Нові е-сервіси – які зміни торкнуться БПР, інтернатури, обігу ліків та «революції» у МСЕК

ЕСОЗ – найбільша ІТ- система в Україні

Про функціонування ЕСОЗ та плани її розвитку на найближчу й подальшу перспективу йшлося на зустрічі представників МОЗ України, НСЗУ та асоціації розвитку інформаційних систем з представниками ЗМІ.

Зокрема, заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич презентувала роботу вже впроваджених цифрових проєктів, зазначивши, що ЕСОЗ в Україні розвивається дуже швидко і пройшла шлях, який розвинені країни світу проходять впродовж 10 чи й 20 років. На сьогодні вона є найбільшою IT системою в державі, що отримує схвалення міжнародних партнерів. А деякі країни готові переймати український досвід.

Втім, цілі цифровізації сфери охорони здоров’я – конкретні й орієнтовані на українських медичних та фармацевтичних працівників (аби завдяки е-сервісам зменшити бюрократію і навантаження на них), пацієнтів (завдяки чому вони можуть отримувати якісні та доступні послуги в зручному режимі), а також управлінців галузі, які на основі електронної бази даних зможуть приймати ефективні рішення, – зазначила заступниця міністра.

У 2023 році МОЗ завершило інвентаризацію наявних на сьогодні 7 інформаційних електронних систем та 150 реєстрів у сфері охорони здоров’я, частина з яких застаріла. ЕСОЗ є ядром національної екосистеми цифровізації сфери охорони здоров’я і містить низку сучасних функціоналів:

• електронну медичну картку пацієнта
• електронне направлення
• електронний рецепт
• медичний висновок про народження дитини «еМалятко»
• медичний висновок про тимчасову непрацездатність (електронний лікарняний)
• функціонал обліку реабілітаційних втручань.

На разі ЕСОЗ охоплює понад 16 тис. медичних закладів, 430 тис. медичних та аптечних працівників, які щоденно працюють з електронними інструментами та реєстрами даних, а також містить основну інформацію про здоров’я понад 30 млн українців.

Крім сервісів, впроваджених в ЕСОЗ, запущено пілот електронної системи управління запасами ліків та медичних виробів «e-Stock». З’явилися нові модулі системи «MedData», серед яких – «Гуманітарна допомога», «Вакцинація» та «Облік».

Плани на 2024 рік: утримати успіхи й відповісти на нові виклики

Дорожня карта з цифровізації сфери охорони здоровʼя — масштабна, вона містить 142 проєкти, які реалізуватимуться з урахуванням пріоритетності.

У 2024 році на перший план виходить реалізація наступних проєктів державного рівня:

• кабінет пацієнта (із залученням МІСів та «Дії»). На першому етапі у ньому можна буде укладати декларації з сімейним лікарем онлайн. До того ж, як відомо, для сімейних лікарів наразі знято обмеження щодо кількості пацієнтів, з якими вони можуть окладати декларації. Незабаром відбудеться тестування кабінету на обмеженій кількості пацієнтів, надалі функціонал розширюватиметься. Це буде найбільшим цифровим проєктом
• система «єКров»: цифровізація процесів донорства крові, а також безпеки і якості крові та її компонентів. У 2024 році планується впровадження першої складової цієї системи
• розпочнеться робота над системою «еМСЕК», яка органічно вплітатиметься у реформування медико-соціальної експертизи в Україні
• буде створена е-система БПР
• стартує е-система розподілу в інтернатуру
• планується далі розвивати функціонали для стаціонарної медичної допомоги і реабілітації
• з’являться нові види медичних висновків (для усиновлення дитини та для отримання водійського посвідчення)
• триватиме робота над технічним забезпеченням проведення щеплень в аптечних закладах фармацевтичними працівниками
• очікується подальший розвиток телемедицини. На сьогодні в цій сфері функціонує 8 гуманітарних проєктів на суму понад 4 млн доларів, які впроваджуються в закладах охорони здоров’я. Вони передбачають консультування по вибухо-вогнепальних пораненнях, опікових травмах, дистанційне спостереження за вагітними тощо. Окрім їх подальшого розвитку буде проводитися розробка ключових напрямків телемедицини – телеметрії, телеконсультування та телерадіології.
• пріоритетним залишиться напрямок забезпечення кібербезпеки ЕСОЗ
• надалі проводитиметься робота з підвищення цифрові компетентності працівників охорони здоров’я, які мають користуватися існуючими й новими сервісами.
• реалізація євроінтеграційних проєктів — на сьогодні існує близько 250 директив ЄС щодо різних цифрових рішень, які в Україні вже імплементували чи мають імплантувати у сфері охорони здоров’я.

Ключовою стане розробка інформаційної платформи даних, на якій відображатимуться показники та індикатори з різних систем та реєстрів сфери охорони здоров’я. Завдяки цьому можна буде швидко й ефективно аналізувати дані й порівнювати їх з даними інших країн світу. Це стосуватиметься показників як національного, так і регіонального чи місцевого рівнів.

