Роботу ЕСОЗ адаптовано до воєнного стану, аптекам – приготуватися до нововведень

Про це наша розмова з в.о. генерального директора ДП »Електронне здоровʼя» Олександром ЄМЦЕМ.

Плани й пріоритети дещо змінилися

Чи всі проєкти, які вже стартували, вдається підтримувати сьогодні, під час воєнного стану?

− Безумовно, війна внесла корективи в усі плани. Так, з початку повномасштабного вторгнення перед нашою командою постали пріоритетні завдання – стабільне функціонування електронної системи охорони здоровʼя, продовження розробки у плановому режимі, забезпечення максимального захисту всього кіберпростору ЕСОЗ, а також координація гуманітарних напрямів.

Ми швидко мобілізували необхідні ресурси та спрямували їх на допомогу в плані логістики міжнародної допомоги, збору потреб медичних закладів, трансферу аптечних та медичних працівників тощо.

Сьогодні більшість цих процесів уже відпрацьовані та автоматизовані.

Щодо дорожньої карти ЕСОЗ, безперечно, виникла необхідність переглянути пріоритети та порядок розробки нових сервісів, сконцентруватися на підтримці стабільної та захищеної роботи центральної бази даних системи та вдосконаленні поточного функціонала. Зокрема, нещодавно було доопрацьовано функціонал для середнього медичного персоналу, що дасть змогу повноцінно залучити медсестер та медбратів у лікувальний процес в ЕСОЗ та розвантажити лікарів, особливо в період воєнного стану.

ЕСОЗ переходить на європейські стандарти

Які проблеми сьогодні виходять на перший план і які найближчі плани з вдосконалення чи підтримки роботи ЕСОЗ?

− У пріоритеті сьогодні ті проєкти, які обслуговують потреби воєнного стану. Передусім це підтримка стабільної роботи ЕСОЗ, безпечне внесення медичних даних до системи, підтримка та вдосконалення ключових сервісів (е-лікарняні, COVID-сертифікати, електронні рецепти, медичні направлення тощо).

Інший напрям розробки – проєкти, які потребують поетапного впровадження, наприклад, електронний рецепт на Rx-препарати.

Наскільки якісно працюють сьогодні МІС та ЕСОЗ в цілому і яке на них навантаження? 

− Оскільки динаміка внесення даних до ЕСОЗ наразі нижча, ніж у довоєнний час, відповідно, і навантаження на центральний компонент також дещо менше.

З іншого боку, внутрішнє переміщення українців спричинило нерівномірний розподіл навантаження. Так, на заході країни кількість користувачів зросла, а на сході – зменшилася. Це позначилося й на навантаженні на деякі медичні інформаційні системи. У цілому, ЕСОЗ сьогодні працює в штатному режимі. 

Та попри труднощі, МІС роблять усе можливе в нинішніх умовах заради збереження даних, забезпечення ефективної працездатності, надання якісних сервісів та підтримки користувачів.

Чим допомагають міжнародні партнери у цей непростий час?

− Сьогодні ми всі є свідками того, що міжнародні компанії, уряди країн та медичні спеціалісти за кордоном активно допомагають Україні. Окрім іншого, міжнародна гуманітарна допомога включає постачання медичного обладнання та навіть ІТ-сервіси, які забезпечують постійний доступ до медичної допомоги.

Незабаром у регіонах активних бойових дій буде впроваджено спільний з міжнародними партнерами пілотний проєкт із телеконсультування при лікуванні вибухово-вогнепальних поранень. У рамках пілоту для лікарів стане доступним телемедичний сервіс, за допомогою якого вони зможуть отримати відеоконсультацію фахівця високоспеціалізованого закладу охорони здоровʼя.

Це стане суттєвим підсиленням цієї розробки в цілому та дасть змогу ЕСОЗ офіційно працювати за європейськими стандартами. Наразі ми ведемо перемовини з компанією SNOMED International щодо адаптації сервісу до українських реалій.

Доступ до медичних послуг спрощено

Чи змінилося щось у видачі медичних висновків про тимчасову непрацездатність, COVID-сертифікатів, роботі з електронними рецептами тощо?

− Технічно логіка цих процесів не змінилася. Втім, зʼявилося декілька організаційних та юридичних моментів, які дещо спрощують доступ до медичних послуг в умовах війни. 

