Цифрова медицина і фарма: нові проєкти вже в роботі

У планах – 142 проєкти

Команда ЕСОЗ вже реалізувала чимало проєктів у сфері електронного здоров’я. Як вони вплинуть на пацієнтів, лікарів?

Команда ЕСОЗ на чолі з МОЗ та НСЗУ активно працює заради покращення якості та доступності послуг у сфері охорони здоров’я України та успішно впроваджує цифрові інструменти. Так, українці вже користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, електронні лікарняні тощо. Крім того, пацієнтам вже не треба збирати та роками зберігати частину паперових довідок, адже усі дані надійно зберігаються в електронній медичній картці пацієнта. 

У 2023 році нам вдалося втілити чимало важливих проєктів. Особливо хочу наголосити на важливості та успішності запуску е-рецепта на всі рецептурні ліки. Окрім того, з 8 жовтня запрацював е-рецепт на медвироби (першими стали рецепти на тест-смужки за програмою реімбурсації). 

Національний офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я схвалив дорожню карту проєктів eHealth на 2024 рік. У планах – 142 проєкти, серед яких проєкти у сфері громадського здоровʼя, кібербезпеки, євроінтеграційного та антикорупційного напрямів, інтеграції з іншими державними системами та реєстрами тощо. ДП ʼЕлектронне здоровʼяʼ візьме участь у впровадженні понад 40 цифрових проєктів.

На які новації чекати лікарям та пацієнтам

Які проєкти зараз напрацьовуються?

Наразі у роботі команди такі проєкти, як: «Кабінет пацієнтаʼ, ʼОптимізації процесів щодо реєстрації пацієнта в ЕСОЗʼ, ʼРеєстрація іноземних громадян в ЕСОЗʼ та інші.

Ми активно працюємо над реалізацією декількох проєктів у сфері електронних медичних записів стаціонарної медичної допомоги в ЕСОЗ. 

Ще один важливий проєкт — впровадження системи обліку медичної практики команд лікування, які формуються на певний період для заздалегідь визначених цілей. Цей функціонал стосується обліку команд медичних спеціалістів, які об’єднуються для надання цілеспрямованої стаціонарної медичної допомоги пацієнтам із конкретними медичними потребами.

Проєктом, зручність і важливість якого, сподіваємося, оцінить кожен українець стане впровадження і використання електронних пацієнтських сервісів особистого кабінету пацієнта. Це один із найважливіших обовʼязкових кроків початку прямої взаємодії пацієнта з ЕСОЗ. 

Продовжуємо активно розбудовувати реабілітаційну складову в охороні здоровʼя в ЕСОЗ, а також в планах — розробка медичних висновків для процесів усиновлення. 

Це далеко не весь перелік проєктів, про важливість яких можна говорити. Але вже очевидно, що це досить великий обсяг роботи із «гарячими» дедлайнами. І попри великі навантаження, нашій команді вдається справлятися з усіма викликами. Попереду їх не менше, але ніщо так не тішить, як успішні результати роботи і можливість покращувати якість послуг у своїй країні. Тож вдячний кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні. 

ЕСОЗ і фарма: інноваційні рішення

Які з проєктів, що розробляються, стосуватимуться фармгалузі та фармкомпаній?

Так, є кілька проєктів, які стосуватимуться фармацевтичної сфери. Наша команда активно долучена до загального процесу цифровізації охорони здоров’я. Зокрема, ми відповідаємо за розробку таких реєстрів, як реєстр дезінфекційних засобів та реєстр харчових добавок, брали участь у розробці системи нотифікації косметичної продукції. Це важливе рішення для інтеграції з іншими системами, зокрема країн ЄС. До речі, згадані проєкти з розробки реєстрів реалізовуються на платформі Дія.Engine — це інноваційне рішення, завдяки якому державні органи можуть зручно створювати реєстри та керуватимуть ними.

Тримаючи курс на євроінтеграцію, плануємо запровадити обмін електронними рецептами між європейськими країнами.

Пріоритети цифровізації диктує час 

З якими головними труднощами ви зараз стикаєтеся? Як визначаєте пріоритетність проєктів — які важливо втілювати саме зараз, а які можуть і почекати? 

З початком війни ми змушені були переглянути пріоритети та порядок розробки нових сервісів, більше уваги приділити підтримці стабільної та захищеної роботи центральної бази даних ЕСОЗ, вдосконаленні поточного функціоналу та розробці проєктів задля потреб воєнного часу. Так, зʼявилася необхідність якнайшвидше розробити новий функціонал обліку реабілітаційних втручань на основі МКФ. 

З огляду на підготовку до вступу в ЄС актуальними стали проєкти, які покривають вимоги з цифровізації медицини, починаючи від інтеграції довідників до впровадження сервісів щодо відпуску ліків за е-рецептом. 

Загалом більшість цифрових інструментів на сьогодні створюються для того, щоб наблизити медичну допомогу до людини. Так, е-рецепт можна отримати дистанційно без прийому лікаря, що значно спрощує життя. 

В умовах війни зʼявилася також особлива потреба в телемедичних проєктах, що вирішують низку проблем з доступністю медичної допомоги для людей, які живуть у віддаленій місцевості або ж перебувають на території активних бойових дій. 

У цілому, звичайно, розробка деяких проєктів змістилася в часі, деякі – відкладено до завершення воєнного стану. Підсумовуючи, скажу, що ми зосереджені не лише на підтримці стабільної роботи ЦБД ЕСОЗ та виконанні євроінтеграційних вимог, але й на розвитку функціоналу системи і створенні корисних сервісів для пацієнта.

Безпека, стабільність і професіоналізм актуальні завжди

Як ви можете охарактеризувати вашу роботу у воєнний час? Чи є у вас потреба в кадрах?

Як я вже наголошував, пріоритетом у роботі залишається підтримка стабільності і безпеки ЦБД ЕСОЗ. Адже без цього лікарі не зможуть надавати медичні послуги. Попри виклики в умовах війни, українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. 

Зараз ми, так би мовити, в стані підвищеної готовності до будь-яких зовнішніх загроз — як блекаутів, так і кібератак. Тож ми передбачили низку заходів для забезпечення стабільної та безперебійної роботи центральної бази даних і подбали про захист цих даних. Зокрема, дані розміщені у різних дата-центрах, які є географічно розрізненими. Застосовуються підвищені вимоги до кібербезпеки — це і обмеження доступів, і спеціалізована система захисту. Наші фахівці постійно проводять аудит безпеки системи і опрацьовують результати. Завдяки вжитим заходам центральна база даних продовжувала працювати навіть у періоди блекаутів у 2022 році і впевнені, що так буде і надалі.

Щодо кадрових питань, то ми намагаємося зберегти поточний темп руху, адже в умовах війни частина досвідчених спеціалістів пішла до лав Збройних Сил України. Так, у нас є вакансії, і ми запрошуємо до співпраці професіоналів, які окрім того є ідейними людьми — відчувають причетність до великої справи, до розбудови цифрової медицини в Україні.