Аптеки «на колесах» і фармацевти – вакцинатори: які аспекти не враховано

Про це – розмова з очільником Аптечної професійної асоціації України, доктором фармацевтичних наук, професором Володимиром РУДЕНКОМ.

Чи вирішать мобільні аптеки проблему доступності ліків

Наразі активно обговорюється перспектива створення так званих аптек на колесах. Чи все готове для реалізації такої ідеї?

Метою створення мобільних аптечних пунктів (МАПів) проголошено забезпечення ліками громадян на територіях, де відсутні стаціонарні аптеки чи аптечні пункти в зоні бойових дій та надзвичайних ситуацій. І це дійсно проблема для вказаних територій, тож спроби її вирішити вітаються — пацієнти не повинні відчувати труднощів з доступністю ліків з будь-яких причин, в тому числі через події, які заважають доставити медичні товари. На жаль, у постанові чітко не прописано, як МАПи доставлятимуть ліки, як їх там реалізуватимуть тощо.

Та й в цілому, це не гарантує можливості забезпечити все населення необхідними ліками. Але найголовніше – те, за що ми весь час виступаємо: наші громадяни, незалежно від того, на якій території України вони проживають, повинні бути забезпечені лише якісними лікарськими засобами. Зміни, які пропонується внести до ліцензійних умов, прописують дуже розпливчасті вимоги до МАПу. Відомо лише, що це має бути автомобіль, у якому достатньо місця, щоб забезпечити умови зберігання та реалізації ліків.

А хто і як їх контролюватиме?

У тому то й справа. Держлікслужба не має ні фізичної, ні фінансової спроможності проконтролювати пересувні аптечні пункти, тим більше, якщо вони будуть по всій території України, адже попередньо пропонувався саме такий варіант. І тоді ніхто не відстежить ні цін на ліки, ні правил їх реалізації, ні наявності касових чеків тощо. До того ж будь-хто може наклеїти на автомобіль наліпку «Ліки», й продавати продукцію сумнівної якості чи й фальсифікат.

Тому дуже добре, що МОЗ дослухалося до наших пропозицій і зауважень, коли ми заперечували проти дозволу працювати МАПам по всій території України, бо це буде хаос в реалізації ліків. Наразі постановою прописано, що виїзна торгівля ліками може бути здійснена тільки в зоні бойових дій або надзвичайних ситуацій. І це правильно.

А щодо віддалених населених пунктів, на нашу думку, краще внести відповідні зміни до низки нормативних актів України (як ми й пропонували МОЗ) щодо розширення дозволу здійснювати реалізацію лікарських засобів ФАПами, які є практично в кожному селі, в тому числі й там, де немає аптечного закладу чи аптечного пункту.

Але ж МОЗ вже дозволило працівникам ФАПів відпускати ліки за договором з аптечною мережею.

Так, сьогодні така можливість наче б то існує, але вона не працює на повну силу. Нині ФАПи дуже обмежені у своїх правах. Щоб реалізувати ліки, потрібно бути суб’єктами підприємницької діяльності. А завідувач ФАПу, фельдшер чи медсестра не можуть працювати одночасно і за контрактом з лікувальним закладом (на своїй основній посаді), і як ФОП – це сьогодні заборонено.

ФАПам потрібно надати більше можливостей для реалізації ліків. Наприклад, дозволити встановлювати касові апарати за спрощеною системою, провадити підприємницьку діяльність, укладати договори напряму з аптечними закладами, реалізувати ліки кінцевому споживачу. Тобто потрібно не так вже й багато змін, але вони важливі. Ми надавали відповідні пропозиції до МОЗ, і думаю, що вони будуть враховані.

Тобто цей крок – єдиний вихід

Зовсім ні. Ще один аспект – сьогодні в Україні дозволена дистанційна доставка лікарських засобів. Аптечні заклади мають розгалужену мережу і можливість такої доставки в будь-який населений пункт України, а громадяни своєю чергою можуть замовити ліки або через службу доставки мережі, або через поштові відділення, яким сьогодні це дозволено у разі укладання угоди з відповідними ліцензіатами роздрібної торгівлі ЛЗ.

Чи відомий перелік ліків, які можна буде реалізувати через мобільні аптечні пункти?

