Автор, редактор відділу, редактор новинної стрічки
Попри стрімке зростання популярності сучасних препаратів для зниження ваги, таких як семаглутид і тирзепатид, дотримання належного плану харчування залишається основним підходом для зниження маси тіла та контролю ваги.
Інноваційні препарати для схуднення не можна назвати широко доступними навіть в багатих країнах, до того ж вони не позбавлені побічних ефектів. Крім того, пацієнтам належить приймати такі ліки в рамках загальної програми зниження ваги, яка завжди включає дієту та фізичні навантаження. З цих причин немедикаментозні методи зниження ваги не втрачають своєї актуальності навіть сьогодні.
Та наскільки дієвим будуть модифікації складу та калорійності раціону для людей, що прагнуть позбавитися зайвих кілограмів? Деякі з останніх досліджень з оцінки ефективності дієтототерапії як засобу контролю ваги дали як очікувані, так і доволі несподівані результати.
Дієта: середземноморська чи за настановами?
Австралійські вчені намагалися знайти відповідь на це питання в рамках 8-тижневого рандомізованого контрольованого дослідження з оцінки впливу на склад тіла та метаболізм глюкози двох режимів харчування:
1. середземноморської дієти
2. дієти, сформульованої за Австралійськими настановами зі здорового харчування (AGHE).
Більшість досліджень, що вивчають потенційні переваги середземноморської дієти, проводилися серед осіб з коморбідними станами, такими як діабет 2 типу та ожиріння. Вони показали, що середземноморська дієта здатна позитивно впливати на окружність талії та відсоток жиру в тілі, а також покращувати м’язову масу. Проте серед людей без явних супутніх метаболічних розладів таких випробувань проводилося недостатньо, тому остаточно не з’ясовано, чи має ця дієта потенціал як засіб контролю маси тіла у переважно здорових людей з надмірною вагою.
Тому автори цієї роботи вирішили порівняти ефекти середземноморської дієти з режимом AGHE у когорті з 57 загалом здорових людей із ІМТ вище 18,5 (тобто нормою). З випробування виключалися особи з хронічними захворюваннями, особливо пов’язаними з обміном речовин, люди з психічними розладами або розладами харчової поведінки з нестабільною вагою; а також ті, хто приймав ліки, прямо чи опосередковано пов’язані з ожирінням або метаболізмом.
Щодо AGHE, вона не є строго «калорійно-рестриктивною» дієтою, а радше гнучкою моделлю з рекомендованим добовим споживанням близько 2000–2500 ккал для дорослих (залежно від статі, віку та активності), орієнтованою на утримання балансу поживних речовин.
По суті, AGHE — це візуальна модель здорового харчування, що рекомендує щоденне споживання продуктів з п’яти основних груп, розділених на сектори, зокрема, зелений (основні продукти), фіолетовий (з обмеженим споживанням) та помаранчевий (незамінні продукти). Поза межами моделі – газовані напої та ультраперероблені продукти, котрі дозволяється вживати дуже рідко, в поодиноких випадках.
Порції AGHE розраховані на дорослих, і для дітей, підлітків, вагітних і літніх людей коригуються за віком, статтю та рівнем активності.
Виявилося, що порівняно з AGHE середземноморська дієта забезпечує значне зменшення окружності талії (-1,3 см), відсотка жиру в тілі (-1,8%), а також покращує швидкість обміну речовин у спокої (-17,9 ккал/день) і відсоток м’язової маси.
Перемога інтервальної дієти 5:2
Переваги цього підходу довело 16-тижневе випробування EARLY, проведене у дев’яти клінічних центрах Китаю за участю 405 пацієнтів з ІМТ від 24 і вище, розподілених в три групи:
1. інтервальної дієти 5:2, яка передбачає звичний режим харчування впродовж пʼяти днів і впродовж двох непослідовних днів — обмеження їжі до 25% від звичайного денного раціону (приблизно до 500–600 ккал),
2. лікування метформіном
3. та лікування емпагліфлозином.
Серед дорослих з надмірною вагою, ожирінням та раннім діабетом 2 типу втручання у вигляді інтервального голодування 5:2 перевершило обидва варіанти фармакотерапії, покращивши як глікемічні показники, так і втрату ваги в короткостроковій перспективі порівняно з метформіном або емпагліфлозином.
Порівняно з групами метформіну та емпагліфлозину, група інтервальної дієти показала найзначніші зниження ІМТ (-3,41 кг/м²) й окружності талії (-8,83 см), а також покращення розподілу абдомінального жиру, співвідношення талії до стегон, співвідношення талії до зросту, відсотку жиру в тілі та інших метаболічних параметрів.
Таким чином, на думку організаторів EARLY, цей немедикаментозний підхід слід розглядати не лише як стратегію боротьби з надлишковою вагою, а й як першолінійну терапію ожиріння.
Індивідуальний підхід
Докази на підтримку різних типів дієт досі обмежені, оскільки такі дослідження складно розробляти та проводити. Тому на думку багатьох клініцистів, обираючи дієту чи стратегію схуднення, не потрібно забувати про значення індивідуалізації.
Плани харчування – особливо для людей із супутніми захворюваннями — повинні складатися з урахуванням багатьох факторів і після комплексної медичної оцінки.
Дієта повинна відповідати не лише естетичним чи медичним проблемам, а й враховувати витрати, зручність, доступність ресурсів, часові обмеження, знання/навички приготування їжі та смакові вподобання. Інші аспекти, які бажано враховувати при виборі режиму харчування: екологічні чинники, ментальні проблеми, а також метаболічні та гедонічні стимули.
