Мобільні аптеки відрізнятимуться від «безколісних»: які вимоги висуваються?

Де функціонуватимуть мобільні аптечні пункти, хто і як їх контролюватиме, і до яких вимог мають готуватися аптечні мережі, котрі готові підтримати таку ініціативу — розповідає перший заступник міністра охорони здоров’я України Сергій ДУБРОВ.

Мобільні аптеки поїдуть у «забуті села»

Одним з питань, яке викликало дискусії на етапі обговорення проєкту урядової постанови було те, де саме повинні бути мобільні аптечні пункти.

Уряд ухвалив постанову, яка дозволяє ліцензіатам з роздрібної торгівлі лікарськими засобами утворювати мобільні аптечні пункти, котрі зможуть функціонувати виключно у сільській місцевості, де відсутні аптеки чи аптечні пункти, а на період воєнного стану – ще й на прифронтових територіях чи у зонах надзвичайних ситуацій.

Дехто вважає, що достатньо було обмежитися виключно прифронтовими територіями, де наразі суттєво зруйнована медична та аптечна інфраструктура, а в сільській місцевості потрібно пробувати інші варіанти забезпечення населення ліками.

Мене дивує така позиція і я категорично з нею не погоджуюся. Бо сьогодні в деяких областях лише 2% сільських населених пунктів мають аптечні заклади. Взагалі цей показник по Україні коливається від 2 до 58%, залежно від регіону. Всього у селах та селищах працює приблизно 5 700 аптек та аптечних пунктів. А понад 20 тисяч таких населених пунктів взагалі не мають пунктів продажу ліків! І в населення, яке там проживає, м’яко кажучи, обмежений доступ до лікарських засобів або й відсутній взагалі. Тому постанова, яку Уряд ухвалив на початку серпня, і дозволяє створювати мобільні аптечні пункти саме в сільській місцевості, де ця проблема надзвичайно актуальна. Щодо альтернативних способів забезпечення сільського населення ліками, в тому числі з переліку програми реімбурсації, безперечно, ми над цим також працюємо. Але це – завдання на перспективу. Наразі ж фокусуємо увагу на створення мобільних аптечних пунктів і це абсолютно правильне, логічне рішення, спрямоване на корисну справу — забезпечення доступності населення до лікарських засобів.

А в інших, невоюючих країнах світу, такий механізм забезпечення ліками використовується?

Так, як приклад — США, де функціонує така модель, яку ми запропонували.

Хто організовуватиме пересувні аптеки і визначатиме потребу в них — місцева влада, самі аптечні мережі ?

Ні Міністерство, ні місцева влада не можуть змусити власників аптечних мереж створити мобільні аптечні пункти чи розробити для них маршрут обслуговування населення. Тобто ліцензіат з роздрібної торгівлі самостійно визначатиме потребу в них і маршрут, в яких населених пунктах вони здійснюватимуть роздрібну торгівлю ліками зі своїх мобільних пунктів. Тож маємо говорити й про соціальну відповідальність ліцензіатів щодо забезпечення населення ліками. А якщо хтось вбачає ризик потенційної конкуренції, тож і не підтримує ідею щодо створення мобільних аптечних пунктів, то можна їх заспокоїти: відповідно до постанови заборонено здійснювати торгівлю ліками з МАПів у тих населених пунктах, де вже є стаціонарні аптечні заклади.

Вимоги – прості й доступні

Які вимоги до мобільних аптечних пунктів щодо транспорту, умов зберігання та реалізації ліків, чи відрізнятимуться вони від традиційних і чим саме?

У постанові чітко прописані такі вимоги. Основні з них: ліцензіат, який проводить господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мобільний аптечний пункт, повинен забезпечити для цього відповідний штат співробітників. Це водій і не менше ніж один фармпрацівник, який здійснюватиме відпуск лікарських засобів.

На відміну від стаціонарних аптек для МАПів не потрібно запроваджувати посаду завідувача, тобто на них не розповсюджується така ліцензійна вимога.

