Петро Багрій: потрібно чітко визначити що таке маркетингова послуга і що вона включає

«Ми хотіли, щоб було прописано чітко й однозначно, щоб на цьому не було зловживання і завтра не зʼявилися якісь «навчання провізорів чи фармацевтів», за які ми були б змушені платити», – сказав він.

Водночас Голова АВЛУ уточнив, що для остаточного формування такої прозорої моделі потрібно було б спочатку ухвалити закон про аптечну діяльність, який чітко окреслить, що може робити аптека як заклад охорони здоров’я. 

Однак на прийняття такого закону потрібен час, а аптеки «тиснуть», що без маркетингу вони «не виживуть», бо їм не вистачає коштів, які вони отримують як торговельні надбавки. Хоча на переконання Голови Асоціації, маркетингові платежі не мають перетворюватися на обов’язкову плату за «вхід на полицю». Аптека має бути субʼєктом господарської діяльності. Це бізнес, і вона має працювати за рахунок торговельних надбавок, а який препарат візьме покупець, має визначати лікар. Фармацевт може тільки порадити, показати, що за тією ж самою діючою речовиною в аптеці є кілька препаратів за різними цінами, а вибір має зробити пацієнт. Наразі ж фармацевт пропонує той препарат, який маркетується і за який аптека отримує гроші від виробника.

Задля якнайшвидшого врегулювання маркетингу, на думку Голови АВЛУ, за відсутності закону про аптечну діяльність потрібно прийняти останню модель регулювання маркетингових послуг, які запропонувало МОЗ. 

«Ця модель є більш компромісною та чітко встановлює, що маркетингові послуги оплачуються тільки на безрецептурні препарати і їх адмініструє виробник. Тобто виробник, щоденно відгружаючи безрецептурні препарати, чітко розуміє, скільки маркетингу він може заплатити, і надає відповідні дані Держспоживслужбі», – пояснив Петро Багрій.