Нові нюанси БПР: що зміниться для лікарів, чого чекати фармацевтам, хто фінансуватиме і контролюватиме процес

Сергій Убогов. /Прес-служба МОЗ України
Сергій Убогов. Прес-служба МОЗ України

Попри відтермінування атестації для лікарів, вдосконалення системи БПР набирає обертів. 2023рік обіцяє багато новацій: розробку нових порядків атестації для всіх категорій, перегляд таблиць нарахування балів, розширення переліку заходів,створення та апробацію е-системи БПР.

Як зміняться «правила гри» після запровадження пакета нових документів, коли на них чекати і які особливості БПР для нових категорій працівників охорони здоров’я, — розповів начальник управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, доктор фармацевтичних наук, професор Сергій УБОГОВ.

 Основні вектори вдосконалення системи БПР

Ще одна вимога щодо освітньої складової – провайдери обов’язково повинні надавати навчальну програму заходів БПР, зокрема, тренінгів, семінарів. Нехай вона буде не такою об’ємною, як у вишах, але ми пропишемо до неї мінімум вимог: які розділи містить, на який контингент розрахована, який формат навчання передбачає, які компетентності здобуде учасник та як їх проконтролювати.

Свого часу МОЗ анонсувало розробку пакета змін до нормативки щодо БПР і запровадження їх у 2023 році. Чого на разі очікувати?

Зміни напрацьовувались протягом всього 2022 року, хоча з початком війни робота в цьому напрямку дещо призупинилася. Однак вже через кілька місяців процес знову активізувався. Тобто навіть в умовах воєнного стану ми не зупиняємося в розвитку системи – працюємо над основними напрямками змін.

Перший — розширення контингенту працівників сфери охорони здоров’я, на яких поширюється система БПР.

Другий – вдосконалення та розширення освітньої складової заходів БПР, відповідно, й підвищення вимог до провайдерів.

Третій – запровадження електронної системи БПР, що забезпечить прозорість цього процесу та мінімізує корупційні ризики.

Фінансування БПР – діятиме комбінована модель

Практично всіх цікавить питання фінансування: якщо набуття щорічних 50 балів є обов’язковим, то чи буде держава компенсувати витрати на навчання?

МОЗ вже розробило проєкт постанови Кабміну, яка затвердить порядок використання коштів на здійснення БПР (нині документ вже перебуває на погодженні у Мінфіні). Попередньо ми планували, що не менше 50% лікарів, які працюють в комунальних закладах охорони здоров’я, отримають державне фінансування на проходження БПР.

На жаль, через війну відбувся секвестр витрат державного бюджету, зокрема на освіту.

На разі вистачає коштів лише для 40% лікарів, щоб запровадити так звану модель капітаційного фінансування.

Тобто, лікарі, які протягом року проходитимуть заходи БПР, подаватимуть документи на підтвердження своїх витрат на ці заходи, і їм відшкодовуватиметься по 2 тис. грн на кожного (така сума передбачена на 2023 рік). МОЗ виділятиме кошти на обласні департаменти, а ті пропорційно розподілятимуть їх між закладами охорони здоров’я. Зі свого боку заклади повинні скласти відповідний план: скільки лікарів в поточному році проходитиме БПР за такою схемою.

Для чого потрібен такий план?

По-перше, керівник закладу відповідає за навчання та професійний розвиток персоналу. По – друге, у такий спосіб він може спланувати, яка частка лікарів навчатиметься за капітаційною моделлю, а яка піде на бюджетні цикли тематичного вдосконалення в заклади вищої освіти. Одна й та ж людина не може йти за обома напрямками. Але наступного року ці списки можна поміняти місцями.

Тобто ми пропонуємо комбіновану систему оплати БПР: за капітаційною оплатою плюс виділяємо кошти за іншою бюджетною програмою для вишів, де організовуються цикли тематичного вдосконалення.