До реалізації в МАПах дозволено все – як рецептурні, так і безрецептурні ліки. Хоча ми наполягали на тому, аби МОЗ визначив чіткий перелік таких лікарських засобів. На жаль, до нас не дослухалися. Я вважаю, що це неправильно, бо сьогодні ми боремося за відпуск ліків за рецептами, за електронний обіг, за те, щоб видавалися фіскальні касові чеки тощо. А як можна видати фіскальний чек в МАПі, якщо він виїздить туди, де немає інтернету, або й взагалі зв’язку тощо. Тож насправді питань більше, ніж відповідей.

Чи анулюють назви аптек із соціальною чи економічною складовою

Вітер змін торкнувся й стаціонарних аптечних закладів — їм заборонено називатися «з натяком» на соціальну орієнтованість чи цінову політику. Доведеться перейменовувати цілі аптечні мережі?

Ця історія не нова, вона триває вже кілька років. Наразі постанова, яка вносить відповідні зміни до ліцензійних умов, уже прийнята, й незабаром набуде чинності. Там чітко прописано, якої інформації не повинно міститися на вивісці аптечного закладу. Тож юристи працюють над тим, як бути в цій ситуації аптекам, коли, наприклад, є патент на вивіску, чи зареєстрована торгова назва, і отримано відповідні дозволи на це від держави.

Як бути з «невідповідною» назвою – вона забороняється й анулюється? Адже якщо брати європейський досвід, то там у назві аптек немає жодної згадки про якусь соціальну спрямованість чи економічну складову. Тобто на вивісці написано або просто «аптека», або якась її торгова назва. А ми ж декларуємо, що Україна гармонізує своє законодавство з європейським. Тож і відповідні зміни вписуються в цей контекст. Не повинна аптека вказувати у своїй назві орієнтованість на ціни. Тож юристи шукають вихід, як бути аптекам, котрі потрапили в таку неоднозначну ситуацію.

До речі, щодо цін. Зі скасуванням карантину в Україні повертається ПДВ на «ковідні» ліки та медичні вироби. Це не стане додатковим клопотом для аптек?

Сталося як завжди – права рука не узгодила те, що написала ліва, а крайніми залишилися аптеки. Свого часу ми озвучували, що потрібен перехідний період для того, щоб аптеки могли реалізувати залишки таких товарів або повернути їх постачальниками після скасування карантину і втрати чинності нормативних актів, з ним пов’язаних. Але до нас не дослухалися, тож тепер в аптеках дійсно залишилися певні залишки «ковідних» товарів, на які зараз донараховують ПДВ. Катастрофи в цьому немає, але аптечні заклади все ж несуть певні фінансові втрати і виконують зайву роботу. Аби був встановлений перехідний період (хоча б на 1-3 місяці) для реалізації залишків, їм би було набагато простіше. Але маємо те, що маємо.

Щеплення в аптеках потребує обговорення всіма стейкхолдерами

Чи надавали ви свої пропозиції під час обговорення оновленого проєкту постанови щодо залучення фармпрацівників до проведення профілактичних щеплень, адже це теж уже історія з продовженням?

Ми не просто долучаємося до обговорення, АПАУ неодноразово ініціювала цю ідею. Ми зверталися і до МОЗ, і до Держлікслужби, говорили про це на круглих столах, на аптечному саміті. Особливо наполягали на тому, що аптекам потрібно дозволити такий вид діяльності, коли почалася пандемія COVID-19. Зрештою, у сезон грипу це також дуже актуально, адже виникає потреба в додаткових щепленнях, лікувальні заклади не встигають їх проводити, або не мають достатньої кількості вакцин. Тож ми й виходили із пропозицією дозволити такі щеплення в аптечних закладах (як у деяких країнах Європи).

Безперечно, це не стосується планових щеплень згідно з Національним календарем, йдеться тільки про критичні ситуації, коли в державі не вистачає ресурсів. Та й людям зручно отримати щеплення в аптеці, щоб не перевозити вакцину в інше місце з ризиком порушити холодовий ланцюг і втратити ефект від вакцинації. Нарешті наші пропозиції почуті. Хоча ми пропонували внести зміни як у постанову про ліцензування медичної діяльності, так і в ліцензійні умови щодо діяльності аптечних закладів (це для нас основний нормативний документ).

