Україна посилює співпрацю з HERA: у МОЗ пояснили ключові напрями партнерства

Україна посилює співпрацю з HERA: у МОЗ пояснили ключові напрями партнерства /Марина Слободніченко/Facebook

Заступниця Міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко розповіла у своїх соцмережах про участь у засіданні HERA Board та окреслила поточні кроки України в напрямку медичної безпеки та співпраці з Європейським Союзом.

Україна приєднується до європейської системи реагування на загрози

Слободніченко зазначила, що HERA є ефективною платформою для обговорення загроз на європейському континенті та інструментів протидії їм. Вона нагадала, що рішенням МОЗ у 2023 році Україна отримала статус спостерігача в HERA Board, а у 2025 році приєдналася до Угоди ЄС про спільні закупівлі медичних засобів захисту, координацію яких здійснює HERA.

Посадовиця підкреслила:

«Ми вже розпочали важливу співпрацю, орієнтовану на майбутнє».

Що таке HERA і які загрози визначає ЄС

HERA — це європейська інституція Health Emergency Preparedness and Response, яка відповідає за готовність ЄС до транскордонних загроз, реагування на кризи та відновлення після них.

Серед основних груп ризиків, на яких зосереджується HERA:

  • респіраторні або контактні віруси з пандемічним потенціалом (зокрема, коронавіруси та грип);
  • антимікробна резистентність — зростаюча небезпека через зниження ефективності ліків;
  • загрози, пов’язані з конфліктами, а також хімічними, біологічними, радіологічними та ядерними агентами (CBRN).

Фармацевтична стійкість: пріоритети ЄС і можливості України

Особливий акцент у міжнародній співпраці робиться на управлінні запасами та фармацевтичній стійкості. Європейський Союз працює над формуванням стратегічних резервів, розширенням власного виробництва та створенням системи інтелектуального моніторингу загроз.

ЄС формує стратегічну автономію у сфері ліків і зосереджується на:

  • локальному виробництві препаратів, що мають критичне значення;
  • розвитку власних потужностей виробництва активних інгредієнтів (API);
  • побудові європейських «критичних ланцюгів» виробництва.

Ці підходи, за словами Слободніченко, мають практичну цінність для України, яка також рухається до створення власної системи фармацевтичної незалежності та поглиблення партнерства з ЄС.

Очікувані результати:

  • зміцнення фармацевтичної галузі;
  • залучення інвестицій;
  • стимулювання економічного розвитку.

Доступ до фінансових інструментів ЄС

Участь України в HERA відкриває можливості для долучення до фінансових програм, які сьогодні включають:

  • Horizon Europe — 1,7 млрд євро;
  • EU4Health — 2,2 млрд євро на підготовку до криз;
  • UCPM / rescEU — 1,2 млрд євро.

У бюджетному циклі 2028–2034 років очікується значне збільшення обсягів фінансування:

  • Horizon Europe — 19,7 млрд євро;
  • European Competitiveness Fund — 22,6 млрд євро;
  • UCPM / Health — 10,7 млрд євро.

За словами Слободніченко, зараз відбувається перехід від кризових механізмів до системної підтримки біотехнологій, інновацій, виробництва та стратегічних запасів.

Подальші кроки України

МОЗ уже готується до активної участі у відповідних програмах і проєктах ЄС. Для цього Україні потрібно:

  • завчасно готуватися до участі в Horizon Europe, EU Competitiveness Fund та UCPM;
  • долучатися до проєктів із розробки вакцин, діагностики, виробництва MCMs та розвитку біоінфраструктури — відповідні консультації з HERA вже відбулися;
  • інтегруватися в регулярні тренувальні програми ЄС для підвищення сумісності систем реагування;
  • посилювати роботу з адаптації лабораторних систем.

Схожі матеріали