ревматологія

Згідно з даними, опублікованими в JAMA Neurology, ризик розвитку хвороби Паркінсона у пацієнтів з ревматоїдним артритом підвищений майже в 1,5 рази – у порівнянні з людьми, які не страждають на цей аутоімунний розлад.

Серед причин неефективності біологічних препаратів у ревматології розглядають імуногенність, яка залежить серед іншого стану імунітету пацієнта, структури біопрепарату та режиму терапії.

Пацієнтам з остеоартритом рекомендовано зниження маси тіла, а агоністи рецептора глюкагон-подібного пептиду-1 (GLP-1) часто призначаються якраз для схуднення.

Команда фахівців із США та Великобританії виявила звʼязок між складом мікробіому кишечника людини та запальними патологіями.

Згідно з даними, опублікованими в журналі Arthritis & Rheumatology, можна використовувати GlycA як інформативний маркер, який допоможе спрогнозувати повторні спалахи подагри.

Нідерландські фахівці досліджували вплив метотрексату на репродуктивну функцію у невеликій вибірці чоловіків з різними аутоімунними запальними захворюваннями.

Експерти зі Сполучених Штатів перерахували шкірні симптоми, на які слід звертати увагу у таких випадках.

Lupus Research Alliance (LRA) разом зі своєю філією Lupus Therapeutics оголосили про запуск масштабного обсерваційного дослідження системного червоного вовчаку.

Попри широке впровадження біологічних препаратів, цей антиметаболіт все ще широко використовується в терапії деяких форм псоріазу.

Згідно з висновками нідерландських учених, пацієнти жіночої статі з псоріатичним артритом з меншою ймовірністю досягають цілей лікування при застосуванні біологічних препаратів, які модифікують перебіг хвороби.

FDA розгляне заявку на застосування CABA-201 – препарату клітинної терапії системного червоного вовчаку та вовчакового нефриту – за прискореною процедурою.

Ринок новітніх препаратів від системного червоного вовчаку, який тривалий час стагнував, раптово ожив – на нього вийшли кілька інноваційних продуктів, а фахівці побачили в деяких існуючих препаратах нові терапевтичні можливості.