Відтак і решта лікарів, які не змогли скористатися капітаційною оплатою, не платитимуть за навчання зі своєї кишені. Безперечно, вони можуть за бажання відвідувати інші, платні заходи, але держава вже засвідчує готовність виділяти бюджетні кошти на підтримку й стимулювання БПР за двома складовими.

Після затвердження нового порядку використання коштів ми хочемо передбачити наказом МОЗ критерії, за якими керівник комунального закладу має визначати черговість включення лікарів до такого плану. Щоб все було справедливо, на рівних умовах, а не «для своїх».

Також на 2023 рік ми передбачаємо в бюджеті певну суму коштів на адміністратора системи БПР.

Коли запрацює національна агенція БПР

Хто виконує цю роль?

На проміжному етапі становлення системи функцію агенції БПР виконує Центр тестування МОЗ. Хоча в перспективі планується, що це має бути окрема інституція, на зразок Акредитаційних рад безперервної медичної освіти в Європі та США, яка розвиватиме систему, здійснюватиме моніторинг заходів БПР тощо.

На разі ці завдання вже потрібно виконувати, тому держава виділяє кошти для функціонування підрозділу, який опрацьовуватиме заявки майбутніх провайдерів, працюватиме з їхньою документацією, реєструватиме заходи БПР тощо.

А щодо окремої агенції, хотілося б створити її якомога швидше, однак все впирається в кошти. Нині в пріоритеті – оборона держави. Однак навіть за таких умов ми продовжуємо вдосконалювати систему БПР.

«Групи рівних» доповнять перелік заходів неформальної освіти

Чи торкнеться це освітньої складової?

Безперечно! Ми розширили перелік заходів неформальної освіти, які можуть проводитися провайдерами, а також вдосконалили процедуру дистанційного їх проведення у синхронному та асинхронному форматі. До цього переліку входять не лише різні тренінги, семінари, а й ноу-хау – участь у «групах рівних». Це коли на майданчику одного із закладів охорони здоров’я збиратимуться невеликі групи фахівців з інших закладів, обмінюватимуться досвідом, точками зору, обговорюватимуть клінічні випадки.

Ми розробимо окреме положення про функціонування «груп рівних»: вимоги, критерії проведення, щоб це дійсно був якісний захід БПР, а не його імітація.

Ми вивчили світовий досвід щодо такого формату, він добре себе зарекомендував. Тож маємо запровадити його в Україні.

Гадаєте, приживеться на наших традиціях?

Згоден, що у нас звикли до традиційних форм освіти, де учасники більш пасивні: хтось слухає, а хтось лише вдає, що слухає. Також у нас немало заходів у дистанційному форматі, коли спікер говорить, а слухач «за кадром» займається своєю роботою, наприклад, приймає пацієнта. Це фікція, а не навчання. Тож маємо думати, як контролювати активність і реальне залучення до участі в заході слухачів під час дистанційних форм навчання, щоб з ними був зворотний зв’язок і можливість перевірити, чи вони «в процесі».

Ще одна вимога щодо освітньої складової – провайдери обов’язково повинні надавати навчальну програму заходів БПР, зокрема, тренінгів, семінарів.

Нехай вона буде не такою об’ємною, як у вишах, але ми пропишемо до неї мінімум вимог: які розділи містить, на який контингент розрахована, який формат навчання передбачає, які компетентності здобуде учасник та як їх проконтролювати. Щоб не було пасивного слухання теорії там, де потрібно набути практичних навичок. Тоді можна видавати сертифікат і говорити про якість таких заходів. Водночас мають бути прописані вимоги до викладачів та тренерів, які їх проводять.

Провайдерів і слухачів перевірятимуть «на марші»

Чи реально перевірити залученість дистанційного слухача до процесу навчання і забезпечити його активність?

По-перше, мають бути певні обмеження щодо кількості учасників на різних заходах. Якщо це семінар, тренінг, то аудиторія у 100 осіб – нонсенс, це має бути не більше 12 осіб. Тоді є можливість з кожним поспілкуватися індивідуально, отримати зворотний зв’язок.

