Визначено засоби, що допомагають контролювати розлади харчової поведінки

Опитування пацієнтів з різних країн, показало, що канабіс і певні психоделіки, зокрема, «чарівні гриби» та ЛСД, отримали від респондентів найвищі оцінки як засоби полегшення симптомів розладів харчової поведінки. Найгірше респонденти оцінили алкоголь, тютюн, нікотин і кокаїн. Рецептурні ліки, такі як антидепресанти, загалом отримали низькі оцінки як варіанти тамування симптомів розладів харчової поведінки, але позитивно оцінювалися за вплив на загальний психічний стан.

Загалом в дослідженні взяли участь понад 7 600 людей (94% жінок) із 83 країн, що робить його наймасштабнішим опитуванням, проведеним на цю тему. В ньому були повно представлені основні категорії розладів харчової поведінки:

• нервова анорексія — 40%;
• булімія — 19%;
• компульсивне переїдання — 11%;
• обмежуючий розлад прийому їжі (ARFID — avoidant/restrictive food intake disorder) — 9%.

Приблизно третина респондентів не мали офіційного діагнозу розладу харчової поведінки, але повідомляли про стан, який спричиняв дистрес. Також часто повідомлялося про супутні психічні розлади, які часто зустрічаються в цій популяції: депресія (65%), генералізований тривожний розлад (55%), СДУГ (33%), залежність від наркотиків (15%) і алкогольна залежність (9%).

Загалом, люди з розладами харчової поведінки мали високі показники використання канабісу та психоделіків порівняно із загальною популяцією та позитивно оцінювали їхній вплив на симптоми. Натомість алкоголь, нікотин і кокаїн, хоча й досить широко використовувалися респондентами, виявляли негативний вплив на симптоми розладів харчової поведінки та загальний психічний стан.

Психоделіки, які зазвичай приймалися раз або двічі на рік, за повідомленнями респондентів, давали надзвичайно довготривалі переваги. А от антидепресанти, які зазвичай приймаються щодня, загалом оцінювалися як відносно неефективні для зменшення симптомів розладів харчової поведінки, хоча визнавалися корисними для загального психічного здоров’я.

Отримані в цьому дослідженні дані вже спонукали авторів до подальших ініціатив. Зокрема, вони готуються розпочати окреме випробування псилоцибіну при анорексії, що буде проводитися у співпраці з Інститутом Inside Out при Університеті Сіднея.