Щодо транспортного засобу: у мобільному аптечному пункті має бути достатня площа для зберігання та реалізації лікарських засобів і медичних виробів. Передбачена обов’язкова наявність холодильника та касового апарата, пристроїв для вимірювання температури та вологості повітря в МАПі, забезпечення умов для санітарної обробки рук співробітників. Також до ліцензійних вимог внесено необхідність маркування автомобіля надписом «Мобільний аптечний пункт» та наявність інформації про приналежність до певного ліцензіата. Це абсолютно адекватні вимоги, прості для виконання.

Які ліки можна буде придбати в пересувній аптеці, чи обмежено їх перелік порівняно з іншими аптечними закладами і в яких саме позиціях?

У МАПі можна буде придбати практично всі лікарські засоби, які продаються у звичайних аптеках (як безрецептурні, так і рецептурні). Виключення – наркотичні засоби, прекурсори та психотропні препарати, їх відпуск у мобільних аптечних пунктах не дозволений.

Контроль за пересувними аптеками – чи вистачить потенціалу

Як відстежити такі моменти, адже дехто вважає, що процес реалізації ліків у мобільних аптеках може бути неконтрольованим через відсутність інтернету в селах чи поблизу бойових дій?

Сьогодні важко уявити село без інтернету 3G чи LTE. Я відвідую багато різних регіонів і не бачу багато населених пунктів, в яких би був відсутній мобільний інтернет.

Хто контролюватиме роботу пересувних аптек? Чи достатньо кадрового потенціалу Держлікслужби для того, щоб охопити маршрути, які аптечні мережі самі для себе встановлюють?

Контроль за діяльністю МАПів здійснюватиме Держлікслужба. Ми погоджували з нею відповідні зміни до постанови Уряду. Я вважаю, що персоналу служби достатньо для здійснення таких перевірок. До того ж неправильно говорити, що пересувні аптеки їхатимуть, куди захочуть. Тому що маршрут мобільного аптечного пункту має бути затверджений ліцензіатом. Він повинен містити чітку інформацію про пункт відправлення, кінцевий пункт призначення, пункти завантаження, розвантаження, стоянок транспорту. Ліцензіат зобов’язаний подати повідомлення про маршрут аптечного пункту Держлікслужбі, а також органу місцевого самоврядування ще до початку провадження цього виду діяльності.

МАП з точки зору комерційної

Чи вигідно буде створювати мобільні пункти власникам аптечних мереж?

Я вважаю, що певний комерційний інтерес в цьому буде. Але тут вже самі ліцензіати мають розраховувати свої потенційні прибутки. Мета МОЗ – забезпечити доступ населення до лікарських засобів і максимально спростити умови для ліцензіатів, аби її реалізувати.

У процесі обговорення цієї ідеї ви спілкувалися із власниками мереж. Як вони реагують, чи швидко підуть створення МАПів?

Представники великих аптечних мереж підтримують цю ідею, з їхнього боку не пролунало заперечень. Але практична реалізація ідеї — це виключно їхнє рішення. І впливати на них ми не можемо. Ми лише даємо механізм для реалізації цього проєкту. І можливостей для цього достатньо.

Чи вдасться уникнути потрапляння фальсифікату в аптеки на колесах?

Проблему боротьби з фальсифікованими ліками не можна вирішити в окремих аптеках, незалежно від того, мобільні вони чи стаціонарні. Потрібно говорити про абсолютно всі аптечні заклади, адже ліцензіати здійснюватимуть продаж тих самих лікарських засобів і в стаціонарних аптеках та аптечних пунктах, і в МАПах. На перспективу, і це вже передбачено законом «Про лікарські засоби», який набере чинності через три місяці після закінчення воєнного стану, буде запроваджено 2D кодування, яке, на мою думку, остаточно вирішить питання фальсифікації лікарських засобів. Тому що контроль здійснюватиметься під час ввезення препарату в Україну, виготовлення на вітчизняних фармацевтичних підприємствах, а також його реалізації, що унеможливить фальсифікацію. Поки що все обмежується проведенням відповідних перевірок з боку Держлікслужби, оцінкою якості лікарських засобів. Але ми рухаємося в Європу і впроваджуємо 2D кодування.