Поки що опублікований проєкт постанови тільки щодо першої позиції. Там прописано, що на території аптечного закладу може здійснюватися вакцинація шляхом відкриття окремого кабінету. Ті, хто проводитиме щеплення в аптеці, повинні пройти відповідне навчання (на здобуття навичок з надання екстреної медичної допомоги, антишокової терапії тощо). Але поки що ми не зовсім розуміємо, чи будуть внесені зміни до ліцензійних умов для аптечних закладів.

Чому це так важливо?

Бо якщо такі зімни не буде внесено, то, схоже, що аптеці, яка бажає проводити щеплення, потрібно буде отримати ще й окрему ліцензію на заняття медичною практикою.

Якщо для цього потрібно організовувати кабінет щеплень, то він має відповідати певним вимогам — до площі, обладнання, санації, температурного режиму. Тож і виникає багато запитань до опублікованого проєкту постанови. Однак перший крок зроблено.

Яким має бути наступний?

Чекаємо від МОЗ роз’яснень, як ця послуга надаватиметься, чи вона оплачуватиметься, адже, наприклад, у приватних лікувальних закладах щеплення платні (маю на увазі не тільки вартість самої вакцини, а й її зберігання та самої процедури). Працівник має отримувати оплату за свою роботу, за облік вакцин тощо. Так само і в аптеці: як бути із закупленою аптекою вакциною, коли вона вводиться пацієнту – її списувати чи пацієнт має заплатити за неї? Якщо фармацевт вводить вакцину, він повинен отримати компенсацію за роботу. Організація роботи кабінету – це теж певні витрати.

Також незрозуміло, чи потрібно аптечному закладу заявляти в Держлікслужбу про надання додаткових послуг з вакцинації. І взагалі, це таки буде послуга чи гуманітарна акція? Щоб відповісти на всі ці запитання, пропонуємо МОЗ організувати круглий стіл на цю тему, запросивши до участі фахівців, які займаються вакцинацією, лікарів, аптечних працівників, всіх зацікавлених стейкхолдерів. Ми разом обговорили б нагальні питання і дійшли спільного рішення, як діяти аптекам: від отримання дозвільних документів до організації такої роботи.

Яким є міжнародний досвід у цьому питанні і чи складно його перейняти?

У деяких країнах Європи фармацевти проводять щеплення, у деяких — ні. Адаптувати такий досвід не складно, особливо для аптек, які мають достатні площі (на території в 50 м2 організувати додатковий кабінет для щеплень вочевидь проблематично). Ми готові долучитися до адаптації загальних правил.

Хто навчатиме фармацевтів проводити щеплення, відстежувати побічні реакції, надавати допомогу у разі можливих ускладнень і чиїм коштом?

Сьогодні підвищення кваліфікації фармацевтів відбувається коштом суб’єктів господарювання. Так само вони зможуть підготувати своїх працівників до проведення щеплень, якщо будуть в тому зацікавлені. Тим більше, що це не буде тривале навчання, швидше за все — кількаденні курси.

Щеплення в аптеках – справа добровільна, в той час, як обіцяють внесення змін до ліцензійних вимог щодо обов’язкової участі аптечних закладів у програмі реімбурсації. Як це сприйметься професійною спільнотою?

Ми завжди підтримували цю програму, як і запровадження електронного рецепта. Сьогодні більшість аптечних закладів України беруть участь у програмі реімбурсації. Якщо потрібно буде «підключитися» решті, думаю, що проблем не виникне. Це вже пройдений етап: минув період навчання, спроб і помилок, закуплене комп’ютерне обладнання, фармацевти знають, як працювати в електронній системі, вести реєстри, подавати звіти.

Питання в іншому: чи є потреба в залученні до програми реімбурсації всіх аптечних закладів? Чи є в цьому економічна доцільність? Чи вирішені всі питання на «доаптечному» етапі, наприклад, чи достатня кількість лікарів для охоплення всіх громадян медичною допомогою і виписування рецептів. А щодо аптечних закладів, то якщо приймуть рішення, що всі вони мають увійти в програму реімбурсації, я вважаю, що вони готові укласти додаткові договори.