Діабет

Минулого року Міжнародна діабетична федерація (IDF) офіційно визнала діабет, повʼязаний із недоїданням, окремим типом захворювання — діабетом 5 типу. Це рішення ознаменувало історичний зсув у глобальному підході до проблеми поширеності захіорювання та привернуло увагу до стану, вперше описаного ще в 1955 році на Ямайці.

Порада «харчуйтеся правильно» звучить просто, але для людини з діабетом це лабіринт із суперечливих рекомендацій.

Діабетичні виразки найчастіше виникають у пацієнтів з діабетом 2 типу за умови стійкого запалення, гіпоксії тканин, периферичної нейропатії та гіперглікемії – всі ці чинники в комплексі ускладнюють загоєння рани та наражають хворого на ризик ускладнень.

Оскільки діабет 2 типу значно асоціюється з мультиорганною патологією, профілактика серцево-судинних та ниркових ускладнень у таких пацієнтів залишається високим пріоритетом.

Гіпоглікемія залишається основною перешкодою для досягнення цільових рівнів контролю рівня цукру в крові для більшості людей з діабетом 1 типу, в той час, як безсимптомна нічна гіпоглікемія – станом, потенційно здатним вбити пацієнта.

Що нового відбулося щодо лікування цих хвороб у 2025 році? Чого очікуємо найближчим часом? Про принципово нові молекули, цікаві дослідження, що дають нам привід для обережного оптимізму щодо лікування та навіть виліковування ЦД1, а також про щойно відкритий гормон – про все це розповіла лікар-ендокринолог, дієтолог, к.мед.н., провідний науковий співробітник відділу метаболічних захворювань ЦІМТ НАНУ та член Асоціації дієтологів України Ольга Сергіївна ОРЛИК. 

Які дієтологічні втручання будуть ефективними (і, чи будуть?) для людей, яким доводиться долати водночас ризики діабету та дисліпідемії?

Чи можна уникнути або бодай відтермінувати, завдяки спеціальній дієті, старт статинотерапії у т.ч. людям з коморбідністю діабету та дисліпідемії? Адже, як не крути, а йдеться про ще один препарат для щоденного приймання, яких у людей з діабетом вистачає.

Говоримо про це сьогодні з Оленою В’ячеславівною ДОБРОВИНСЬКОЮ, лікарем-ендокринологом, дієтологом.

Дисліпідемія відіграє свою роль «злодія» у виникненні та прогресуванні серцево-судинних захворювань. А що як це ще й на тлі цукрового діабету? Який механізм взаємодії між цими станами, і як розірвати це замкнене коло?

Усі ці питання для читачів ThePharmaMedia висвітлила ендокринолог, дієтолог, к.мед.н., науковий співробітник ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України» Олена Вʼячеславівна ДОБРОВИНСЬКА.

Патологічні зміни кісткової тканини при цукровому діабеті обговорюють не так часто, як такі грізні ускладнення хвороби як ураження серцево-судинної системи та нирок. Але й вони також належать до групи хронічних ускладнень ЦД. До того ж є доволі частою причиною інвалідизації. 

У світі діабетичних технологій відбувається багато подій – від появи принципово нових розробок, що полегшують контроль діабету та й взагалі дозволяють жити з цією хворобою, не поступаючись якістю життя, до програм підтримки/е-органайзерів тощо. За всім і не встигнеш!

Поняття «контроль діабету» не обмежується лише контролем рівня цукру в крові. Це велика командна робота лікаря та пацієнта з використанням відповідального лікування, дієтологічних підходів та інших втручань. Діабет, як відомо, підступний саме своїми ускладненнями, тож, що маємо контролювати, щоб запобігти їм?

Сучасна діабетологія генерує новини чи не найчастіше за всі інші напрямки медицини: змінюється уявлення про саму хворобу, з’являються нові методи її корекції та ліки. А, оскільки ЦД – це ще й проблеми його ускладнень, метаболічного синдрому та переддіабету, за новинами в цій галузі пильно стежать всі лікарі.