Наприклад, зараз можна віддалено оформити електронний лікарняний за деякими категоріями непрацездатності (вагітність та пологи, ортопедичне протезування, загальне захворювання або травма, догляд за хворою дитиною) − для цього достатньо лише підтвердити набуття такої непрацездатності. Така можливість зараз доступна для українців, які перебувають за кордоном.

Щодо COVID-сертифікатів було прийнято рішення подовжити термін їх відображення у застосунку «Дія», аби українці за кордоном могли підтвердити курс щеплень, отримати необхідну дозу вакцини тощо.

До речі, невдовзі медичні брати та сестри первинної ланки також зможуть вносити дані про щеплення до ЕСОЗ.

Програма реімбурсації ʼДоступні лікиʼ повноцінно працює на тих територіях, де це сьогодні фізично можливо. Для отримання препаратів за програмою сімейний лікар може виписати електронний рецепт дистанційно. А якщо пацієнт не має доступу до лікаря, з яким укладена декларація, рецепт може виписати інший фахівець.

Кібератаки не влучають у медичний е-простір

Чи вдається контролювати все «електронне поле» охорони здоров’я, зокрема, в зоні бойових дій?

− Головне сьогодні – надання медичної допомоги тим, хто цього потребує, де б це не було. І саме на цьому зосереджені зусилля та ресурси всієї системи охорони здоровʼя.

Водночас безпека даних кожного українця для нас – пріоритет. Для цього ми впроваджуємо необхідні заходи контролю на всіх територіях, аби дані пацієнтів були надійно захищені, а несанкціонований доступ до них – неможливий.

Однак війна – це ще й кібератаки. Чи можливий надійний захист даних в таких умовах?

− Активні спроби країни-агресора дискредитувати захист ЕСОЗ, як і інших державних систем та сервісів, почалися ще до повномасштабної війни. Однак завдяки професіоналізму команди всі вони були безуспішними.

ДП ʼЕлектронне здоровʼяʼ як адміністратор центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя втілює всі необхідні заходи з протидії кібератакам та превентивно працює над посиленням безпеки ЕСОЗ.

Також до моніторингу безпеки залучені експерти провідних міжнародних аудиторських компаній.

Паперові документи – ненадійні

Які труднощі виникають в аптек та лікарень зі звітністю, їх вдається подолати зараз, чи все відкладено на потім?

− На жаль, через бойові дії уже пошкоджено та знищено сотні аптечних та медичних закладів, внаслідок чого втрачено чимало паперової медичної документації, яка досить часто не підлягає відновленню. Тому, попри те, що із запровадженням воєнного стану були прийняті рішення, які послаблюють адміністративне навантаження, як на медичних, так і на аптечних працівників, ми закликаємо за можливості вносити дані до ЕСОЗ. Це надійно, безпечно та гарантує збереженість таких даних. 

Тимчасові норми буде переглянуто

Сьогодні дозволено отримання ліків без рецептів, медичної допомоги – без декларації з лікарем чи його направлення. Як це позначається на обліку роботи аптек та медичних закладів? 

− Дійсно, від початку повномасштабних воєнних дій були прийняті такі рішення задля забезпечення безперешкодного доступу пацієнтів до медичної допомоги та лікарських засобів на всій території країни, а особливо в зонах бойових дій. 

Однак отримання рецептурних засобів без рецептів – це тимчасова норма, яка з часом буде переглянута. Зокрема це стосується регіонів, де ситуація більш стабільна, доступ до лікарень безперешкодний, а забезпечення ліками достатнє.

Е-рецепт «на потім» не відкладається

Тобто аптечним закладам варто готуватися до цього вже найближчим часом?

− Ми продовжуємо працювати над електронним рецептом на всі Rx-препарати. Звісно, у звʼязку з воєнним станом проєкт довелося змістити у часі.

Звісно, враховуючи всі умови та обставини, які ускладнюють аптечним закладам такий відпуск, це запроваджуватиметься поступово − у межах перехідного періоду.

Сьогодні ми вже завершуємо роботу над формуванням його моделі та нормативно-правовим регулюванням.

Важливо розуміти, що перехідний період − це не відкладення підготовки закладів «на потім», а навпаки, можливість поступово підготуватися, адаптуватися до змін та навчитися працювати з системою до повноцінного впровадження цільової моделі.

Отже, за цей час медичні та аптечні заклади мають обрати власну МІС та підключитися до електронної системи охорони здоровʼя, якщо досі вони ще цього не зробили. Сподіваємося, що аптечні заклади, які працюють у відносно безпечних регіонах та мають таку фізичну можливість, розпочнуть підготовку своєчасно.