По-друге, викладач також повинен уміти утримувати аудиторію і володіти для цього відповідними технічними навичками.

І нарешті потрібно робити вибіркові перевірки заходів (за ідеєю це функція агенції БПР, її представники повинні мати доступ до зареєстрованих заходів, щоб перевірити, чи відповідають вони задекларованим програма, на якому рівні відбуваються, чи не містять реклами тощо). Провайдери повинні надати можливість представнику агенції відвідати дистанційний захід – вибірково або за скаргою.

Впродовж нинішнього року ми напрацюємо більш дієву систему моніторингу за якістю заходів БПР і в плані їх організації, і щодо змістовного наповнення. Для цього слід залучати експертів за певними напрямками і представників професійних асоціацій.

На перспективу цими питаннями опікуватимуться й самоврядні організації — лікарські, фармацевтичні, мед сестринські палати, які набудуть таких повноважень після прийняття закону про самоврядування у сфері охорони здоров’я.

Електронна система — БПР без корупції?

Кажуть, що уже в першому півріччі нинішнього року слід очікувати запровадження електронної системи БПР.

Війна внесла свої корективи в наші плани. Тож за найоптимістичнішими прогнозами, запуск системи відбудеться лише восени — з метою її апробації. Більш повноцінно вона має запрацювати з 1 січня 2024 року. Передусім необхідно розробити порядок її функціонування.

На разі ж Центр тестування МОЗ розробив на своєму вебсайті окремий розділ «БПР», де розміщена вся нормативна база, технічний регламент, перелік провайдерів та заходів БПР.

Станом на минулий рік було зареєстровано майже 270 провайдерів і близько 3600 заходів БПР.

Це ще не реєстр провайдерів в повному розумінні цього терміну, але з часом такий буде сформовано. Нова е-система БПР, яка нині напрацьовується, буде більш досконалою, захищеною, матиме кращий сервіс подання документів для провайдерів і головне, що ми розробляємо її з «прив’язкою» до майбутнього реєстру працівників сфери охорони здоров’я.

Такий реєстр стане ефективним інструментом управління кадровими ресурсами в охороні здоров’я, адже МОЗ бачитиме, які спеціалісти, якої кваліфікації, з яким стажем працюють у галузі. І можна буде відстежувати безперервний розвиток кожного фахівця від студентської лави чи закінчення інтернатури впродовж всього професійного життя. Також створюватимуться особисті кабінети медичних та фармацевтичних працівників, які проходять БПР, викладачів і членів атестаційних комісій. Розуміємо, наскільки це амбітне завдання, але це ще й потужний інструмент подолання корупційних ризиків у згаданій сфері.

Зрештою, це і є головною метою створення реєстру та електронної системи БПР в цілому: все буде максимально прозоро, мінімізується людський чинник. Також запровадження е-системи БПР надасть змогу медичному чи фармацевтичному працівнику обрати найкращого провайдера. Водночас ми запускатимемо систему забезпечення якості всіх провайдерів БПР.

Порядки атестації і бали – різні для різних категорій

Знаковим стало поширення БПР на медсестер, фармацевтів, професіоналів з вищою немедичною освітою. Чи потребує це розробки додаткових нормативних актів?

Так, всі, хто працює в системі охорони здоров’я, навіть якщо вони не мають базової медичної освіти, мають відповідати певним вимогам, в тому числі й щодо постійного професійного розвитку. Така новація дійсно потребує розробки великого пакета нормативно-правових актів, в тому числі й юстованих наказів.

Передусім необхідно розробити нові порядки атестації (окремо – для медсестер, фармацевтів і для професіоналів з вищою немедичною освітою), де для них буде передбачена процедура набирання балів БПР.

На разі розроблено проєкти таких документів. А оскільки ми додаємо нові заходи неформальної освіти (ті ж «групи рівних»), потрібно вдосконалювати й відповідні документи, які діють для лікарів, зокрема, вносити зміни в додаток 4 до положення про порядок атестації лікарів, критерії нарахування балів за відповідні заходи БПР тощо. Чинна таблиця нарахування білів стане основою і для інших категорій – з урахуванням певної специфіки.

