЗ за програмою «Доступні ліки» тут.

Трохи цифр та щодо участі аптек у програмі «Доступні ліки»

Аптек-учасниць програми реімбурсації у Києві та області (за даними минулого року та на початок поточного) 1391 у місті Києві та 756 аптек в області, з них 144 – у селах Київської області.

За словами Н.Гусак, стати учасником Програми може будь-який аптечний заклад і це дуже просто зробити: подати заявку до НСЗУ, підписати договір. Виплати аптекам за цією програмою відбуваються вчасно навіть попри воєнний стан в країні. У Державному бюджеті на 2024 рік на програму реімбурсації виділено 5,2 млрд грн, що на 500 мільйонів більше, ніж у 2023 році.

У Київській області протягом минулого року було виписано понад 590 тисяч е-рецептів за програмою «Доступні ліки». За погашеними рецептами аптеки області отримали 150 млн грн від НСЗУ. Особливістю Київщини є те, що тут одна з найменших відстаней від місця надання первинної медичної допомоги до найближчої аптеки-учасниці програми «Доступні ліки».

В селах про «Доступні ліки» й не чули?

Під час поїздок до регіонів, спеціалісти НСЗУ виявили наступне: аптеки у сільській місцевості у т.ч. ті, що знаходяться у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ), не є учасниками програми «Доступні ліки».

Причини різні, але в основному, — це відсутність поінформованості про те, що стати її учасником легко й побоювання, що держава може не виконати своїх зобов’язань щодо виплат за відпущені за програмою ліки. Щодо технічних питань, наприклад, під’єднання аптечного закладу до ЕСОЗ, то відтоді як антибіотики в Україні почали відпускати за е-рецептом, вони залишилися у минулому. 

Загалом, як зазначають фахівці з НСЗУ, різниця між рівнем реалізації програми (погашенням рецептів) у міській та сільській місцевості разюча. За їхньою інформацією, велика кількість жителів сіл мусять їздити до міських аптек за ліками, а інші не отримують ліків взагалі.

Так, за даними НСЗУ:

• у містах Київщини було погашено 101% рецептів (більше рецептів, ніж виписано);
• у селищах міського типу – 99%;
• у селах області 26% рецептів.

Отже, роблять висновок в НСЗУ, для покращення доступу пацієнтів до програми реімбурсації ліків необхідна тісна взаємодія з місцевою владою як у питаннях аналізу наявної на місцях аптечної мережі у співвідношенні з кількістю жителів громад, розв’язання проблем транспортного сполучення з населеними пунктами, де є аптеки з «Доступними ліками», так і щодо стимулювання аптек долучатися до програми.

Щодо можливих шляхів наближення до пацієнтів програми «Доступні ліки»

Щодо проблеми фізичної доступності ліків до пацієнтів, від журналістів, зокрема, прозвучало запитання: чи буде реалізовано, анонсовану Ігорем Смілянським, директором Укрпошти, ініціативу щодо доставки ліків (до віддалених сіл тощо) працівниками пошти? Зрештою, цю ідею підтримав й очільник МОЗ Віктор Ляшко.

З огляду на ті нововведення, — підкреслила Н.Гусак, що вже відбулися, зокрема, перші «Мобільні аптеки», що запрацювали в селах та на прифронтових територіях, виключати нічого не можна. Принаймні такий концепт наразі розробляється командами МОЗ, Укрпошти та НСЗУ.

Натомість вже нині потрібно звернути увагу, наголошує голова НСЗУ, на використання наявних потенційних можливостей. Наприклад, у сучасних відремонтованих амбулаторіях часто є можливість відкрити аптечний пункт, де відпускалися б ЛЗ за програмою «Доступні ліки», але такого, на жаль, там, як правило, немає. Хоча у березні 2023 року внесено необхідні зміни й затверджено нові Державні будівельні норми для закладів охорони здоров’я, тож, це можливо. Можливо, варто зобовʼязати аптеки, що знаходяться на території лікарень, ставати учасниками програми реімбурсації.

Крім того, можна було б також залучити до програми фельдшерів, соціальних працівників, які контактують з пацієнтами з мало мобільних груп безпосередньо. 

Резюме

На закінчення, Наталія Гусак анонсувала наступні зустрічі з журналістами, які будуть присвячені, зокрема, продовженню розпочатої розмови щодо реалізації державних програм в регіонах, робиті щодо дотримання прав пацієнтів та здійснення моніторингу НСЗУ.

Вона також зауважила, що, окрім вище зазначеного, найважливішим критерієм оцінки роботи державних програм є відгуки про них від пацієнтів. Україніці поки що не надто охоче долучаються до цього процесу, але ж зворотний зв’язок і контроль дуже важливі для удосконалення якості.

Отже, до зустрічі!