Проєкти у сфері ліків: пріоритети і терміни

• Продовжиться робота над створенням та впровадженням системи верифікації лікарських засобів з 2D кодуванням. Цей проєкт розрахований на кілька років, адже для його реалізації необхідно імплементувати європейські вимоги, оскільки планується, що національна організація з верифікації ЛЗ буде створена й функціонуватиме як у країнах ЄС. На сьогодні відповідний проєкт постанови Кабміну винесено на громадське обговорення. У 2024 році буде напрацьовано вимоги до ІТ системи.
• Планується впровадження міжнародного формату подачі загального технічного документа (еСТD) для реєстрації лікарських засобів.
• Напрацьовуватимуться електронні рішення для контролю за обігом лікарських препаратів на основі канабісу.
• Буде модернізовано 2 е-реєстри — лікарських засобів та медичних виробів. Водночас вирішуватиметься питання інтеграції систем та реєстрів сфери охорони здоров’я з іншими державними системами та реєстрами (як для верифікації даних, так і для запуску нових проєктів)
• Передбачено подальший розвиток системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів «e-Stock». У 2023 році було запущено лише два модулі цієї системи, цього річ буде реалізована решта.

Е-МСЕК як частина глобальної реформи

Представниця МОЗ зазначила, що запровадження новації відбуватиметься у двох напрямках:

1. Прийматимуться швидкі рішення для вдосконалення чинної системи МСЕК. За результатами її перевірки в усіх регіонах країни (на виконання рішення РНБО) було виявлено низку недоліків та проблем, які й доведеться вирішувати в оперативному режимі. Зокрема, серед основних викликів — неукомплектованість МСЕК через дефіцит лікарських кадрів; недостатнє забезпечення комісій комп’ютерами для роботи в ЕСОЗ. Крім того, були виявлені недоліки в оформленні медичної документації через недостатню обізнаність працівників з вимогами законодавства в цьому питанні. Також було виявлено випадки можливих порушень, через що за результатами перевірок на повторний розгляд було направлено кількасот справ (відповідно про це повідомлено правоохоронні органи). Тож на разі МОЗ готує зміни до нормативно-правової бази з питань кадрового, матеріально-технічного забезпечення МСЕК та навчального компонента, аби вдосконалити їх роботу в умовах зростаючого навантаження на комісії внаслідок війни та зростання кількості людей, які отримують статус інвалідності.
2. На більш тривалий період розрахована докорінна реформа системи МСЕК. Ії концепцію почали напрацьовувати ще торік. Вона передбачає впровадження міжнародних інструментів, зокрема міжнародного класифікатора функціонування (МКФ) який має бути імплементований не лише у сфері охорони здоров’я, а й в інших, дотичних до надання послуг чи виявлення потреб для людей з обмеженими можливостями. На разі МКФ вже застосовується – впродовж минулого року до ЕСОЗ було внесено понад 1 млн електронних медичних записів з використанням МКФ. Надалі планується на базі МКФ впровадити єдиний інструмент для різних сфер, який дозволить стандартизовано виявляти потреби людей з обмеженими можливостями, фіксувати ступінь таких обмежень, а також підбирати необхідні їм послуги (і не тільки у сфері охорони здоров’я, а й, наприклад, щодо професійного перенавчання тощо). Ключова мета реформи МСЕК – зробити все можливе, щоб повернути людину до активного життя. Це все відбуватиметься з обміном даними між системами та реєстрами 4-х ключових сфер – охорони здоров’я, соціальної та економічної сфери, зайнятості й освіти. Тому нормативні та цифрові рішення щодо е-МСЕК, спільно напрацьовують відповідні міністерства. Коли згадана реформа реалізується на повну силу, процеси буде автоматизовано і застосовуватимуться міжнародні стандарти, МСЕки, як такі, перестануть існувати. Водночас МОЗ усвідомлює складність та чутливість такої реформи у плані сприйняття населенням, тож обіцяє певний перехідний період в її реалізації. Але вже в 2025 році реформа МСЕК стартує.

Е- рішення щодо ліків на основі канабісу – складно, бо вперше

У Законі про легалізацію медичного канабісу передбачено реалізацію наступних е-рішень:

• створення електронної системи, яка фіксуватиме весь цикл: від вирощування рослин до їх обігу на території України і до обігу лікарських препаратів на основі канабісу. Зараз МОЗ працює над технічним завданням для створення цієї системи. Це один із найскладніших проєктів, оскільки охоплює абсолютно нові для України процеси. Щоб його повноцінно запустити, потрібно врахувати всі аспекти. Зокрема, нормами закону передбачено, що на кожній рослині має бути унікальний ідентифікатор.
• передбачається запровадження електронних рецептів на екстемпоральні лікарські засоби на основі канабісу.