Аптечний ринок: прибуток став важливішим за пацієнта 

Націнки – вгору, ВТМ – forever?

1. Аптеки підвищили націнки.  В тому числі на ті ліки, ціни на які були знижені виробниками. Тож для пацієнтів ліки дорожчають попри зниження оптових цін від виробників. Як приклад: Парацетамол-Дарниця №10 подешевшав на 31%, а роздрібна його ціна – на 23%. Але націнка аптек зросла з 15% до 30%. Таким чином попри зниження ціни виробника аптеки збільшили власний прибуток з кожної упаковки, – за рахунок споживача, який втрачає кошти. А оскільки максимальні націнки на ліки, роздрібна ціна яких менша ніж 50 грн, не регулюються, аптечні мережі взагалі встановлюють їх на власний розсуд. Таким чином дешеві ліки значно дорожчають, що викликає ефект зворотної дії реформи ціноутворення та викликає незадоволення споживача. Це ідеальний спосіб дискредитувати реформу. 
2. Замість дешевих ліків – дорогі аналоги. Ліки, ціни на які суттєво знизилися в рамках реформи ціноутворення, аптеки витісняються дорожчими аналогами, на яких мають вищу маржу. Дорожчі ліки завжди продавати вигідніше. Виробники, які знизили ціни на ліки, скаржаться, що обсяги їх продажу «раптом» суттєво просіли, іноді на 40%, а подекуди їх взагалі не знайти в аптеках. Зате пропозицій дорожчих аналогів – вдосталь. При цьому представники найбільших мереж маніпулюють, постійно стверджуючи, що підвищення цін на ліки залежить від виробників, а аптеки роблять все, щоб ціни для споживачів знизити, в тому числі й за рахунок маркетингових платежів. Та насправді порушниками ціноутворення виявляються самі аптечні мережі. Так, за даними Держпродспоживслужби, моніторинг цін на ліки в українських аптеках виявив порушення державних правил ціноутворення у понад 30% перевірок! 
3. У продажах аптек збільшується частка продукції  ВТМ.  Так, за підсумками травня 2025 року, у роздрібних продажах ця частка становила 4,7% у грошовому та 10,6% в натуральному вираженні. Найбільше в цьому сегменті — дієтичних добавок (вони становлять 21,6% у грошовому вимірі та 40,1% в упаковках). Це вигідно мережам, оскільки вони повністю контролюють ціновий ланцюг на ВТМ й уникають регулювання. Завдяки ВТМ аптечні мережі можуть отримувати +20–40 % маржі порівняно з класичними брендами, адже мережі повністю контролюють розміщення та продаж ВТМ: від ціни до розміщення на полицях і «нав’язування» споживачам. По суті вони ошукують пацієнта, адже ВТМ не завжди проходять такий самий рівень клінічних випробувань / досліджень, що й бренди, під котрі аптеки маскують «свою» продукцію. 

Що в «тіні» й кому на користь 

Не дають збідніти аптечним мережам й фінансові порушення. Наприклад, зарплати в конвертах. Так, зарплата фармацевта чи асистента на порталі вакансій вказана в розмірі 20-30 тис. грн, натомість офіційно в аптеках платять 9000 грн (дані Державної податкової служби).

Використання тіньових схем через гаманці/сервіси P2P та ухилення від податків також стало нормою для аптек. Зокрема, народний депутат України Сергій Кузьміних оприлюднив офіційну відповідь Державної податкової служби на своє депутатське звернення щодо податкового навантаження на фармацевтичну галузь. Найбільш разючим виявився показник аптечних мереж: у середньому лише 0,2–0,25% доходів сплачуються як податок на прибуток, що в 10 разів менше, ніж у виробників ліків (2–3%) та в 5 разів менше, ніж у дистриб’юторів (1–1,2%). З огляду на понад 200 мільярдів гривень річного обсягу аптечних продажів, йдеться про мільярди гривень, які оминають державний бюджет.

Порушення закону стало нормою 

Все це відбувається на тлі гучних заяв про турботу про пацієнтів та залякувань суспільства знову закриттям аптек, дефіцитом ліків та їх суттєвим здорожчанням замість здешевлення. 

Зрозуміло, що таку картину світу можна не тільки намалювати, а й втілювати — за відсутності чітких правил та належного державного контролю, до чого аптечний ринок вже добряче звик за період мораторію на перевірки, відсутності ефективних інструментів впливу на порушників, нестримної монополізації ринку. На жаль, порушення закону з боку аптечних мереж стало нормою. 

Відпуск рецептурних ліків без рецепта — масовий та системний.  

Фармацевти – не завжди фармацевти. Власники аптечних мереж набирають персонал без фармацевтичної освіти, що є порушенням вимог, і перевірки контролюючих органів, відновлені останнім часом, це підтверджують. Оскільки в Україні немає єдиного реєстру фармацевтів, споживачу нереально перевірити, хто консультує його в найближчій аптеці – дипломований спеціаліст чи просто продавець ліків. Так само немає реєстру й ФОП та юросіб, на які «подрібнюються» аптечні мережі. Висновок один: якщо ринок дерегульований, він стає полем «вільного заробітку», де прибуток завжди важливіший за пацієнта. 

Нагадаємо, нещодавно народний депутат України Сергій Кузьміних оприлюднив офіційну відповідь Державної податкової служби на своє депутатське звернення щодо податкового навантаження на фармацевтичну галузь. Отримані дані виявили шокуючу диспропорцію в рівні оподаткування різних сегментів ринку.

Також ми писали що колишній нардеп України Олександр Черненко написав у Facebook, що фармацевтичний ринок — один із найприбутковіших в країні: аптечні мережі стрімко розширюються та відкривають нові точки. Водночас, за його словами, за швидким зростанням приховується масштабне ухилення від сплати податків, що в умовах війни є абсолютно неприпустимим.