Діабет

Які дієтологічні втручання будуть ефективними (і, чи будуть?) для людей, яким доводиться долати водночас ризики діабету та дисліпідемії?

Чи можна уникнути або бодай відтермінувати, завдяки спеціальній дієті, старт статинотерапії у т.ч. людям з коморбідністю діабету та дисліпідемії? Адже, як не крути, а йдеться про ще один препарат для щоденного приймання, яких у людей з діабетом вистачає.

Говоримо про це сьогодні з Оленою В’ячеславівною ДОБРОВИНСЬКОЮ, лікарем-ендокринологом, дієтологом.

Дисліпідемія відіграє свою роль «злодія» у виникненні та прогресуванні серцево-судинних захворювань. А що як це ще й на тлі цукрового діабету? Який механізм взаємодії між цими станами, і як розірвати це замкнене коло?

Усі ці питання для читачів ThePharmaMedia висвітлила ендокринолог, дієтолог, к.мед.н., науковий співробітник ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України» Олена Вʼячеславівна ДОБРОВИНСЬКА.

Патологічні зміни кісткової тканини при цукровому діабеті обговорюють не так часто, як такі грізні ускладнення хвороби як ураження серцево-судинної системи та нирок. Але й вони також належать до групи хронічних ускладнень ЦД. До того ж є доволі частою причиною інвалідизації. 

У світі діабетичних технологій відбувається багато подій – від появи принципово нових розробок, що полегшують контроль діабету та й взагалі дозволяють жити з цією хворобою, не поступаючись якістю життя, до програм підтримки/е-органайзерів тощо. За всім і не встигнеш!

Поняття «контроль діабету» не обмежується лише контролем рівня цукру в крові. Це велика командна робота лікаря та пацієнта з використанням відповідального лікування, дієтологічних підходів та інших втручань. Діабет, як відомо, підступний саме своїми ускладненнями, тож, що маємо контролювати, щоб запобігти їм?

Сучасна діабетологія генерує новини чи не найчастіше за всі інші напрямки медицини: змінюється уявлення про саму хворобу, з’являються нові методи її корекції та ліки. А, оскільки ЦД – це ще й проблеми його ускладнень, метаболічного синдрому та переддіабету, за новинами в цій галузі пильно стежать всі лікарі.

Здається інтуїтивно зрозумілим, що, оскільки людям з діабетом 2 типу зазвичай потрібно уникати цукру, клініцистам слід рекомендувати їм продукти, що містять штучні підсолоджувачі, такі як аспартам чи сукралоза. Та насправді ці замінники приховують різні метаболічні сюрпризи.

Лікарі, пацієнти та вчені вкрай занепокоєні збільшенням вартості протидіабетичних ліків: ціни на інсуліни та глюкозознижувальні засоби продовжують зростати ледь не в геометричній прогресії.

Цукровий діабет, на жаль, не «одинак» – люди, які живуть з діабетом, мають й інші хронічні хвороби. Чи то як  його ускладнення, чи то як супутні захворювання. Так чи інакше, а всі вони, як і сам ЦД, потребують фармакотерапії. Тож, поговоримо сьогодні про несумісність між ліками. Як її подолати, якщо це можливо?

Діабетичний кетоацидоз (ДКА) – серйозне, потенційно небезпечне для життя ускладнення перебігу цукрового діабету у т.ч. й гестаційного, яке до винаходу інсуліну майже завжди було фатальним. Нині ДКА виліковний, але краще йому запобігти!

В інструкції до застосування цього «твінкретину» вказується, що під час його випробувань спостерігався ризик розвитку гострого панкреатиту. Виробник тирзепатиду рекомендує негайно припинити застосування препарату у випадку виникнення підозри на панкреатит і не призначати повторно, якщо панкреатит було підтверджено.

Техніка пересадки острівцевих клітин підшлункової залози має довгу історію розвитку: першу спробу ксентрансплантації сегментів цього органу було зроблено ще у 1983 році. Тож на сьогодні вчені накопичили чимало переконливих даних, які свідчать про ефективність цієї процедури – за певних обставин. Адже, на жаль, це дорогий та все ще недосконалий метод.