Булевіртид підтвердив ефективність у лікуванні гепатиту D

За даними нового дослідження, булевіртид індукував більш виражену комбіновану вірусологічну та біохімічну відповідь у порівнянні з контрольною групою через 48 тижнів у пацієнтів з хронічним гепатитом D.

Булевіртид – препарат, який відноситься до нового класу інгібіторів проникнення вірусу в клітину. Це високоспецифічний стабільний агент, що звʼязує та інактивує натрій-залежний транспортер захоплення (NTCP), який експресується на базолатеральній мембрані гепатоцитів. Це позбавляє вірус гепатиту можливості заражати здорові клітини печінки.

Дослідники повідомили, що монотерапія булевіртидом із введенням у дозі 2 мг або 10 мг один раз на день була безпечною і показала значно вищий комбінований ефект відповіді порівняно з контролем.

У випробуванні брали участь 150 пацієнтів із хронічним гепатитом D, яких розподілили на три групи за критерієм наявності компенсованого цирозу печінки (47,3%). Група A (контрольна) не отримувала активної терапії проти HDV протягом 48 тижнів з наступним призначенням булевіртиду по 10 мг на день протягом 96 тижнів (51 учасник). Групи B та C отримували негайне лікування булевіртидом по 2 мг на день (49 учасників) або 10 мг на добу (50 учасників) протягом 144 тижнів. Після закінчення випробування всі групи перебували під додатковим наглядом протягом 96 тижнів.

Аналіз показав, що терапія булевіртидом забезпечувала значне зниження вірусного навантаження, а також нормалізацію рівня печінкових ферментів та еластичності печінки. Лікування булевіртидом також не супроводжувалося тяжкими побічними ефектами.

«Коінфекція гепатиту D провокує найбільш тяжке ураження печінки з двократно-триразовим збільшенням ризику смертності в порівнянні з моноінфекцією гепатиту B. Досягнення контролю над вірусним навантаженням або лікування гепатиту є незадоволеною медичною потребою», — пояснили співробітники Ганноверської медичної школи, які представили результати на Міжнародному конгресі печінки.