Соціальний пакет спеціаліста фармації

Як і де законодавчо визначені пільги для фармацевтів?

– Будь-яка праця за законом, коли між працівником і роботодавцем оформлені офіційні трудові правовідносини, має бути оплачуваною, з забезпеченням усіх необхідних та безпечних умов праці. Деяким категоріям працівників держава на законодавчому рівні встановлює пільги та надає певні соціальні гарантії. Для фармацевтичних працівників такі пільги закріплені у статті 77 Основ законодавства України про охорону здоровʼя (далі Основи). Це, наприклад, скорочений робочий день і додаткова оплачувана відпустка, пільгові умови пенсійного забезпечення.

Окрім законодавчих пільг, деякі роботодавці надають провізорам та фармацевтам ще й «соціальний пакет». 

У вакансіях часто вказують: «гарантуємо повний соціальний пакет». Що це, з чого складається і чи всім гарантований?

– Кодекс законів про працю України (КЗпП) закріплює право роботодавця на встановлення додаткових, порівняно з законодавством, трудових і соціально-побутових пільг для працівників (стаття 9-1) в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів.

Втім саме законодавство не містить юридичного поняття «соціальний пакет», а тому «повний» він чи ні – це суто субʼєктивна оцінка самого роботодавця або потенційного працівника. 

На практиці,це можуть бути:

• компенсація вартості проїзду до місця роботи та назад;
• забезпечення житлом у гуртожитку або часткова компенсація оплати найманого житла;
• забезпечення дітей працівників місцем у дошкільному навчальному закладі;
• забезпечення комплексними обідами;
• забезпечення абонементами до спортзалу тощо.

Перелік покращень життя працівників за рахунок роботодавця не обмежений.

Чи відрізняється соцпакет фармацевта від соцпакету для фахівців інших професій?

– Враховуючи відсутність законодавчих критеріїв та вимог до «соціальних пакетів», їхню схожість або відмінність можна аналізувати лише на конкретних прикладах.

Якщо роботодавець не виконує всіх умов соцпакету, чи можна на нього якось вплинути?

– Відповідь на це питання залежить від форми закріплення, змісту та умов надання соцпакету. Формою можуть бути: наказ роботодавця, затверджене ним положення про «соцпакет» чи окрему додаткову пільгу, а також письмовий трудовий договір або окремий розділ (додаток) колективного договору. Невиконання перших двох – власного наказу або положення – дає право працівникові оскаржити це у комісії по трудових спорах (КТС) аптечного підприємства (у разі, якщо його трудовий колектив складає не менш пʼятнадцяти працівників) або звернутися до суду у тримісячний термін.

Порушення останніх двох – колективного або трудового договору – також дає право на оскарження у КТС або суді, але і додатково дає право на звільнення у зручний для працівника час з вимогою виплатити вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку (частини 3 статті 38 та стаття 44 КЗпП). 

Чи передбачені якісь штрафні санкції у звʼязку з порушеннями в цьому контексті?

– Так, на осіб, які представляють роботодавця і з вини яких порушено чи не виконано зобовʼязання щодо колективного договору, накладається штраф до 1700 грн, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

На вимогу профспілок роботодавець зобовʼязаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобовʼязання щодо колективного договору (стаття 18 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993)

Які державні органи правосильні перевірити виконання роботодавцем зобовʼязань за соцпакетом?

– Оскільки «соціальні пакети» не передбачені законодавством, державні органи не наділені повноваженнями перевіряти виконання роботодавцями зобовʼязань за ними. Однак, перевірка з боку державних органів відносно «соцпакетів» може стосуватися дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку та оподаткування витрат роботодавця на їх надання. 

Чи є соціальною гарантією надання можливості для працівника підвищувати свій професійний рівень (відпустка на період проходження передатестаційних курсів тощо)? 

 – Згадана вище стаття 77 Основ закріплює право фармацевтичних працівників на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на пʼять років у відповідних закладах та установах. Якщо проходження передатестаційних курсів повʼязане з відривом від виробництва, тоді має бути виданий наказ про направлення на такі курси, що потребує відповідних компенсацій для працівника.

Так, згідно постанові Кабінету Міністрів України »Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 № 695 працівникам, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва (далі — навчання), встановлені наступні мінімальні державні гарантії:

• збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
• оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
• виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків добових. 

На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку, відшкодування витрат, повʼязаних з найманням житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень. 

Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, повʼязаних з найманням житлового приміщення, провадяться за місцем основної роботи.

Тобто дотримання роботодавцем таких зобовʼязань є виконанням вимог чинного законодавства, а не виконанням зобовʼязань за «соцпакетом».

Якщо проходження таких курсів буде ініціативою працівника, а не роботодавця, то він має право оформити на час навчання відпустку.

Однак, швидше всього, як показує практика, така відпустка буде надана без збереження заробітної плати, якщо інше не буде передбачено у колективному договорі або закладено до «соцпакету».