Палопегтерипаратид покращує скелетну динаміку та функцію нирок у пацієнтів із хронічним гіпопаратиреозом

Дослідження PaTHway, представлене на щорічній науковій та клінічній конференції Американської асоціації клінічних ендокринологів (AACE) у 2025 році, включало 82 дорослих із хронічним гіпопаратиреозом, які отримували стандартну терапію (активний вітамін D та кальцій). Після 4-тижневого скринінгу учасників розподілили у співвідношенні 3:1 в групи лікування палопегтерипаратидом (18 мкг/добу підшкірно) або плацебо. На 26-му тижні усі учасники перейшли у відкриту фазу дослідження, де отримували палопегтерипаратид із титруванням до оптимальної дози. Через 2 роки дослідження завершили 76 учасників.

Дослідники дійшли до висновку, що застосування палопегтерипаратиду «сприяло відновленню фізіології паратиреоїдного гормону», забезпечивши стабільний рівень гормону у фізіологічному діапазоні протягом 24 годин. Це, своє чергою, сприяло нормалізації рівнів кальцію та фосфату в сироватці й сечі, покращенню скелетного здоров’я та якості життя.

Через 2 роки 97% учасників, які завершили дослідження, не потребували стандартної терапії: усі припинили прийом активного вітаміну D, і майже всі, крім двох, не мали потреби в застосуванні добавок кальцію.

Окремо автори акцентували увагу на покращенні функції нирок, адже пацієнти з хронічним гіпопаратиреозом мають підвищений ризик ниркових каменів, кальцифікацій і хронічної хвороби нирок, частково через стандартну терапію. Застосування палопегтерипаратиду супроводжувалося стійким покращенням функції нирок, яка оцінювалася за допомогою розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ). Серед пацієнтів, що проходили лікування палопегтерипаратидом не було зареєстровано жодного випадка нефролітіазу.

На думку вчених, що покращення рШКФ і зниження екскреції кальцію можуть бути пов’язані не лише зі скасуванням стандартної терапії, а й із впливом палопегтерипаратиду на клубочкову гемодинаміку, вазодилатацію ниркових судин і тубулярну реабсорбцію кальцію.