Випробування II фази SOLSTICE показало, що подвійна терапія тобевібартом і елебсіраном забезпечує безпрецедентні клінічні результати у пацієнтів із хронічною інфекцією вірусу гепатиту D (HDV).
Результати SOLSTICE були оприлюдненні на щорічній конференції Liver Meeting, організованій Американською асоціацією з вивчення захворювань печінки фахівцями з Університету Париж-Сіте.
Усі 65 учасників дослідження мали хронічну інфекцію HDV щонайменше 6 місяців, підвищені рівні АЛТ та рівні РНК HDV щонайменше 500 МО/мл. Понад половина мала попередній досвід лікування HDV, в тому числі інтерфероном альфа та булевіртидом.
Учасників розподілили на дві групи: 33 — монотерапії тобевібартом 300 мг з режимом введення кожні два тижні, 32 – комбінованої терапії тобевібартом 300 мг та елебсіраном 200 мг кожні чотири тижні.
На 24-му тижні комбінована відповідь — нормалізація рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та вірусологічна відповідь (рівень РНК HDV нижче межі виявлення або його зниження принаймні на 2 log10 МО/мл від базового рівня) — спостерігалася у 47% пацієнтів, які отримували тобевібарт плюс елебсіран, та у 70% пацієнтів, які отримували монотерапію тобевібартом. Вірусологічна відповідь спостерігалася у 100% та 82% учасників двох груп відповідно, нормалізація рівня АЛТ — у 47% та 76%.
На 48-му тижні комбінована відповідь спостерігалася у 56% пацієнтів, які отримували тобевібарт + елебсіран, та у 61% учасників, які отримували лише тобевібарт; 66% та 48% відповідно мали невизначувані рівні РНК HDV, рівень АЛТ нормалізувався у 56% та 61%; у 91 % та 21% рівень поверхневого антигену вірусу гепатиту B (HBsAg) зменшився нижче 10 МО/мл.
Профіль безпеки дослідники охарактеризували як сприятливий. Протягом 48 тижнів щонайменше один побічний ефект (найчастіше грипоподібний синдром або озноб після першої дози, які зникали протягом 24-48 годин) виник у 81% учасників з групи комбінованої групи та 94% з групи монотерапії. Важливо, що не було повідомлень про підвищення АЛТ. Троє учасників припинили монотерапію через побічні ефекти, але жоден – з групи комбінованої терапії.
«Невизначуваний рівень РНК HDV «став найважливішою сурогатною кінцевою точкою у випробуваннях препаратів проти HDV, оскільки це найнадійніший показник ефективності, що асоціюється з довготривалим контролем інфекції», — написали автори.
Для контексту: булевіртид — єдиний схвалений препарат від HDV в ЄС — у випробуванні III фази MYR301 забезпечив на 48-му тижні невизначуваний рівень вірусу лише у 12% пацієнтів, які отримували по 2 мг препарату на добу.
Режим тобевібарт + елебсіран наразі оцінюється у дослідженні III фази ECLIPSE у більших різноманітних когортах, включно з пацієнтами з компенсованим цирозом.