Які нюанси передбачаються в організації БПР фармацевтів?

Зараз ми узагальнюємо пропозиції щодо цього від фармацевтичної спільноти. Оскільки багато фармацевтів працюють в приватних аптечних мережах позмінно, маємо передбачити для них більш гнучкі дистанційні форми БПР, наприклад, навчання вихідного дня, у вечірній час тощо.

Не менш важливо розробити тематику такого навчання, тому провайдери мають урахувати в тому числі й актуальність сучасних викликів: які компетентності потрібні фармацевту найбільше, які психологічні навички необхідно вдосконалювати для комунікації з відвідувачами аптек, як упередити професійне вигорання і набути певних менеджерських якостей тощо.

Дуже важлива тематика — фармопіка, впровадження нових підходів належної аптечної практики. Зрештою, чому б не зробити «групи рівних» і для фармацевтів?

Також сьогодні для клінічних психологів передбачена супервізія, оскільки вони постійно працюють з людьми, мають великі ризики професійного вигорання. Я переконаний, що в нинішніх умовах супервізії потрібно проводити і для фармацевтів, і для лікарів. Чому б не робити це, як форму навчання?

Чи буде однаковою кількість обов’язкових балів БПР для фармацевтів, лікарів та медсестер?

Поки що орієнтуємося на те, що для медсестер це буде 30-40 балів, для фармацевтів – як і для лікарів чи трохи менше. Проєкти відповідних документів виноситимемо на громадське обговорення і збиратимемо пропозиції від колег та професійної спільноти.

Хто визначає, скільки балів нараховується учаснику заходу?

Коли провайдер проводить певний захід БПР, він зобов’язаний наперед вказувати кількість балів, яка чітко відповідає тій, що визначена у додатку до наказу про порядок атестації лікарів. Тобто якщо за семінар наказом передбачено 10 балів, провайдер не може видати сертифікат на 20 балів. Центр тестування це також може перевірити, і він контролює ситуацію.

Однак існує ще один дуже серйозний фільтр – атестаційна комісія, яка переглядає портфоліо лікаря, всі його сертифікати про участь у заходах БПР і перевіряє підстави для нарахування балів згідно з наказом. Якщо виявить невідповідність, то не зарахує «неправильні» бали під час атестації.

Про об’єктивні та суб’єктивні перешкоди

Чи не внесла війна певний хаос у БПР, адже атестацію скасовано, керівники не зацікавлені відпускати дорогоцінні кадри на навчання?

Так, війна частково уповільнила цей процес. Бо коли почалося повномасштабне вторгнення, основний акцент було зроблено на те, щоб максимально залучити кадрові ресурси до надання медичної допомоги. Навіть на законодавчому рівні було внесено зміни, щоб залучати інтернів, студентів старших курсів, і тих лікарів, у яких спливли терміни атестації — не вистачало кадрів.

З тих же причин було скасовано атестацію лікарів, а, відтак, і обов’язкові щорічні 50 балів. Однак при цьому ніщо не заважає лікарям та іншим фахівцям відвідувати заходи БПР. Якщо фахівець формально ставиться до свого професійного розвитку, він скористається тим, що це не обов’язково. Але більшість лікарів зацікавлені в підвищенні професійного рівня, тож постійно беруть участь в заходах БПР.

Щодо керівників, які мають сприяти такій ініціативі, нині в комунальних закладах з цим простіше, адже їм надходять бюджетні кошти. Натомість приватні заклади виходять виключно з власних фінансових можливостей, державні — мають певні бюджетні статті, з яких можуть виділяти кошти на підвищення кваліфікації персоналу. Хоча за рахунок господарської діяльності керівник закладу може знаходити і більше фінансів, щоб відшкодовувати витрати на навчання своїх лікарів. Головне, щоб він робив це справедливо і обгрунтовано.